Гузь каже, що назріла потреба в акції «Україна без Януковича»

Генеральна прокуратура поновила розслідування справи організаторів акції громадянської непокори «Україна без Кучми», яка проходила в 2000-2001-му роках.

За останній тиждень допитали трьох активістів акції, які відбули тюремне ув'язнення, – голову виконкому УНА-УНСО Руслана Зайченка та членів організації Владислава Мирончука та Олега Бойка. Вони заявили, що більшість поставлених слідчим питань стосувалися участі в УБК Андрія Шкіля, – пише ТСН.

Як повідомив сам народний депутат Шкіль («БЮТ-Батьківщина»), весь цей час справа була «у підвішеному стані», і зараз її відновили.

Нардеп розповів, що його поки не викликали до прокуратури для надання свідчень, але йому відомо, що з іншими учасниками «антикучмівської» акції нині «проводяться бесіди».

Активісти УБК вважають, що, використовуючи справу про організацію масових заворушень часів президента Леоніда Кучми, ГПУ намагається чинити тиск на опозиціонерів, які виступають проти політики президента Віктора Януковича.

Подібної думки дотримується і депутат Волинської облради Ігор Гузь, який теж у 2001 році був учасником акції «Україна без Кучми», відсидівши за це п’ять діб.

«Я не вітаю дії прокуратури, яка повернула знову розслідування. Вважаю, зробила вона це для того, щоб репресувати Андрія Шкіля та інших учасників акції», – висловився Гузь.

Нині, впевнений Гузь, правоохоронні структури не ведуть за ним щоденного стеження, оскільки сьогодні у них такої «потреби немає».

«Я не скажу, що за мною ведеться спостереження ще з тих часів, але СБУ сприймає мою нинішню активну діяльність достатньо радикально. Тому я не сумніваюсь, що я в них там на особливому рахунку», – вважає депутат.

Не виключає Гузь і того, що подібний громадський спротив торкнеться і теперішнього українського Президента.

«Я сьогодні прочитав в одному блозі, що «Україна без Кучми» завершилася успішно все-таки – Україна таки стала «без Кучми». Тому є сенс на сьогоднішній день тим людям, а їх в нашій державі мільйони, які незгідні з курсом режиму Януковича, поступово переходити до такої широкомасштабної акції, як «Україна без Януковича», – прокоментував Гузь.

Довідково:

15 грудня – річниця початку акції «Україна без Кучми». Наприкінці 2000 року, після того як у Верховній Раді оприлюднилиі «плівки Мельниченка», представники опозиції створили комітет захисту Конституції «За Україну без Кучми».

15 грудня 2000 року організація почала акцію громадянської непокори «Україна без Кучми»: у Києві на Майдані Незалежності були встановлені намети, щодня проходили мітинги.

Кульмінацією акції стали події 9 березня 2001 року, коли біля адміністрації Президента відбулися зіткнення між опозиціонерами і міліцією. Серед затриманих виявилися члени УНА-УНСО, зокрема тодішній лідер УНА-УНСО Андрій Шкіль.

Десять осіб були звинувачені в організації масових заворушень і засуджені до ув'язнення на терміни від двох з половиною до трьох з половиною років.

Шкіль провів у СІЗО 13 місяців. Вийти на волю він зміг завдяки мандату народного депутата, який отримав, перебуваючи під арештом, в результаті перемоги на виборах у 121-му мажоритарному окрузі (Львівська область).

У 2003 році ПАРЄ визнала заарештованих учасників акції 9 березня політичними ув'язненими.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---