USD 27.65 27.85
  • USD 27.65 27.85
  • EUR 31.5 31.75
  • PLN 7.2 7.34

Бійцям 51 бригади немає чого боятися, вони - «на своїй землі»

«Нам нема чого боятися, ми на своїй землі і ми її захищаємо», - кажуть українські бійці, які дислокуються в одному із блокпостів у Донецькій області.

Пропонуємо повідомлення журналіста Олександра Клименка, опубліковане на «Голосі України», без змін.

"На один із блокпостів у Донецькій області ми їхали майже цілий день. Спочатку троє військовиків і я, цивільний журналіст, дісталися до військової частини в лісі. Звідти в супроводі ще п’ятьох військових, серед них - троє автоматників, попрямували на потрібний нам блокпост. Дорогою зустріли пару обліплених солдатами БТРів з нашими синьо-жовтими прапорами, інші блокпости. Охоронці одного з них були дуже суворі: прискіпливо перевірили документи, розпитували, що і як. Командир блокпоста — мобілізований кремезний, червонощокий прапорщик Серьога з татуюванням на руці «ВДВ». Війна. Можливо, так і слід — прискіпливо, а інколи й грубо — нести службу, щоб люди залишалися живими.

Нарешті о сьомій вечора ми дісталися до потрібного місця. Тут несуть службу воїни 51-ї окремої гвардійської Перекопсько-Харківської Празько-Волинської ордена Леніна, двічі ордена Червоного Прапора, ордена Суворова і Кутузова механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. У цій назві - гордий і бойовий шлях військової частини, її історія і заслуги перед народом. Можливо, кремлівській пропаганді після війни з Україною, за словами «ордена Леніна» слід додати Донецько-Бандерівська.

Блокпост розташований при дорозі. Його обладнали за всіма військовими канонами, встановили на відстані розтяжки та інші необхідні штуки. Зі шляху видно вкопану БМП, зенітну установку. Підходимо до хлопців. Привітні, усміхаються. Звертаюся, чи можна їх фотографувати, чи не бояться? Відповідають: «Нам нема чого боятися, ми на своїй землі і ми її захищаємо. Знімайте». Приємно бачити справжніх солдатів, вони вселяють упевненість і спокій.

Командує блокпостом уже місяць капітан Василь Українець. Його військова професія — офіцер із роботи з особовим складом. Пізніше, в Києві, я випадково зустрівся з хлопцями, які разом з ним вчилися: «Вася Українець — той, що закінчив училище із золотою медаллю. Звичайно, знаємо!».

90 відсотків особового складу — мобілізовані. Вік — від 18 до 36 років. Поруч - велика автомобільна траса. Бійці перевіряють машини, щоб не провезли зброю. Капітан розповідає, що місцеві жителі налаштовані за Україну. Проте бійці завжди напоготові. «Якщо б у нас у підрозділі не було чіткої військової дисципліни, то «гості» про це знали б і навідалися», — упевнений Василь. А «озброєних гостей» у полях доводилося спостерігати.

Бойовий дух, а це головне, — високий. Із цього блокпоста після відомих подій під Волновахою, пішла 21 людина. Вони тепер служать у тилу, на полігоні. А ті, хто залишився, — справжні бійці, які готові боронити Батьківщину.

Солдати забезпечені засобами захисту, харчування нормальне. Серед доданих до блокпоста сил — мінометний розрахунок. Їх робота, як кажуть самі мінометники, — зарядити і кинути. Завжди в ціль.

Командири розповідають, що особовий склад блокпоста включено до складу сил АТО, але хотілося б у цьому впевнитися. Та все-таки головне — це повернутися до сімей живими й здоровими.

Час сплинув швидко. Почало сутеніти. Дев’ята вечора. Я б іще знімав і знімав: портрети, побут, роботу з військовою технікою. Тим паче що цілий день їхали, а часу на спілкування — лише півтори години. Але підполковник-супровідник усе підганяє: швидше, швидше. А я не можу відірватися. Охолодили мій запал слова офіцера: «Пане фотографе, вже ніч, а нам ще треба довезти ті знімки, що ви зробили». Хто і де може причаїтися в кущах вночі — невідомо. Викликає підозру будь-яка машина, що стоїть на узбіччі.

Попрощалися. Поїхали в ніч. Машин на дорозі мало, людей по селах не видно. Об 11 вечора дісталися знову до лісової військової частини, повечеряли класичною армійською їжею — перловкою з тушонкою (до речі, дуже смачно й поживно), запили чаєм. Ночівля — в наметі. Отже, на Сході України збіг ще один день незрозумілої, гіркої, «гібридної» війни.

Цього вечора по телебаченню, звичайно, були новини. І була статистика втрат.
Загрузка...
Коментарів: 5
Сонячна Показати IP 13 Червня 2014 14:48
ах...які мужчини!!!
гість Показати IP 13 Червня 2014 15:18
Тримайтеся, хлопці, ми з вами!
ректор до гість Показати IP 13 Червня 2014 17:11
за яке місце хлопцям триматися?
гість до ректор Показати IP 13 Червня 2014 18:06
О, а я бачу ти маєш в цьому досвід:) Мабуть ти сам драпав від АТО прикриваючи причинне місце, щоб не відірвало вибуховою хвилею. Не роби так, бо ще й руки тобі може відірвати - не буде чим тримати стакан із стєкломоєм.
Igorock Показати IP 14 Червня 2014 04:11
Та читав я вже і Айзека Азімова , і Рэя Брэдбері - набридло.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.