USD 26.9 27.1
  • USD 26.9 27.1
  • EUR 30.55 30.78
  • PLN 7 7.11
Світ вражає: Четверте зображення давньої каплиці: розслідування і відкриття
Як і кожне давнє місто, Луцьк має старі малюнки, акварелі, гравюри, на яких відображений колишній устрій життя. Розглядаючи ці картини, ми можемо побачити те, чого вже давно нема і що всіма забулося. Інколи трапляється, що внаслідок популярності місця кілька авторів малювали з приблизно однакового ракурсу. І тоді на порівнянні праць різних авторів, геть так само як і з текстовими джерелами, можна добути цінну інформацію, яка начебто і не була закладена туди навмисно.

Протягом двох з половиною століть в Луцьку існувала каплиця на бернардинському цвинтарі (в околі теперішньої вулиці Градний узвіз), змальована кількома авторами й видана у немалій кількості друкованих історичних праць. Тепер вони є в інтернеті, тож їх можна вільно споглядати.

Згадаємо, як була збудована ця каплиця. У 1646 році Агнешка Станішевська придбала за 400 злотих для бернардинів ділянку, яка належала до плебанії Святого Якуба (теперішня вулиця Руська в Старівці). Проте купівля відбулася не прямим внеском коштів, а очевидно, через певний перепис боргу луцьких євреїв від Станішевської до костелу Святого Якуба. Згідно договору, луцькі євреї мали сплачувати 10% цієї суми щороку. Проте вже у перший рік вони договору не дотримали.

Священик костелу Якуба Мацей Поплавський, зібравши людей, скоїв наїзд на свої колишні землі біля костелу, які вже належали бернардинам, але не були ще оплачені євреями. В результаті наїзду сталася сутичка, в якій постраждали двоє ченців, а бернардина Капанара було вбито.

Тодішній луцький єпископ Ґембіцький Андрій звільнив Поплавського. А члени луцького конвенту бернардинів подали на Мацея до гродненського суду. Суд виніс вирок, згідно якого Мацей повинен був відшкодувати витрати на похорон ченця Капанара, передати бернардинам певну кількість воску, а також встановити на бернардинському кладовищі стовп чи каплицю із зображенням Ісуса, який плаче.

Так була збудована ця каплиця у XVII столітті, з того часу її малювали багато авторів.

І раптом на відомому польському ресурсі вже у ХХІ столітті виринає з небуття і забуття ще одне зображення каплиці! І замість того, щоб дати відповіді на певні питання, воно ставить нові: хто намалював, коли, що зображено? Здавалося б, нічого надзвичайного немає. Але як тільки пробуєш дещо співставити, як виринає загадка за загадкою.


Отож, зробимо невеличкий аналіз.

АВТОРСТВО. Це видається найпростішим питанням. Каплицю Скорботного Христа зображали кілька авторів (малюнки, гравюри), про які добре відомо. Казимир Войняковський :


Авґуст Алес:


Є ще відомі автори: І. Вагнер, Ганна Потоцька. Розглянемо гравюру Вагнера, або авторів, що його наслідували (це не єдина робота з трьома людьми справа). В даному випадку важливий сам тип зображень. Вагнер:


З джерел відомо, що Вагнер робив гравюру у 1879 році на основі малюнку Потоцької, зробленого, ймовірно, у 1820 році. Тож аналізуючи схожість деяких елементів, одразу можемо сказати, що четверте (за типом четверте) зображення може належати Потоцькій: паркан зліва унизу, дерево біля нього. Якщо перше зображення було зроблене у 1820, а друге у 1879, то цілком зрозуміло, що паркан підгнив, а кущ міг висохнути. З іншого боку, це може бути виключно художнім прийомом, який вказує на спадковість одного зображення від іншого. Подаючи той самий елемент, але в старішому вигляді, автор художньо виражає, що свою працю робить на основі чиєїсь. Тут все нормально. Але! Якщо ми порівняємо праві частини зображень Вагнера і нового, то побачимо, що вони дуже різні: наявність фігур, елементи каплиці, рівень горизонту. Якщо відомо, що Вагнер робив гравюру за малюнком Потоцької, але четверте зображення не схоже на роботу Вагнера, то четверте зображення не повинно належати авторству Потоцької. Однак і на цю раду є можливе спростування. Історик і археолог С. Терський у книзі "Історія Луцька. Том 1" пише про те, що каплиці присвяченІ роботИ Потоцької. Тож, можливо, малюнок Потоцької є не один.

Виникає ще один сумнів стосовно авторства Потоцької, оскільки манера, в якій зроблено четверте зображення, дуже нагадує зовсім іншого художника, який змальовував Луцьк - Наполеон Орда . Найперше кидається в очі підпис біля нижнього краю малюнка. Порівняймо його із зображенням домініканського костелу Наполеона Орди:


Особливо, якщо ми звернемо увагу на особливості почерку. Ось як написано слово ?uck в Орди і четвертому зображенні:


Манера написання букви ?, її відриву від основи слова збігаються. uc також схожі. Відмінні тільки букви k.

Проте тут є одне суттєве заперечення: Наполеон Орда каплиці Скорботного Христа не малював! Або про таку невідомо.

Провести детальний художній аналіз зображення поки немає можливості (якщо серед читачів знайдеться такий фахівець, хай відпишеться в коментарях), тому припускаємо, що автором малюнку є Потоцька, чи Орда.

КОЛИ. Коли ж був зроблений цей малюнок? Якщо припустити правильність "художнього спадку" деталей, то гравюра Вагнера, зроблена у 1879 році, є пізнішою. Якщо надати чинності факту, що художник врахував реальний стан справ (паркан зогнив, кущ засох), то часова різниця має бути великою. За умов, що біля каплиці все було гаразд і не відбувалося ніяких історичних подій, які прискорили старіння дерев'яного паркану. Про такі факти невідомо, тому можемо припустити, що четверте зображення виконане у 1820 році незалежно від авторства. Роздуми з наступного розділу ще уточнять ці дані.

ЩО ЗОБРАЖЕНО? Давайте подивимося уважно на всі зображення вкупі.


Ми можемо ще багато проводити паралелей і відмінностей, але хочу звернути увагу на один фрагмент: погляньмо на ту частину усіх зображень, де знаходиться замок. Усі автори, крім одного - четвертого зображення - малюють замок, правіше костел. Але що ж ми бачимо на картині, віднайденій недавно? Ще один шпиль!!! Ми точно знаємо, що замок - це замок, з трьома вежами. А щоб розібратися, що за костел зображено на усіх роботах, гляньмо на карту.


Перш за все треба знати, що каплиця Скорботного Христа знаходилася в районі Банку Польського - чи не найгарнішої пам'ятки архітектури Луцька міжвоєнного періоду ХХ століття. На карті зображені лінії зору художників із цього місця.

Червоний круг - місце розташування каплиці й художника. З карти зрозуміло, що на малюнку, йдучи зліва направо, спочатку має бути Стирова вежа, тоді Владича, далі ж В'їзна. Що й видно. Рухаючись правіше, натрапляємо на зображення костелу. З карти видно, що правіше замку з цього ракурсу відкривається вигляд тільки на один костел - ордену домініканців (синій колір). З інших малюнків та описів знаємо, як у той час виглядав даний костел. Тож сумнівів нема - правіше від замку на всіх зображеннях показано домініканський костел.

Але що за додаткова вежа зі шпилем на четвертому зображенні авторства Потоцької-Орди? Якщо ми прискіпливіше поглянемо на карту, то переконаємося, що в ракурс потрапляє ще один католицький монастир - ордену бригідок (зелений колір), розташований на згині вулиці Кафедральної. Залишається припустити, що цей другий шпиль є бригідківським. Але тут є два суттєві зауваження:

1) з цього ракурсу видно, що ймовірний бригідківський шпиль аж ніяк не потрапляє на те місце, де його зобразив художник - шпиль повинен височіти над замком, накладатися на нього. Тоді виникає сумнів: а може, той перший шпиль і не домініканський (щоб домініканським був середній шпиль)? Тоді він може бути тільки єзуїтським, але в костелі єзуїтів (на той час це вже був просто кафедральний храм, позаяк орден єзуїтів був скасований) є аж дві вежі + центральний купол. Крім того, автор чітко зобразив увесь костел, а не тільки вежу, чи шпиль, і цей вигляд чітко вказує на домініканський. Залишається тільки одне - другий шпиль (вежа) на четвертому зображенні повинен належати виключно бригідкам. Чи сталося так, що художник довільно перемістив його так, щоб він не накладався на замок?..

2) ми не маємо жодного іншого зображення, з якого би можна сказати, що вежа-шпиль у бригідок взагалі був. Є гравюри і зображення Старівки, які зовсім не стосуються даної теми, але на жодній із них немає шпиля у бригідок. Однак є один дуже цікавий момент в літературі. Троє авторів - П. Троневич, М. Хілько, Б. Сайчук - в книзі "Втрачені християнські храми Луцька" пишуть про комплекс бригідок: "Відремонтований після пожежі 1845 року костел втратив башту, що завершувала його дах." Ось це і є підстава вважати, що вежа таки була і її цілком реально міг зобразити художник, але враховуючи, що вежа була лише протягом певного відтинку, не кожен художник встиг її змалювати.

Ми маємо фотографію біля 1870 року комплексу бригідок. Ось вона:


Звідси бачимо, що ніякої вежі уже нема. Таким чином, треба сказати, що четверте зображення зроблене до розібрання вежі, а всі інші - після, оскільки не містять її. Єдине місце, де могла розташуватися вежа, є перетин трансепту і нави. В цьому місці ставили зазвичай сиґнатурки, розміром менші за вежі. А проте на малюнку вони приблизно однакові. І це ще одна загадка - чи могла масивна вежа на бригідках виконувати роль сиґнатурки? Потрібні архітектурні обстеження.

ВИСНОВКИ. Співставлення текстових відомостей про авторів та наявних зображень дає припустити, що авторство четвертого малюнка належить Потоцькій, або Орді, поки не буде внесена додаткова ясність через художній аналіз зображення. Малюнок зроблений до 1870 року і, найімовірніше, є найранішим порівняно з іншими подібними малюнками чи гравюрами. Дана робота є першим і єдиним зображенням вежі (яку б архітектурну роль вона не відігравала) комплексу бригідок.

А це, любі друзі, ще одне відкриття в історії Луцька - ми знайшли бригідківську вежу!
Загрузка...
Коментарів: 4
kotyk Показати IP 7 Грудня 2011 09:44
Попередній художній аналіз, зроблений студентом-художником, показав, що віднайдене зображення швидше всього належить Наполеону Орді. Або хтось малював доволі схоже. А проте Орда ніколи каплиці не малював. Треба припустити, що Потоцька малювала схоже, як Орда, або багато людей помиляються щодо останнього. Крапки досі не поставлено.
Anti-Mafia Показати IP 7 Грудня 2011 17:39
Дякуємо пане Олександре за ваше дослідження і цікаву історичну знахідку. Прикро лише, що такий цікавий історичний об'єкт, як монастир Бригідок піддається руйнуванню, а на історичному переосмисленню...
Історик у відставці Показати IP 8 Грудня 2011 09:03
Дякую Вам за хорошу роботу!
EyeInTheSky Показати IP 13 Грудня 2011 12:06
Автору - Большое Спасибо!!! Не останавливайся на достигнутом!

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.