Виховання дітей у Данії очима волинянки

Вкотре побувавши в одному з дитсадків Данії, поверталася шокованою. Мені, дитині теплих аж душних садків, було незрозуміло: як можна малюків увесь час тримати на вулиці, чи у приміщенні, де гуляють протяги, як можна не годувати дітей протягом дня кашею, гарячим супом чи сосискою з картоплею, а лише канапками, як можна не слідкувати, щоб дитина одягла шапку та рукавички?, інформує «Слово Волині».

«У Данії є декілька видів дитсадків. В одному з них, який вважають зараз модним і прогресивним, мені вдалося побувати. Тут дітей тримають близько до природи, а благами цивілізації не балують. Тут діти різного віку, є й немовлята, які сплять у дитячих візочках… на вулиці.

О 10 годині дітей ведуть у ліс. Як мені розповіли батьки, молодша група перебуває у лісі дві години, старша – чотири. І це за будь-якої погоди – дощ, сніг, спека… Там же діти і їдять. Я припустила, що у лісі є спеціальна галявина, де стоять столики і стільці, а то й взагалі спеціальне приміщення для дітей. Виявляється, далеко не так. Діти їдять просто на пеньках, колодах, а то й узагалі на землі. Зрозуміло, коли їжа впаде з рук, дитина її піднімає і далі бере до рота. Ні про яку гігієну, як от вимиті руки, чистий посуд, не йдеться.

Окрема тема – що вони їдять. Їдять те, що батьки поклали у спеціальні ланч-бокси. А це бутерброди з маслом, ковбасою, шинкою, а також шматочок моркви, яблука чи огірка. Може бути там і дитячий сирок та ковбаска. Раз у тиждень у садку готують їжу на вогнищі. Якщо врахувати, що дитина зранку нічого не їла, пообідала бутербродом, і тільки ввечері з’їла щось гаряче і ситне, задаєшся питанням, а чи отримує вона усе потрібне для гармонійного розвитку? Коли я розповідала про побачене своїй подрузі в Україні, вона мені почала перераховувати, що по понеділках вона для дитини готує м’ясне, по вівторках – молочне, по середах – рибне і так далі.

Заходила у садок я ввечері, коли батьки забирають своїх дітей. Діти чекають батьків або на вулиці у пісочниці, або у приміщенні. Температура всередині не надто відрізняється від температури на вулиці. Та й не дивно, бо двері скрізь відчинені. А туалети взагалі без дверей (щоб діти не зачинилися зсередини). Я не знайшла теплого приміщення, як от у наших садках. Я не знайшла там іграшок. Так, там дітки малюють, ліплять, створюють аплікації, але все це у куртках та шапках у приміщенні з відкритими на вулицю дверима. Там діти можуть у сильний дощ бавитися у пісочниці. Вони можуть бігати по вулиці без шапки, і ніхто нічого не скаже (взагалі у Данії дуже часто діти ходять по вулиці без шапки, у будь-яку погоду). Про вимиті руки, висяканий ніс, почищені штанці тут не турбуються так, як в Україні.

… «Зате моя дитина не хворіє, - так відповів мені один з батьків, якому я висловила своє здивування такими умовами утримання дітей. – Вони змалку звикають до природи, загартовуються. А головне – дитині там подобається.» Може, тому що вона не знала і не бачила іншого, подумалось мені. Та що я можу знати, адже я не педіатр, не дієтолог і не науковець. Різниця культур і цінностей відчутна. Це у нас їжа – культ, а затишний дім і теплий дім - синоніми. Це у нас діти у ранньому віці хворіють на мігрені, і застуджуються кілька разів на зиму. Це наші діти не знають, як називається рослина під ногами, зате перекажуть «Губку Боба» в деталях. Зрештою, середній вік життя багато про що свідчить».

Вікторія ДАНКА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---