Війна на сході очима нацгвардійців: зустріч із луцькими школярами

Нацгвардійці, які виконували бойові завдання на сході, спілкувалися з юними лучанами.

Зустріч луцьких школярів з учасниками антитерористичної операції відбулася 11 лютого у Луцьку.

Під час зустрічі юні лучани мали змогу поставити питання тим, хто брав участь у відстоюванні незалежності та територіальної цілісності України на сході. Школярі запитували про те, чи були зрадники серед військового керівництва, чи вистачало нацгвардійцям озброєння, про ситуацію під Дебальцевим тощо.

Як розповів заступник командира військової частини 1141 Національної гвардії України по роботі з особовим складом підполковник Анатолій Волянік, волинські нацгвардійці перебували у Луганську, Маріуполі (з квітня минулого року), Амвросіївському районі на Донеччині (влітку) тощо. Серед бійців – п’ятеро поранених, проте жодного загиблого. Волиняни виконували ті бойові завдання, яке ставило перед ними керівництво, перш за все, несли службу на блокпостах. У Маріуполі 9 травня 2014 року була поставлена задача надати допомогу працівникам міліції, тоді особовий склад частини 1141 потрапив під обстріл на вулицях міста. Поранення отримав командир частини Степан Логуш.

Втім, із ситуації особовий склад вийшов вдало. Анатолій Волянік перебував у зоні АТО двічі - влітку та восени. Говорячи про те, чи відрізняються ментально мешканці сходу від волинян, він зауважив, що Україна програє інформаційну боротьбу: на сході дивляться переважно російське телебачення, ігноруючи українські телеканали. Водночас, він наголосив, що там, як і на Волині, є хороші та погані люди.

З його слів, на сході воюють не лише місцеві сепаратисти – цьому можна переконатися, побачивши арсенал зброї, яку вони використовують (якби зброю не поставляли з-за кордону, сепаратисти не мали б чим воювати).

«Найстрашніше – це невідомість. Коли вночі йде колона і ти не розумієш, чи це чужі чи свої», - розповів Анатолій Волянік, говорячи про те, що було найстрашнішим під час служби на сході.



Під час першого виїзду нацгвардійців на схід залучали військовослужбовців строкової служби. Так, нацгвардієць частини 1141 Василь Чорноус на службі вже майже два роки, йому довелося виконувати службово-бойове завдання з охорони обласного управління міліції у Луганську. Тоді на службу довелося заступити без зброї, зі щитом, перебуваючи у військовому комісаріаті Луганської області. З його слів, навесні на сході були люди, налаштовані створити власну «ЛНР», думаючи, що від цього їхнє життя стане кращим, але було й чимало тих, кому - усе одно. Хлопець зауважив, що, попри те, що хотілося додому, він розумів, що хтось усе ж повинен служити Україні.



Анатолій Волянік розповів, що, хоч і не може стверджувати про факти зради серед керівництва секторів в АТО, визнає, що між військовими підрозділами влітку була погано налагоджена взаємодія. Мобільних радіостанцій, які дозволяли б координувати дії на великій відстані, не було, тож нацгвардійці зв’язувалися між собою мобільним зв’язком, з яким теж виникали проблеми – один оператор глушився, а вишки іншого були знищені.

Щодо ситуації в Дебальцевому, він зауважив – якщо буде грамотно побудована лінія оборони, «котла» не буде. Для цього, мовляв, там наразі достатньо сил та засобів.

Попри те, що у Луцьку на нього чекали дружина та четверо дітей, він не вагався, вирушаючи на схід,та готовий у разі наказу знову поїхати у зону проведення АТО. Офіцер зізнався, що не розуміє тих, хто відмовляється туди їхати, адже, якщо ми зараз не захистимо державу на сході, можливо, завтра, нам доведеться захищати її у себе вдома.

«Заради нашого майбутнього та майбутнього наших дітей ми повинні захистити Батьківщину», - переконаний Анатолій Волянік.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---