Українські вузи готують непотрібних ринку фахівців

Викладацький склад вітчизняних вузів, який не знає потреб сучасного бізнесу, штампує фахівців, яких роботодавці заносять у брак. Недосвідчені випускники поповнюють натовпи безробітних. Про це 23 травня повідомляють «Волинські Новини».
У цьому році на ринок праці прийде трохи менше півмільйона випускників –  саме стільки молодих фахівців отримують дипломи вищих навчальних закладів в Україні щорічно.
Але, як пише видання, між практичними знаннями, яких вимагають від випускників вузів роботодавці, і бородатими теоріями, яким навчають студентів професори, які ринку в очі не бачили, – прірва. І вона настільки велика, що молоді співвітчизники, після закінчення вузів зазвичай не мають поняття про те, як скласти резюме, відправити факс, не кажучи вже про складніші завдання, отримують дипломи часто виключно для галочки. А іноді заради престижу, і то в межах рідної країни.
За інформацією Корреспондента, у рейтингу глобальної конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму Україна, оцінюючись за рівнем початкової, вищої освіти та професійної підготовки (а також за якістю інфраструктури, макроекономічної стабільності, здоров’я та інших показників), у 2007-2008 роках посіла 73-тє місце з 121-го. Її обігнали Росія (58-ме місце), Казахстан (61-ше), Узбекистан (62-ге), Азербайджан (66-те) і навіть В’єтнам (68-ме) і Колумбія (69-те).
А рівень державного фінансування громіздкої системи вітчизняної освіти, як і раніше, смішний, обурюється докторант Інституту вищої освіти Академії педагогічних наук (АПН) України Сергій Курбатов. За його словами, повна відсутність українських університетів у світових університетських рейтингах теж цілком закономірна.
«Більшість вузівських викладачів економічних дисциплін старшого віку – це перекваліфіковані експерти з марксизму-ленінізму», – заявив він. Їм не знайомі ні нинішні реалії виробництва, ні сучасні західні концепції та вчення. А все тому, що в Україні відсутні реальні механізми залучення молодих талантів до викладацької роботи, а витік мізків за кордон носить катастрофічний характер, кажуть експерти. І ще тому, що за найпоширенішими на ринку спеціальностями вітчизняні вузи, як і раніше, студентів не готують.
У західних університетах приходять на викладацьку роботу професіонали, які мають від 15 до 20 років стажу практичної роботи в тій сфері, у якій вони мають намір навчати студентів. Відповідно до інформації, отриманої Корреспондентом в адміністрації КНУ, 80% його викладацького складу мають виключно академічний досвід. У Національному технічному університеті України Київському політехнічному інституті (КПІ), ще одному з найвідоміших вузів країни, ситуація приблизно та ж: викладацький стаж основної маси викладачів, середній вік яких – 45-50 років, не менше 20 років. А це означає, що практично відразу після закінчення навчального закладу більшість теперішніх викладачів вступили до аспірантури і з того часу займалися виключно науковою роботою.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---