«Це диво»: в Луцьку чоловік, якому пересадили нирку, зустрівся з батьками свого донора

У 23-річного Юрія Урбана констатували смерть головного мозку через крововилив. Його батьки дали згоду на те, щоб син став посмертним донором для чотирьох людей, які чекали на трансплантацію органів.

Одну нирку пересадили на місці, у Волинській обласній клінічній лікарні, ще одну та серце – у Львові, печінку – в «Охматдиті» в Києві. Через 10 днів батьки померлого Юрія зустрілися з 27-річним реципієнтом Юрієм Буханським, який отримав донорську нирку, йдеться в сюжеті журналіста Андрія Гнатюка.

Юрій Буханський народився з однією ниркою, яка з роками зменшилася і стала погано функціонувати. Три роки тому він переніс коронавірус, унаслідок чого його стан погіршився.

«Нудота, блювота, слабкість, паморочилося в голові. У такому критичному стані я потрапив у лікарню», – пригадує Юрій Буханський.

Того ж дня йому провели гемодіаліз і після того перевели на перитонеальний діаліз, який можна виконувати вдома. Життя сина було на межі, каже Людмила Буханська. Тож місцевий лікар порадив Юрію якнайшвидше зареєструватися в листку очікування, щоб мати шанс на донорський орган. На черзі він простояв понад рік.

«Мені зателефонували серед ночі. Сказали, що є донор. Запитали, скільки мені потрібно часу, щоб доїхати. І наголосили, що обов’язково треба приїхати. Приїхав я близько ранку. Здав аналізи і чекав результатів», – говорить Юрій Буханський.Знайти донора для нього вдалося з третьої спроби. Двічі аналізи виявляли несумісність його організму з наявною ниркою.

Згоду на посмертне донорство батьки Юрія Урбана дали без зволікань, хоча для них це рішення не було простим. Їхньому синові було всього 23 роки, і він ніколи не скаржився на самопочуття.Волонтер Юрій Урбан, який став посмертним донором для чотирьох людей

«Вони неймовірні люди. І це було дуже людяне, дуже гуманне рішення надати згоду на вилучення з тіла їхнього сина органів для того, щоб врятувати життя інших людей. Найменший реципієнт – дитина віком близько року. Це ще два хлопчики 15 і 18 років та чоловік віком 27 років. Одну нирку пересадили у Волинській клінічній лікарні. Другу та серце – в медичному об’єднанні у Львові. Печінку – в лікарні «Охматдит», – каже трансплант-координаторка Волинської обласної клінічної лікарні Тетяна Мигалега.Без сумніву, наголошують Любов і Юрій Урбани, їхній син вчинив би так само, бо допомога людям була одним із його життєвих принципів. Після закінчення другого училища він лишився там працювати, а у вільний час був волонтером у Товаристві Червоного Хреста України. Їздив на місця обстрілів у Луцьку, щоб евакуйовувати людей.

«Першими рятувальники йшли, а потім уже Червоний Хрест. Він не боявся, хоч був високий рівень небезпеки. Завжди був позитивно налаштований… Бувало, посеред ночі його могли викликати. Вони були першими на місці. Відразу намети облаштовували, годували людей», – говорять батьки Любов і Юрій Урбани.Читати ще: «Навіть після смерті продовжив рятувати життя»: волинський волонтер став донором для чотирьох людей

«Юрій був тією людиною, яка не ламалася навіть тоді, коли наступали дуже складні – фізично і морально – часи. Він працював блискавично, професійно, дуже чітко. Він був тією людиною, на яку можна було покласти відповідальність за ліквідацію будь-якої надзвичайної ситуації», – додає заступник командира загону швидкого реагування Волинської обласної організації Товариства Червоного Хреста України Олександр Римарук.Олександр Римарук – друг Юрія Урбана. Три роки вони працювали у складі загону швидкого реагування Товариства Червоного Хреста, разом виїжджали на місця трагедій. Учинок батьків Юрія Олександра не здивував.

Як говорить Юрій Буханський, після операції його самопочуття покращилося: «Нормалізувався тиск. Аналізи такі, як у здорової людини. Можу цілий день ходити і не відчувати втоми».

«Пацієнт не мусить їздити на діаліз, не мусить думати про те, скільки він сьогодні з’їв чи випив, чи не набрякає, чи не задихається. У пацієнта немає захворювань, пов’язаних з нирковою недостатністю. Коли з’являється нормальний функціонуючий орган, пацієнти отримують новий подих. Ми бачимо страждання цих хворих. І коли нам вдається їм допомогти, то і ми відчуваємо піднесення», – звертає увагу трансплантолог, хірург Волинської обласної клінічної лікарні Іван Марчук.І це заслуга командної роботи всього відділення, наголошує лікар: «Кожна трансплантація – це диво».

«Фактично моя дитина балансувала між життям і смертю. І це просто диво. Я до цих пір не вірю, що все сталося. І вдячна буду тим людям за те рішення, яке вони прийняли, до кінця свого життя, а також усім медикам», – наголошує мама реципієнта Людмила Буханська.

Ця трансплантація вже 71 у Волинській обласній клінічній лікарні та четверта з початку року. Якщо перед людиною постає потреба пересадки якогось органа, лікарі закликають не зволікати. Також тут можна написати прижиттєву згоду на посмертне донорство й дізнатися всю інформацію, що стосується пересадки органів.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---