USD 38.70 39.05
  • USD 38.70 39.05
  • EUR 38.70 39.05
  • PLN 9.80 9.97

19 вересня: події, факти, дні народження

19 Вересня 2020 00:00
19 вересня відзначають день народження народний депутат України шостого скликання Володимир Карпук, письменниця, уродженка Луцька Оксана Забужко, голова Волинського відділення фонду культури України Геннадій Сарапін.

Інформаційне агентство Волинські Новини вітає іменинників та бажає міцного здоров’я, злагоди, радості, родинного затишку та благополуччя. Нехай доля завжди буде до вас прихильна, а негаразди обховадь вас стороною. Успіхів в усіх починаннях, наснаги та Божих благословінь! Кожен день нехай повниться веселим і милим відчуттям, гарним настроєм, задушевними зустрічами і плідною працею!
Володимир Карпук
Володимир Карпук
Оксана Забужко
Оксана Забужко
Геннадій Сарапін
Геннадій Сарапін
Якщо ви хочете привітати своїх близьких, рідних чи друзів з днем народження, скористайтесь функцією «Повідом новину». Надсилайте свої вітання та фото іменинників.

Сьогодні - День народження «смайла». 19 вересня 1982 о 11:44 професор психології університету Карнегі Меллон у Піттсбурзі Скотт Фалман відправив колегам електронне повідомлення. У цьому повідомленні він запропонував інтернет-користувачам під час спілкування в мережі використовувати послідовність символів - «:-)» - як маркер для жартівливих повідомлень. Свій вибір вчений пояснив тим, що цей значок схожий на усміхнене обличчя.

Наша хроніка:

Минулоріч ми писали про юного лучанин, який здобув сьоме місце на Чемпіонаті світу з шахів.

Два роки тому ми повідомляли, що у Нововолинську відкрили сервісний центр МВС нового зразка. Він став другим центром на Волині, який у форматі опен спейс (приміщенні без перегородок) надає послуги відвідувачам.

2017 луцький політтехнолог Ілля Токаренко взяв участь в прямому ефірі на телеканалі «Росія-1», який відбувався у Москві, розповівши там про ставлення лучан до переселенців та відповідальність Росії за війну в Україні.

Чотири роки тому в цей день у Луцьку стартувала театральна «Лесина осінь».

У 2015 редакція розповідала про волинську тенісистку, яка грає в австрійській бундеслізі.

У 2014 році завдяки проекту «Фото патріота» на передову для потреб добровольчого батальйону «Айдар» потрапила автівка.

Угоду про співробітництво між Луцьком та грецьким курортним містом Патра було підписано у 2013 році.

Сталося:

1478 — Леонардо да Вінчі завершив роботу над картиною «Мона Ліза».

Загадка навколо походження незнайомки, зображеної на картині, притягує до музею Лувр щорічно мільйони відвідувачів.

У 1517 році кардинал Луї Арагонський відвідав Леонардо в його ательє у Франції. Опис цього візиту було зроблено секретарем кардинала Антоніо де Беатісом: «10 жовтня 1517 року монсіньор та іже з ним відвідали в одній з віддалених частин Амбуаза мессіра Леонардо да Вінчі, флорентійця, сивобородого старця, якому понад сімдесят років, — найчудовішого художника нашого часу. Він показав його височності три картини: одну із зображенням флорентійської пані, писав з натури на прохання брата Лоренцо Пишного Джуліано Медічі, іншу — святий Іван Хреститель в молодості і третю — Свята Анна з Марією і немовлям Христом; усі в найвищому ступені прекрасні. Від самого майстра, у зв'язку з тим, що у нього в той час була паралізована права рука, вже не можна було очікувати нових гарних робіт».

На думку частини дослідників, під «флорентійською дамою» мається на увазі «Мона Ліза». Можливо, однак, що це був інший портрет, від якого не збереглося ні свідчень, ні копій, внаслідок чого Джуліано Медічі не міг мати жодного відношення до «Мона Лізи».

Згідно з Джорджо Вазарі (1511—1574) автором біографій італійських художників, Мона Ліза (скор. відмадонна Ліза) була дружиною флорентійця на ймення Франческо дель Джокондо (італ. Francesco del Giocondo), на чий портрет Леонардо витратив чотири роки, все ж таки залишивши його незавершеним.

Вазарі висловлює дуже схвальну думку про якість цієї картини: «Будь-яка людина, що бажає побачити, як добре мистецтво може імітувати природу, може з легкістю в цьому переконатися на прикладі голови, оскільки тут Леонардо відтворив всі деталі … Очі наповнені блиском і вологою, як у живих людей … Ніжний рожевий ніс здається справжнім. Червона барва рота гармонійно збігається з кольорами особи … Хто б не дивився уважно на її шию, всім здавалося, що у неї б'ється пульс …» Він також пояснює легку посмішку на її обличчі: «Леонардо нібито запросив музикантів і клоунів, щоб розважити смутну від довгого позування даму».

1783 — французькі брати Монгольф'є, у присутності короля Людовіка XVI, запустили першу повітряну кулю з тваринами на борту (вівця, півень і качка).

Ознайомившись з роботами Прістля і деяких інших учених, брати збиралися експериментувати з динамічною електрикою, вірніше, з газами, що наповнюють оболонки, причому оболонки називали «аеростатичними машинами». Вони були впевнені, що причиною підйому хмар є електризація, і, уподібнюючи їм свої машини, наповнювали оболонки продуктами горіння мокрої шерсті і соломи (мокрими вони більше відповідали хімічному складу хмар).

Оболонки були спочатку прямокутними, потім круглими і лише пізніше почали витягуватися до низу. Під час дослідів декілька таких паперових оболонок відлетіло, і носилися над містом, збуджуючи цікавість місцевих жителів, серед яких про дивних братів базікали різне. Ці «втечі» куль наштовхнули молодшого з братів, Етьена, на думку про цілеспрямований політ кулі. Жозеф підхопив її і розвинув.

Першу модель майбутнього аеростата («монгольф'єра») брати змайстрували в 1782. Це була невелика куля з шовковою оболонкою, із отвором унизу. Під отвором вони палили папір, повітря всередині кулі прогрівалося, і модель піднімалася до стелі приміщення, в якому проводився експеримент. Потім брати зробили декілька оболонок великих розмірів і запускали кулі на відкритому повітрі.

Перша публічна демонстрація польоту безпілотної повітряної кулі з оболонкою з грубого льняного полотна, обклеєного папером, відбулася 5 червня 1783 в Анноне; апарат досяг висоти близько 1800 м. У другий політ, що відбувся 19 жовтня 1783, аеростат відправився з «екіпажем» – бараном, півнем і качкою. 21 листопада 1783 аеростат з екіпажем з двох чоловік пролетів над Парижем; це був перший в історії політ людини на літальному апараті.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus