У Білорусі працювали над проектом водного шляху через Україну
З’єднати Західний Буг із Віслою новим судноплавним каналом, зберігши русло прикордонної ріки недоторканим, щоб зберегти унікальну природу Прибужжя, пропонують автори міжнародного проекту.
У білоруському місті Брест відбулася 2-га сесія Комісії з питань розвитку воднотранспортного з'єднання Е-40 на ділянці Дніпро-Вісла. На ній проаналізували результати проміжних звітів щодо Техніко-економічного обґрунтування і визначення оптимальних варіантів відновлення цієї перспективної міжнародної магістралі, -повідомляє «Голос України».
Найважливішим етапом обговорення став аналіз варіантів прокладання магістрального каналу від Західного Бугу до Вісли. Із запропонованих розробниками маршрутів було обрано третій. Він найкоротший і потребуватиме менших витрат як під час будівництва, так і під час експлуатації, хоча має певні зауваження щодо екології. Від поглиблення русла Західного Бугу, враховуючи його заповідний статус на значній території, проектувальники відмовилися. Щоправда, його водами для заповнення шлюзів нового каналу все ж у певних обсягах доведеться скористатися. Остаточне рішення стосовно цього проекту ухвалять вже через місяць у польському місті Любліні.
«Дуже позитивна конференція. Вона показала суттєві зміни в напрямку реалізації цього проекту. Друга сесія нашої комісії консолідувала всі напрямки: український, польський і білоруський. Наш головний підрядчик - Консорціум на чолі з Гданським морським інститутом - зумів охопити всі напрямки проекту, правильно оцінити ситуацію не лише в технічному аспекті, а й в економічному та екологічному. Він намагався всебічно проаналізувати ринки, а також змоделювати ситуацію, яка може виникнути в результаті формування цього водного шляху. Вже зараз зрозуміло: йдемо у правильному напрямку, вибрали ефективну тактику і стратегію», - так оцінює результати зустрічі у Бресті генеральний директор Республіканського унітарного експлуатаційно-будівельного підприємства «Дніпро-Бузький водний шлях» Микола Котецький.
Реалізація проекту дасть змогу Україні відкрити пряме водне сполучення через ріки Дніпро, Західний Буг і Віслу з країнами Балтії, що значно розширить транспортні можливості з перевезення вантажів та розвитку водного туризму. Цілком ймовірно, що виділені на проект кошти частково будуть спрямовані на реконструкцію водосховищ на території Львівської і Волинської областей.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
У білоруському місті Брест відбулася 2-га сесія Комісії з питань розвитку воднотранспортного з'єднання Е-40 на ділянці Дніпро-Вісла. На ній проаналізували результати проміжних звітів щодо Техніко-економічного обґрунтування і визначення оптимальних варіантів відновлення цієї перспективної міжнародної магістралі, -повідомляє «Голос України».
Найважливішим етапом обговорення став аналіз варіантів прокладання магістрального каналу від Західного Бугу до Вісли. Із запропонованих розробниками маршрутів було обрано третій. Він найкоротший і потребуватиме менших витрат як під час будівництва, так і під час експлуатації, хоча має певні зауваження щодо екології. Від поглиблення русла Західного Бугу, враховуючи його заповідний статус на значній території, проектувальники відмовилися. Щоправда, його водами для заповнення шлюзів нового каналу все ж у певних обсягах доведеться скористатися. Остаточне рішення стосовно цього проекту ухвалять вже через місяць у польському місті Любліні.
«Дуже позитивна конференція. Вона показала суттєві зміни в напрямку реалізації цього проекту. Друга сесія нашої комісії консолідувала всі напрямки: український, польський і білоруський. Наш головний підрядчик - Консорціум на чолі з Гданським морським інститутом - зумів охопити всі напрямки проекту, правильно оцінити ситуацію не лише в технічному аспекті, а й в економічному та екологічному. Він намагався всебічно проаналізувати ринки, а також змоделювати ситуацію, яка може виникнути в результаті формування цього водного шляху. Вже зараз зрозуміло: йдемо у правильному напрямку, вибрали ефективну тактику і стратегію», - так оцінює результати зустрічі у Бресті генеральний директор Республіканського унітарного експлуатаційно-будівельного підприємства «Дніпро-Бузький водний шлях» Микола Котецький.
Реалізація проекту дасть змогу Україні відкрити пряме водне сполучення через ріки Дніпро, Західний Буг і Віслу з країнами Балтії, що значно розширить транспортні можливості з перевезення вантажів та розвитку водного туризму. Цілком ймовірно, що виділені на проект кошти частково будуть спрямовані на реконструкцію водосховищ на території Львівської і Волинської областей.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
26 квітня: свята, події, факти. Річниця трагедії на ЧАЕС, вийшло перше видання «Кобзаря» Шевченка
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
На війні загинула журналістка й військовослужбовиця Алла Пушкарчук на псевдо Рута
25 Квітня 2024 23:51
25 Квітня 2024 23:51
В Австрії за 30 млн євро продали картину Густава Клімта, зниклу 100 років тому
25 Квітня 2024 23:33
25 Квітня 2024 23:33
Данія цьогоріч збільшить військову допомогу Україні на $630 мільйонів
25 Квітня 2024 23:15
25 Квітня 2024 23:15
З Донеччини на Волинь з травня курсуватимуть евакуаційні поїзди
25 Квітня 2024 22:57
25 Квітня 2024 22:57
Волинянина за крадіжку вівці, одягу та медалей Другої світової війни посадили на 7,5 року
25 Квітня 2024 22:39
25 Квітня 2024 22:39
В'їзд для туристів до Венеції стане платним
25 Квітня 2024 22:21
25 Квітня 2024 22:21
На Волині відбувся арттерапевтичний майстерклас для дружин та мам загиблих Героїв
25 Квітня 2024 22:03
25 Квітня 2024 22:03
Соціологи оцінили рівень готовності українців до мобілізації
25 Квітня 2024 21:45
25 Квітня 2024 21:45
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.