Те, що відбувається в комісаріатах, важко назвати мобілізацією, - експерт

Останні події в зоні АТО свідчать, що президент Росії Володимир Путін не відмовився від своїх цілей, там готуються якісь серйозні заходи, скоріш за все, буде наступ. Про це розповів директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський, - повідомляє УНН.

З його слів, йде не лише нарощування сил в зоні конфлікту, але й здійснюються організаційні заходи для налагодження взаємодії. Тобто окремі радикальні банди намагаються підпорядкувати єдиному начальству.

«В таких умовах потенціал Збройних Сил України, звичайно, вимагає підкріплення. Більше того, окремі військові частини і підрозділи, які були укомплектовані призовниками з березня минулого року, вимагають оновлення, а окремі частини потребують ротації. З цією метою четверта хвиля мобілізації необхідна», — вважає Микола Сунгуровський.

Проте, на його думку, те що відбувається — важко назвати мобілізацією.

«В українському суспільстві достатньо високий потенціал добровольчого руху і його необхідно використовувати перш за все. І цим мають займатися не комісаріати, а ті осередки цього добровольчого руху, які намагаються співпрацювати з Міністерством оборони і Генштабом, але від них, чомусь, відмовляються. А військові комісаріати зараз просто займаються формалістикою з розсилкою повісток про призов», — зазначив Сунгуровський.

Нагадаємо, під четверту хвилю мобілізації підпадає 60 тисяч військовослужбовців, понад дві тисячі з яких призвуть на Волині. Як переконують представники обласного військового комісаріату, розподіл роблять за наявністю мобілізаційних ресурсів.

Як Інформаційне агентство Волинські Новини повідомляло раніше, 40% військовозобов’язаних волинян становитимуть лучани.

На уточнення, чи достатньо в Україні потенціалу для мобілізації, тобто людей, які вміють тримати зброю і мають військову спеціальність, він відповів, що коли люди добровільно пішли в батальйони територіальної оборони, то комісаріати опинилися в дещо незручній ситуації.

«В кожному комісаріаті є список призовників. Але частина цих призовників без всякого призова пішла в ці батальйони і невідомо, наскільки комісаріатам вдалося внести коригування. Переважно пішли люди, які не лише хочуть захищати Вітчизну, а й мають військовий досвід. Тепер, якщо когось призивати, то тих, хто залишився, а не тих, хто вже воює. Зараз важко уявити, як комісаріати будуть вирішувати цю проблему», — наголосив експерт.

ЧИТАТИ ЩЕ: ХТО НЕ ПІДПАДАЄ ПІД ЧЕТВЕРТУ ХВИЛЮ МОБІЛІЗАЦІЇ. ВІДЕО

На запитання, чи погоджується він з думкою, що чисельність Збройних сил має становити 1% населення, тобто близько 500 тисяч осіб, пан Сунгуровський відповів, що подібні стандарти — це дуже орієнтовні показники.

«Чисельність не вимірюється у відсотках, вона вимірюється в людях, так само військові витрати не вимірюються в процентах від ВВП, а вимірюються в гривнях. Для початку потрібно сформувати перелік загроз для України, а потім вже вирішувати, які можливості потрібні для того, щоб з цими загрозами впоратися. З цих можливостей вже й випливає чисельність Збройних Сил і рівень їх військово-технічного забезпечення», — вважає експерт.



Микола Сунгуровський

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---