Олександр Башкаленко. Вітання з Днем Незалежності України

Олександр Башкаленко: «Маємо об’єднувати і зміцнювати націю щоб будувати, свою країну»

Уже третє десятиліття Україна торує власний шлях розбудови Незалежної держави. 22 роки тому українці довели і собі, і світові, що ми – народ, який об’єднує не тільки спільне минуле, але й – турбота про теперішнє та відповідальність за майбутнє.
Наші традиції державності сягають більше тисячі років, хоч незаперечною нормою життя суспільства стали порівняно недавно. Тоді кожен із нас, незалежно від політичних та світоглядних уподобань, розпочав новітню історичну і життєву віху: ми позбулися табу, відмовилися від стереотипів, повернули майже втрачені національні цінності, обрали геть інший стиль буття і новий вектор суспільного розвитку.
Без сумніву: за ці роки Україна ствердилась, як одна з найбільших держав Європи, як надійний і поміркований партнер та учасник стратегічних міжнародних угод та проектів.
Але і світ довкола теж без упину мінявся. Країнам з усталеним добротним життям, стабільним політичним середовищем, прагматичним державним урядництвом значно легше гуртуватися, відстоювати власні інтереси і впливати на держави, які розвиваються.
Тому, попри все, ми з вами – лише на початку шляху. Маємо об’єднувати і зміцнювати націю щоб будувати, розвивати свою країну. План побудови чітко і лаконічно визначив Президент України Віктор Янукович: «заможне суспільство, конкурентноспроможна економіка, ефективна держава». І тільки тоді можемо сподіватися на самодостатність України, як рівноправного гравця на світовій арені, а не одного з багатьох статистів у зоні присутності.
Це – непросто. На це знадобляться час, воля, терпіння і зусилля. А ще – відповідальність. Політична і професійна, громадянська та індивідуальна. Відповідальність всіх і кожного, відповідальність перед державою, своїми предками, нащадками і, нарешті, – відповідальність перед самим собою.

Ми повинні навчитися використовувати не лише переваги свободи слова, а й переваги громадянського суспільства, де повага до інтересів кожного члена суспільства і персональна відповідальність кожного громадянина за все те, що відбувається в державі, – речі рівнозначно важливі. Бо держава це – не територія, держава це – люди. Найбільший наш ворог – безвідповідальність, найбільше наше лихо – байдужість, найбільша загроза незалежності – зневіра і апатія.
Значна частина соціально-економічних процесів, не тільки у нашій державі, а загалом, мають пролонговану дію. Прийняті сьогодні рішення чи запроваджені зміни максимальний ефект проявлять через кілька років. І навпаки – те, що не передбачити, не виправити сьогодні, згодом обійдеться не тільки дорожче, а й загальмує всю систему виробничих і соціальних відносин у країні.
Можна безкінечно піддаватися маніпуляціям політиканів, їх марнослівним обіцянкам і популізмові. Можна вперто не помічати зробленого і випинати лише негаразди. Можна огульно критикувати закони і владу. Можна нарікати на брак фінансування і повільне зростання соціальних стандартів. І тим виправдовувати власну безініціативність та бездіяльність.
А можна – і треба! – разом і зацікавлено вболівати за спільні справи. До рівня громадянських прав підтягти і громадянські обов’язки. Добре виконувати свою роботу і шанувати працю інших.
Ми повинні назавжди засвоїти історичний урок і пам’ятати про речі, які не раз зводили нанівець зусилля до здобуття незалежності і суверенітету. Коли партійні експерименти йшли в розріз з поміркованою ліберальною моделлю майбутнього устрою, не вистачало координації владних структур, відчувався психологічний тиск з боку найближчих сусідів зі Сходу і Заходу. Відчутною перепоною було і непорозуміння регіонів.
Сьогодні значно чіткіше працює вертикаль Президент–Парламент–Уряд. Стабілізується економіка, не галопують ціни і курси. Виразної конкретики набувають соціальні стандарти. Формується нова філософія державної політики щодо регіонального розвитку, інтеграції регіонів в єдине українське суспільство.
Більше немає писаних «під копірку» з урядової - місцевих програм розвитку, типових для кожної області та з однаково непевним фінансуванням. Вперше за десятки років свої цільові програми розвитку Волинь розробляла на реальні запити людей: від села до міста і області в цілому. І вперше за багато років влада взяла за правило звітувати перед громадами за виконання цих програм.
Зрозуміло, що за об’ємними і кількісними параметрами наша область завжди поступатиметься індустріальним регіонам. Але за динамікою процесів, фундаментальними складовими, оригінальністю рішень ми достойно витримуємо конкуренцію на рівні з промисловими центрами. І я хочу щиро подякувати кожному з вас за те, що ви робите для Волині.
Сьогодні область напрацьовує ряд інвестиційних, інтеграційних, інноваційних проектів, які спрямовані на зміцнення благополуччя волинської громади. Хотілось би більше і швидше. Але наші плани і наміри - реальні, бо враховують можливості держави і регіону. А тому вони – чесні.
Шановні друзі! Не тільки від влади, а й від кожного з нас великою мірою залежить те, яку висоту підкорить Україна в двадцять першому столітті, наскільки міцну віру у самодостатність своєї держави у цьому складному, глобалізованому світі ми передамо нащадкам. Ця відповідальність вимагає великої праці і правдивого погляду на виклики, які стоять перед державою і народом.
Нехай цей урочистий день додасть усім нам сил і наснаги на добрі справи, впевненості у майбутньому Незалежної України, порозуміння і єдності задля добра і благополуччя українського народу.

З повагою, Олександр БАШКАЛЕНКО,
голова Волинської обласної організації ПАРТІЇ РЕГІОНІВ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---