Волиняни хочуть копати бурштин самі

Створити місцеві товариства з обмеженою відповідальністю, які б займалися видобутком бурштину, пропонують мешканці сіл Маневиччини, де є поклади бурштину. Створення комунального підприємства вони не вітають, як і не жалують бурштинокопачів-гастролерів.

Нагадаємо, на Маневиччині активізувалися бурштинокопачі, здебільшого, приїжджали копати бурштин мешканці інших областей. Конфлікт у лісах мав декілька загострень: першого разу тут побувало близько тисячі копачів, а вже за тиждень їх кількість сягнула двох тисяч.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ВОЛИНСЬКИЙ БУРШТИН: ДРУГИЙ ФРОНТ

Декілька десятків мешканців сіл Вовчецьк, Гута Лісівська, Костюхнівка, Лісове Маневицького району приїхали напередодні сесії обласної ради до Луцька, аби донести власне бачення вирішення бурштинової лихоманки.

Одним з тих, хто представляє громаду є самооборонівець Андрій Хведчак, який себе позиціонував як місцевий мешканець, адже його дружина з села Лісове. Він зауважив, коли в маневицькі ліси приїхали гастролери з Рівненщини копати бурштин, місцеві спершу теж кинулися в ліси разом копати. Та згодом вони почали допомагати виганяти «чужих».

Відтак, селяни хочуть ввести копання бурштину в законне русло. І, таким чином, зберегти для себе і своїх дітей природні надра.

З його слів, в селах дійшли згоди, як далі вирішувати проблему: так, при сільрадах вже створені громадські формування, які співпрацюють з МВС, чергуючи на блокпостах. Волиняни стверджують, що до цього часу жодної роз’яснювальної роботи з місцевими людьми не було, нікому не пояснювали, що розробляється відповідний закон, що є в області регуляторний акт, тож ніхто не знає про можливості, які він дає.

«Ми хочемо закликати органи влади до початку активного діалогу з місцевою громадою. Щоб була створена робоча група, які б на місця виїжджала і обговорювала можливості легалізації видобутку бурштину», - зауважив він.

Крім того, нині при сільрадах розпочинають організовувати так звані «артілі» - товариства з обмеженою відповідальністю. Таке ТзОВ уже є в Костюхнівці, створюється в селі Лісове.

В ідеалі, засновниками таких ТзОВ має бути все доросле місцеве населення, кожен з акціонерів буде мати рівну частку на прибуток, на кшталт «колгоспу». Виділення ж коштів на місцеву інфраструктуру має вирішуватися прямим голосуванням.

Такі ТзОВ, пропонується, подаватимуть заяви на отримання ліцензії на геолого-розвідку, а чужим дозвіл давати не треба. Мовляв, так і буде знятий градус напруги в регіоні, та ще й буде приклад іншим регіонам, де поцвітає нелегальний видобуток бурштину.

Власне, волиняни вимагають розпочати на місцях діалог. А ще вони виступають проти створення КП «Бурштин Волині», мотивуючи це тим, що це «їх земля».

Депутат Костюхнівської сільської ради Олександр Антончик вважає, що питання бурштину не вирішується, бо можновладці кришують видобуток.

«У нас, дякувать Богу, знайшлося це родовище і ми разом з владою зупинили видобуток, і обійшлося без смертей. Тепер виникло питання про створення товариства при сільській раді, щоб ці кошти пішли на користь громаді, нашим дітям і внукам. Зараз хочуть зробити комунальне підприємство при облраді на обласному рівні, а ми думаємо, його будуть кришувати», - вважає чоловік.

Зрештою, саме запропоновані волинянами ТзОВ готові подавати документи на отримання ліцензії для геолого-розвідки.

Додамо, що геолого-розвідувальні роботи потребують вкаладаня коштів, а це – декілька десятків мільйонів гривень. Один з представників Костюхнівської громади Олег Кондратський пояснив, що усвідомлюють про всі «підводні камені» такої роботи на місцях.

Відтак, він зазначив: без інвестора тут не обійтися Та й інвестора знайти не складно. Головна вимога, переконує він, - законність.

«Зрозуміло, що без інвестора не обійтися. Інвестора знайти неважко, але ми хочемо, щоб все було законно. В нас не шкурні інтереси, просто грмади хочуть процвіати, хочуть нормальні дороги, інфраструктуру», - каже чоловік.

А ось одо рекультивації Олександр Антончик додає: на місці покладів бурштину дерева будуть вирізані, проведеться видобуток. Потому буде заново посаджений ліс.

Зауважимо, волиняни скаржаться, що ніхто їм не пояснює ані по закон, ані про регуляторні акти і кажуть, що нічого про це не знають.

Присутній був і депутат облради Микола Давидюк. Він же закликав подавати пропозиції до закону про бурштин і діяти після його прийняття, оскільки після прийняття закону ці артілі (ТзОВ) можуть бути закриті.

Відтак він пропонує таки створити обласне комунальне підприємство, право підряду в якому матимуть місцеві підрозділи. Адже знайти гроші на геолого-розвідку на рівні району – складно.

«Є закон про геолого-розвідку, а на основі цих даних можна проводити видобуток, поки не прийнятий закон. А потім вимагати створення ринку бурштину, щоб його закуповували його за реальними цінами», - зазначив він.

Врешті, під час зустрічі волиняни залишилися при власній думці і сподіваються донести свою позицію депутатам обласної ради.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---