Сьогодні загиблому під Волновахою лучанину виповнилося б 35

Герою АТО лучанину Віталію Махновцю сьогодні, 7 квітня,виповнилося б 35 років

У цей день о 13.00 на Алеї почесних поховань у Гаразджі відбудеться панахида.

Про це повідомили у відділі інформаційної робити міської ради.

Нагадаємо, 33 річний солдат-кулеметник з Луцька Віталій Махновець загинув на блок-посту під Волновахою 22 травня 2014 року. Боєць стояв на посту, коли отримав несумісне із життям поранення в голову.

ЧИТАТИ ЩЕ: ЇХНІЙ БЛОКПОСТ РОЗСТРІЛЯЛИ РІВНО РІК ТОМУ. ПАМ’ЯТІ 18 ГЕРОЇВ 51 ОМБ

… 7 квітня 2014 року йому виповнилося 33, а вже наступного дня отримав повістку. Як і всіх мобілізованих у 51 бригаду, трохи потримали у Володимирі-Волинському, потім на полігоні під Рівним — і відразу в гарячу точку... На 50 чоловіків підрозділу, в якому служив Віталій, було лише кілька бронежилетів. Не голодували, але харчувалися одноманітно. Недарма ж потім у численних відео, знятих на полі бою під Волновахою, бачимо банки з домашніми закрутками, які приносили місцеві мешканці. Бо були й такі, розповідав Віталій рідним, хто розумів, навіщо тут армія, а були й ті, хто погрожував усіх спалити...

Материне серце відчувало, що син не повернеться додому живим. Того ж дня, коли його мобілізували, потелефонувала подрузі й сказала: «Мого Віталіка там заб’ють!». Сина і дочку Марія Махновець виховувала сама, без допомоги й участі чоловіка. Віталій змалку був їй підтримкою й помічником. Закінчив неповну середню школу й не продовжував, хоч як наполягали вчителі, навчання далі. Хотів швидше здобути професію й приносити в сім’ю гроші. Готувався до весілля, яке мало бути у червні, вже й обручки купив. Тієї ночі, коли волинських солдатів так підло розстріляли під Волновахою, він мав стояти на посту з 3 до 8 години ранку. А постових снайпери, розказують бійці, які вижили у тій бійні, знімали першими... Проте Віталій був тільки важко поранений, у лікарню його доставив своєю машиною хтось із місцевих жителів. Але, на жаль, поранення було несумісне з життям.

Його загибель по-особливому сприйняли у рідній Віталію 17— луцькій школі. Тут його не забули. У пам’ять про загиблих у неоголошеній війні волинян біля школи висадили Алею Героїв із 15 дубків. У вічність пішли хлопці, які й самі були як дуби й могли ще багатьма добрими справами примножити славу України, за яку віддали молоді життя, говорять у школі.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---