USD 26.70 26.95
  • USD 26.70 26.95
  • EUR 31.65 31.90
  • PLN 6.85 6.94

Волинь і Україна втратила Академіка української картоплі Петра Теслюка

6-го травня перестало битися полум’яне серце патріота і вченого, якого по праву називають Академіком української картоплі, Петра Сергійовича Теслюка.

Народився Петро Сергійович 2-го лютого 1931 року в селі Пустовичі Великі на Холмщині (Польща) в родині українців. У 1938 році розпочав навчання у польській народній школі в рідному селі, де слухав уроки відомого богослова та історика митрополита Іларіона Огієнка. У липні 1944 року, як і більшість українців-холмщаків, їх сім'ю переселили в далеку Запоріжську область. Тут він продовжив навчання у 5-му класі вже радянської школи. На Волинь, до Луцька, родина прибула вже в 1946 році.

У 1955 році Петро Сергійович закінчив Уманський сільськогосподарський інститут. Відтоді розпочався трудовий і творчий шлях Петра Сергійовича на Волинській державній сільськогосподарській дослідній станції, у перший рік створення цього закладу. Він тут пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до генерального директора дослідної станції.


Особливий вклад у розвиток творчої і виробничої діяльності дослідної станції вніс Петро Сергійович Теслюк, кандидат сільськогосподарських наук, який з січня 1974 по травень 1981 року займав пост директора. Це був обдарований талантом вчений, ініціативний та енергійний керівник, який залишив глибокий слід не тільки в історії дослідної станції та Рокинівського агромістечка, а й Волинського краю. Саме за його ініціативою, та особистою розробкою був втілений проект розвитку, колись забутого села Рокині.

Петро Теслюк зарекомендував себе як справжній учений-агроном, здібний, енергійний керівник і вмілий організатор. За його участю та під безпосереднім керівництвом у 1974-1979 роках збудовано у селищі Рокині Луцького району кращий в Україні науково-виробничий комплекс дослідної станції з обладнаними лабораторіями, селекційними приміщеннями, теплицями, машинно-тракторним парком та іншою соціальною інфраструктурою, аналогів якого не має на Україні. Саме він розробив і заклав з науковцями парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва площею 13 гектарів, який з 1996 року став парком загальнодержавного значення і увійшов у Заповідний фонд України та єдиний в Україні колекційний сад місцевих і поширених в Західному регіоні сортів яблуні, груші та сливи (всього понад 120 сортів). Дослідна станція стала визнаним науковим та виробничим центром, де проводилось навчання сільськогосподарських спеціалістів, керівників господарств тощо.

За його ініціативою в Будинку сільськогосподарської пропаганди в 1979 році було розпочато створення експозиції Музею історії сільського господарства Волині, якому в 1983 році присвоєно звання «Народний музей». Це єдиний музей такого типу в Україні, який розширив свою експозицію під відкритим небом, створивши «Козацький зимівник», який став об’єктом міжнародного туристичного маршруту.

Будівництву агромістечка прийдешні покоління завдячуватимуть Петру Сергійовичу Теслюку, котрий віддав близько 30 років творчої праці створенню Волинського оазису сільських науковців. Адже на дослідній станції тоді працювало понад 150 наукових і технічних працівників в тому числі 13-15 кандидатів наук. (Нині – біля 30 і 6 кандидатів с.г. наук).

Минуло більше тридцяти років, як виїхав він з Волині у Київ, розпрощався з дослідною станцією. Він незримо присутній тут - у спорудах наукового містечка, в музеї, в дендропарку, творінні його рук і полум'яного серця.

Результативна науково-виробнича діяльність, високий науковий потенціал і блискучі ділові якості здобули йому авторитет не лише у колективі, а й у наукових колах України та за рубежем. Наказом Міністерства сільського господарства УРСР 8 травня 1981 року він був переведений на роботу в Міністерство сільського господарства України заступником керівника Української академії аграрних наук (УААН). З 1985-1995 – в Українському інституті картоплярства УААН. З 1995 по 2004 рік - Голова правління асоціації «Картопля України», а з 2002 року - директор «Інституту насінництва картоплі».

Основний напрямок наукової і виробничої діяльності – удосконалення технології вирощування насінної і продовольчої картоплі та організація виробництва високопродуктивного садивного матеріалу.

Петро Сергійович - автор понад 150 наукових праць з картоплярства, біля 30 монографій, посібників, довідників та енциклопедій. Серед них оригінальні такі видання: «Продовольча картопля» (1989), «Агрокліматичні ресурси картоплі» (1992), «Становлення та розвиток українського картоплярства» (1997), «Картопля годує, лікує» (1999), «Новий календар картопляра» (2002), «Картопля. Практична енциклопедія» (2003), «Порадник картопляра» (2008), «Цікаве картоплярство» (2009), «Каталог сортів картоплі» (2011), «125 років досліджень з картоплярства в Україні» (2015) та інші.

Тому не випадково сесією Рокинівської селищної ради від 27.04.2006 року було прийняте рішення про встановлення погруддя П.С.Теслюку і назвати його іменем однією з вулиць селища.

Перебуваючи на пенсії, своєму покликанню не зраджував. Повний творчих сил та ідей Петро Сергійович підготував та видав у 2017 році нову монографію «Українська картопля». А це понад 300 сторінок, десятки кольорових фото та ілюстрацій. Завжди енергійний і оптимістичний, генератор ідей і творчих задумів, він вмів втілювати їх у життя.

Колектив та ветерани Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції, УААН, працівники Музею історії сільського господарства Волині-скансен, жителі селища Рокині, друзі та колеги глибоко сумують з приводу смерті великого українського вченого і патріота, висловлюють співчуття близьким і рідним.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Реклама
Loading...
Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Loading...
Система Orphus