USD 39.00 39.40
  • USD 39.00 39.40
  • EUR 39.20 39.40
  • PLN 9.71 9.93

Як сусіди за Бугом підняли свою легку атлетику

11 Серпня 2016 18:59
Польський Бидгощ з успіхом провів один із найбільших легкоатлетичних форумів останніх років. Юніорський чемпіонат світу зібрав понад півтори тисячі учасників із 160 країн. Організація, атмосфера в місті й на стадіоні «Завіша» посприяли встановленню десятків світових і національних рекордів.

Господарі виявилися на висоті не тільки в організаторському сенсі, але й у суто спортивному. Ні, вони не виграли, як у «дорослому» Амстердамі, медальний залік, але знову показали клас і резерв для своєї дорослої збірної. Про це розповів колишній легкоатлет, а нині тренер В’ячеслав Калініченко у своєму інтерв’ю, розміщеному в газеті Волинські Новини №28 від 11 серпня.

В’ячеслав Калініченко: «Польський Амстердам» – не випадковість»

– Польська легка атлетика на піку розвитку, – погоджується зі журналістом Волинських Новин В’ячеслав Калініченко, колись український стрибун із жердиною, а тепер тренер, який вже 16 років живе і працює у Польщі. Нині В’ячеслав тренує венесуелку Робеліс Пейнадо. Ми розмовляємо з ним відразу після закінчення фіналу стрибків із жердиною у Бидгощі. До В’ячеслава увесь час підходять тренери та спортсмени з інших країн, вітають із успіхом його вихованки. Калініченка тут знають і поважають. Ще б пак, з 2004 року В’ячеслав тренував збірну Польщі, серед його підопічних – дворазова віце-чемпіонка світу Моніка Пирек, Петер Лисек, Пшемислав Червінски, Анна Роговська...

– Наразі я живу в місті Щецині, там чотири роки тому відкрив власний спортивний клуб – центр підготовки стрибунів із жердиною. Мої вихованці завоювали кілька десятків медалей на міжнародних змаганнях усіх вікових категорій, – розповідає В’ячеслав.

– Як польська легка атлетика йшла до сучасних успіхів?

– Важко не помітити успіхів польських атлетів у різних видах «королеви спорту» і в різних вікових збірних. Одна із найважливіших складових – гідне фінансування, причому кошти надходять атлетам і тренерам із різних джерел. Підкреслю: і тренерам, бо, як на мене, треба, щоб поляки збагнули важливість цієї складової тренувального процесу. Але фінанси тільки «закрутили» усю справу, зараз польська легкоатлетична машина вже на ходу, і в атлетів очі горять, з’явилася здорова конкуренція, уся країна буквально стрибає і біжить. Атлети самі себе по-здоровому «накручують», відчуваючи, що реально можуть змагатися за медалі на будь-яких чемпіонатах.

– Що стало відправною точкою реформ?

– У легку атлетику прийшло дуже багато молодих тренерів. Тих, які можуть показати щось підопічним самі, які щойно закінчили власну кар’єру. Такі зміни відбулися десь п’ять років тому. Молодь була енергійною, заряджала динамікою себе і спортсменів. А ще цим тренерам дали добру зарплату.

Тепер бачимо результати. Уже давно такої сильної юніорської команди в Польщі не було. Спринтерка Єва Свобода, штовхальник ядра Конрад Буковецький... Це майбутні призери Олімпійських ігор – не менше.

– Як фінансується спорт у Польщі?

– Насамперед гроші дає центральний уряд. Через федерацію легкої атлетики, яка розділяє потоки серед воєводств і спортивних клубів. Крім того, великі гроші влилися із міських бюджетів. Бо міста зацікавлені у розвитку атлетики через кілька причин. По-перше, це рек­лама та імідж міст, адже в Польщі вони конкурують у залученні туристів і просто через підтримку іміджу міста, а спорт цьому сприяє. По-друге, кошти із міських бюджетів, які спрямовувалися на підтримку спортивних клубів, непрямим чином сприяють і здоровому способу життя громад. У середньому воєводські міста щороку на спортивні клуби, що виховують професійних атлетів, виділяють не менш як мільйон злотих (6,2 млн грн, – ред.).

– Які функції у польської федерації легкої атлетики?

– Крім організації змагань, федерація перебрала деякі обслуговувальні функції. Наприклад, медичне обслуговування. У Варшаві постав великий медцентр, у який надходять аналізи крові легкоатлетів. На їх основі лікарі центру розробляють спеціальні програми відновлення, дають поради щодо навантажень, вибирають дієти тощо.

Але найбільша увага – тренерам. Я роблю цей висновок по своєму клубу. Якщо даю більше грошей тренерам, то і змушую їх тренувати відповідним чином. Вони прямо зацікавлені в результатах, тому проводять тренувальний процес не абияк, вибачте, не длубаючись у носі, і можуть зробити не одне тренування на два дні, а два заняття на день.

– Невже зарплата тренерів, умовно кажучи, відрядна?

– Ні, просто в Польщі є система преміювання за результати. Кожному спортсмену чи спортивному клубу нараховують бали за місця – чи то молодіжний чемпіонат Польщі, чи юніорський чемпіонат Європи або світу, чи якесь інше змагання. У кінці року зароблені очки підсумовують, і уряд перераховує гроші. Одне очко вартує 200 злотих. От і виходить, що в кінці року мій клуб отримує суттєву підтримку від держави, а ці кошти я можу спрямовувати і на преміювання тренерів, і на нові збори чи закупівлю обладнання. Одного року я отримав 120 тисяч злотих на клуб. У Польщі вже немає такого, що можна у спорті вкрасти, щось недодати. Нарахування очок і, відповідно, злотих відбувається прозоро, все можна побачити в інтернеті.

– А як допомагають міста?

– Щецин дофінансував мій спортивний клуб на 135 тисяч злотих. При тому, що я не плачу за оренду стадіону, він міський. Маю чотири ями для стрибків і працюю. До нас уже їдуть іноземці на збори. Зав­жди кількість переростає у якість. У Польщі чимало тренувальних баз, тренерів, стадіонів. Усі працюють, а спортсмени ростуть. Наприклад, є чотири основні центри розвитку стрибунів із жердиною – Гданськ, Щецин, Бидгощ і Вроцлав. Тут усе відкрито: ти приходиш у спортзал і тебе вже звідти ніхто не вижене – тільки тренуйся. Зламав жердину чи планку – ось тобі нова.

– На яких змаганнях «обкатуються» спортсмени?

– Маємо спеціальну «лігу атлетичну», змагання якої відбуваються в травні та жовтні. Організовує їх федерація та міністерство спорту плюс місто, в якому таку лігу проводять. І, до речі, міста витрачаються на такі змагання найбільше.

Ще змагаються між собою у чемпіонатах і кубках воєводські федерації та польські університети. Тобто є система змагань, на яких спортсмени отримують досвід, де формується дух суперництва між атлетами. За перемоги й медалі на таких турнірах клуби і тренери також отримують відповідне фінансування.

– Чи є проблема зі стадіонами для тренувань?

– Дефіциту арен для великих змагань немає. А маленькі міста в ґмінах мають стадіончики за державною програмою – так звані «орліки». Їх будують біля шкіл, тут відбуваються уроки фізкультури і тренування спортсменів або прос­то охочих до легкої атлетики. Вони простенькі: всередині футбольне поле, навколо доріжки й кілька майданчиків зі штучним покриттям для ігрових видів спорту. Тренування на «орліках» безплатні. Таких стадіончиків у Польщі дві тисячі шістсот.

– ?!

– Саме так. І це сприяє відбору дітей, які долучаються до легкої атлетики. Адже є й конкуренція з іншими видами спорту. Діти мають власні легкоатлетичні змагання. Десять років тому в Польщі запровадили так звані легкоатлетичні «чвартки». У травні в них стартують школярі 5-6 класів, змагання відбуваються щонеділі. Усього «чвартків» сім-вісім, і діти змагаються в регіонах. Найкращі з усієї країни з’їжджаються до Варшави на великі змагання. Переможці отримують задарма виїзд на великі легкоатлетичні турніри у світі. Це дуже зацікавлює дітей. Фінансуються «чвартки» урядом.

Але і це ще не все. Два роки тому в Бидгощі колишні відомі польські зірки легкої атлетики почали проект «Легка атлетика для кожного». Їхня аудиторія – діти від 10 до 13 років. Ліцензовані тренери вчать азів легкої атлетики, їхня платня – 800-1200 злотих (5000 – 7200 грн). Таких груп у воєводстві може бути сім-вісім, а тренери можуть не тільки з ними працювати, а ще й за іншими напрямками. Держава видає інвентар задарма – фішки, бар’єрчики, скакалки, надувні м’ячі тощо... Я бачу, скільки дітей приходить на ці тренування у Щецині... Авто ніде запаркувати на стадіоні.

Ось вам і результати польських атлетів. Амстердамські успіхи та інші перемоги невипадкові. А ще ж ми не говорили про те, якими щедрими є спонсори польської федерації легкої атлетики, наприклад, нафтовий концерн «Орлен»...

Розмовляв Юрій КОНКЕВИЧ

Луцьк-Бидгощ
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 1
Міністр Показати IP 12 Серпня 2016 00:04
А де ж наше гідне фінансування??? 25 років живем в "незалежній" і постійно, вибачте за мій французький, якась .уйня відбуваэться, - постійно немаэ коштів, постійно їх на все не вистачаэ. А можливо їх менше треба дерибанити. Повірте, не все так гладко в Польщі, як тут описано, але головне бажання людей до кращого і боязнь відповідальності за розкрадання. Коли у нас закони будуть для всіх рівні і не буде ніякої так званої недоторканності, і зміниться свідомість в більшості людей от тоді можливо будем жити як "сусіди", а так ми поки на дні.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus