Нездійснені історичні проєкти на Театральному майдані в Луцьку

Театральний майдан сьогодні є великим смисловим центром, де пульсує життя Луцька. Тут відбуваються мітинги, є місця пам'яті, культові й мистецькі споруди, будівлі для комерції та розваг і навіть житла.

З точки зору планування міської сітки, цей майдан є великим вузлом, де сходяться кілька центральних вулиць, наповнених транспортним та людським потоками.

У ході історії майдан не був сталим. Він почав формуватися як місце для військових парадів у ХІХ столітті, сюди підходило кілька важливих логістичних напрямів. З часом місце обростало новими вулицями.

Деякі з цих вулиць зникли з переліку офіційних адрес, проте вони фізично продовжують існувати, знані лише небагатьом. Одна з таких сьогодні існує як частина початку вулиці Богдана Хмельницького.

Чи багато лучан знають, де починається Богдана Хмельницького? Ні, не за драмтеатром. Першим номером вулиці Богдана Хмельницького є Палац культури міста Луцька. Хоча фізично вулиця починається навіть ще далі – з аптеки, розташованої біля Бім-Бома.

Читати ще: Зниклі садиби вулиці Мялковського у Луцьку

Так-от, саме тут – біля аптеки, Палацу культури та кількох будинків далі – пролягала та перша вулиця, якої сьогодні не існує. Перед 1924 роком вона мала назву Холодна. Того ж року її перейменували на честь польського поета доби романтизму Зигмунта Красінського. Характер забудови цієї вулиці у той час – одноповерхові житлові будинки. Часто кімнати, які виходили безпосередньо на вулицю, мали комерційне призначення.У 1930-х роках на цій вулиці почали будувати об’єкт, який для різних архітекторів задав потенціал проєктування. Тут пропонували ідеї, реалізація яких могла б створити архітектурну і соціальну точку тяжіння всього нинішнього майдану, значно більшу за сучасний Палац культури.

Вулиця Красінського була в центрі досить жвавої ділянки міста, поряд із міським парком і обабіч головної міської артерії – вулиці Ягеллонської. На цій вулиці стояв маєток однієї з найбільш заможних і впливових єврейських родин тодішнього Луцька – Глікліхів. Вони займали досить значну ділянку вулиці, до того ж, ділянка простягалася вглиб кварталу і різними клаптиками виходила на сусідні вулиці. Поряд із Глікліхами розташувалася садиба лікаря Абрамського. Саме біля цієї ділянки Софія Глікліх, дружина луцького адвоката Олександра Глікліха, надумала звести новий кінотеатр.

Читати ще: Вулиця Мялковського: галерея міської інтелігенції та будинків 1930-х

По проєкт звернулася до одного з найбільш популярних луцьких архітекторів – Францішка Кокеша. У червні 1939 року луцький магістрат затвердив його проєкт будови кінотеатру Polon на замовлення Софії Глікліх.

У ГО misto.reboot зробили візуальну реконструкцію, який вигляд могло б мати це місце в наш час. Тут і далі – зображення misto.reboot.Будівництво розпочалося, але у вересні 1939 року було законсервоване. Перед початком війни встигли звести залу, стіни, частково перекриття, прокласти інженерні мережі.

У 1940-х поряд із недобудованим кінотеатром розмістилися пожежна частина та музей. Та вже у 1951 році вирішили завершити споруду, а пожежну частину перенести.

Того ж року луцький архітектор Юрій Бородін склав проєкт відновлення кінотеатру і реконструкції його фасадів. Він був автором та головним інженером проєкту. Канон сталінського дизайну ще був чинним, тож зрозуміло, що новий фасад Бородін виконав у класицистичному стилі, відійшовши від модернізму Кокеша.З якихось причин такий масштабний проєкт не реалізували. Більше того, відмовилися і від ідеї кінотеатру. Через короткий час тут влаштували будинок культури зі значно скромнішим фасадом.

Читати ще: Архітектор Кокеш: творець луцького простору міжвоєння

Маловідомо, що в радянський час була ідея добудувати приміщення тоді Будинку культури. Архітектор Ростислав Метельницький створив ескіз добудови приміщення у вигляді космічного корабля або якогось двигуна чи турбіни. Для тих часів це було досить стильне рішення.Ще один цікавий ескіз Метельницького «гуляє» інтернетом. На ньому подано пропозицію будівлі на місці аптеки біля Палацу культури.

Інформації обмаль. Найімовірніше, це просто була одна з ідей архітектора, а не конкретна проєктна пропозиція.

Олександр КОТИС

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---