Протест на Волині: селяни не пускають дітей в аварійну школу

Навчальний рік у школі села Стобихівка Камінь-Каширського району для більшості школярів не розпочався – батьки не пустили їх у навчальний заклад. Такий крок селяни мотивували тим, що школа в аварійному стані, а наражати дітлахів на небезпеку вони не хочуть.

НЕМА НІЧОГО ПОСТІЙНІШОГО, НІЖ ТИМЧАСОВЕ

Середина шкільного дня, а в школі села Стобихівка – тиша. Тут не чути гамору дитячих голосів, на шкільній перерві тут не бігають учні – в навчальному закладі лише вчителі. Батьки вже який день не пускають дітей до школи. Вимагають побудувати новий навчальний заклад, бо цей – ава­рійний.

На уроці в шостому класі – троє дітей із двадцяти. Дітлахи зізнаються: вони ходять до школи, бо їхні батьки – вчителі у цьому навчальному закладі, а солідарність із іншими жителями села може коштувати їм роботи. Для трьох учнів учителька української мови і літератури Любов Виндюк проводить урок.– Я працюю на державній роботі й мушу виконувати свої функціональні обов’язки, хоча теж дуже мрію, як ці дітки й ті, що вдома сидять, про нову школу, – каже педагог.

За словами директора освітнього закладу Анатолія Хельчика, в селі Стобихівка чи не найбільша народжуваність у районі. Тут проживає 1460 людей, з яких 240 – діти шкільного віку. Вже зараз на черзі до навчального закладу – 206 малюків. Де вчити таку кількість школярів – директор не знає.А нову школу селянам обіцяють вже понад десять років. 2012-го навіть зробили проектно-кошторисну документацію. На її виготовлення з бюджету району викинули майже півмільйона гривень, а документ поклали у далеку шухляду, мовляв, грошей на таке будівництво немає. Люди кажуть, що за тодішніми розцінками новеньке будівництво навчального закладу І-ІІІ ступеня обійшлося б у 45 мільйонів гривень. А поки школу то тут, то там латають за бюджетні гроші.

– Кілька років тому в школі зробили косметичний ремонт. На це держава витратила близько 460 тисяч гривень. Зробили нову стелю, замінили вікна на сучасні склопакети, встановили нові двері. Але обіцяне у 2012 році будівництво так і не розпочалося, хоча для цього виділили земельну ділянку площею 3,2 гектара. Провели геологорозвідувальні роботи й узаконили ділянку, – розповідає керівник навчального закладу.

Показує: у Стобихівській школі – три корпуси. Один – власне саме приміщення освітнього закладу, інше для учнів початкових класів облаштували у сільському клубі. Та це ситуацію не рятує – дітям доводиться навчатися у дві зміни. Аби дістатися до їдальні та кімнатки, обладнаної під спортзал, потрібно перейти через футбольне поле.

– У школі немає туалетів, тому ми йдемо надвір, оббігаємо кругом школи й біжимо до туалету. І хто як біжить – хто без курточки, хто без шапки, – розповідає нам учениця 6 класу Іванна Шворак.

– Тут покрівля стара, балки гнилі, комин розвалюється, – розповідає багатодітна мати Оксана Осадчук. – В іншому приміщенні – у клубі, де наші діти навчаються, теж стіна тріснута. Днями батьки разом із комісією сільської ради зробили акт обстеження їдальні – вона взагалі не відповідає жодним санітарно-гігієнічним нормам.Приміщення їдальні і спортзалу, за словами батьків, чи не найаварійніше. Тут між тримальною стіною та стелею – величезна тріщина. Спортзал – кімнатка з іржавим спортивним приладдям. Під ногами прогинається і тріщить підлога.

– Але перед початком навчального року, коли комісія з району приїжджала, то оцінили школу, ніби вона готова і придатна для учнів, – підкреслює Оксана Осадчук.

ПРОБЛЕМИ ШКОЛЯРІВ – НА ПЛЕЧАХ БАТЬКІВ

А під школою – галас. До батьків школярів приїхали голова Камінь-Каширської райдержадміністрації та керівник відділу освіти РДА. Пояснюють: перед навчальним роком школу оглядала комісія освітян, та ті лишень оцінюють умови навчання.

– Приїжджала комісія відділу освіти з відповідними спеціалістами, вони не оцінюють аварійність приміщень. На технічну експертизу вони не вповноважені, її мають проводити організації та установи, які мають відповідні ліцензії, – каже голова Камінь-Каширської райдержадміністрації Валерій Дунайчук.

– А хто буде відповідати, якщо моїй дитині стеля впаде на голову? – допитується в керівника району молода жінка з гурту селян. – Ми міняли двері на пластикові, ремонти робили в школі, на фарбу здавали, тюль замінили, щоб для наших діток було гарно. На все-все батьки здавали гроші гуртом. А держава що? Прийшли до Гунчика (голова облдержадміністрації, – ВН), коли у район приїхав, то він нас обізвав і навіть слухати не схотів.Попри суперечки, з людьми чиновники погоджуються: будувати школу в Стобихівці потрібно. Проте грошей на це, звісно, в районному бюджеті немає.

– У районі немає грошей на зарплату техпрацівникам. Нам не вистачає 10 млн грн до кінця року. Крім того, з районного бюджету ми профінансували 1 млн 700 тис. грн на добудову школи в Осівцях. Наступного року сподіваємося закінчити. Ситуація в державі складна, щодня на бойові дії на сході йдуть сотні мільйонів, – виправдовується перед знервованими селянами Валерій Дунайчук.– Зараз ми будемо замовляти експертизу, щоб кваліфіковані працівники зробили висновок про це приміщення – аварійне воно чи не аварійне. Наступний крок – поновлюємо проектно-кошторисну документацію на будівництво нової школи, – підсумовує начальник камінь-каширського відділу освіти Віктор Пась.

Люди ж переконані: чиновники пообіцяють зробити все, аби тільки в школу знову почали ходити діти. Мовляв, тоді конфлікт себе вичерпає, тож про проблему знову забудуть на кілька років.

НАСАМКІНЕЦЬ

Поки дорослі на порозі школи доводять посадовцям району свою точку зору, в школі триває урок для трьох учнів шостого класу. Раз по раз діти відриваються від підручників та з сумом дивляться у вікно. Десь там, у полі, бігають їхні однокласники.

– Мрію, аби була одна школа, щоб вчилися усі діти, бо тоді цікавіше. Щоб усі разом були – і менші, і старші, – каже шестикласниця Іванна Шворак. – Я дуже хотіла б нову школу, щоб були нові класи, гарні нові парти, великий спортзал, їдальня, щоб було все набагато краще, ніж зараз.

– Діти всі рівні, але чомусь вони не вчаться в однакових умовах. У Стобихівці ці умови для школярів не задовольняють батьків. Мені дуже шкода як учителю, що діти не йдуть до школи, але цей крок – вимушений з боку селян. Бо по-іншому, на жаль, до влади достукатися неможливо, – каже депутат Камінь-Каширської районної ради від УКРОПу, помічник народного депутата Ірини Констанкевич Світлана Сидорук. – Ірина Мирославівна обов’язково буде сприяти тому, щоб у Стобихівці будували нову школу, бо це приміщення не вмістить усіх дітей.

Тим часом чиновники разом із селянами підписали меморандум про те, що замовлять проектно-технічну експертизу, аби спеціа­лісти визначили стан школи. А вже тоді будуть думати, де взяти кошти, аби в селі збудувати новий навчальний заклад.

Народний депутат Ірина Констанкевич звернулася до міністра освіти Лілії Гриневич із проханням взяти під особистий контроль ситуацію, що склалася в селі Стобихівка, та забезпечити її ретельне дослідження і розв’язання.

Наразі в цій школі оголошено канікули до понеділка. За цей час чиновники мають з’ясувати, чи є загроза життю та здоров’ю школярів під час навчання.

Анна Волощук, Камінь-Каширський район

«НА МЕЖІ» – соці­аль­но-інформаційний проект

Інформаційне агентство Волинські Новини у партнерстві з Волинською обласною організацією політичної партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» реалізовує соціаль­но-інформаційний проект «НА МЕЖІ».

Якщо у вашому селі чи місті є школа, дитячий садочок, амбулаторія, ФАП, клуб у неза­до­вільному стані, якщо ви втомилися оббивати пороги органів влади, розповідаючи про ці проблеми, якщо ваша громада опинилася на межі, зателефонуйте нам (099) 637-14-15.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---