Ампутація руки, втрата коханої та повернення до рідної школи: історія воїна з Підгайців Олексія Макарчука

Олексій Макарчук із села Підгайці став на захист Батьківщини ще в 2014 році. Під час повномасштабної війни отримав важке поранення, після чого залишився без руки. А через рік у зоні бойових дій загинула його дружина.
Олексій виховувався в сім’ї військового, тому ще зі шкільних років мріяв стати армійцем. Його кар’єра військовослужбовця розпочалася в 2014-му. Як розповідає, отримав повістку й відразу подався на службу. Спочатку готував їжу, а потім вступив на контрактну службу. Відтоді перебував у найгарячіших точках: Дебальцеве, Горлівка, Золоте. Пригадує, що саме там полягло багато його побратимів. Тоді він навіть не здогадувався, що найважчий період у його житті – ще попереду, йдеться в сюжеті ТРК «Аверс».
Уже під час повномасштабної війни Олексій у званні сержанта відбивав ворога на найскладніших напрямках фронту на Харківщині. Саме там під час ворожого обстрілу отримав важке поранення руки.
«Зранку стояли і планували, що на сьогодні робити. Тільки просвистіло – і все. Я зрозумів, що вдарив осколок, але не думав, що відірвало руку. Пролетіло, та й пролетіло. Встромилося в машину. Усі почали ховатися, а я дивлюся на руку: вона висить», – пригадує військовий Олексій Макарчук.
Читати ще: «Я не вірю, що хтось з-за океану вирішить наші проблеми». Командир «Любарта» Янкі – про пріоритетні напрямки, роль піхоти, амбасадорів підрозділу і переговори
Тоді чоловік не відчував ні болю, ні страху. Вже у стінах лікарні медики повідомили, що руку потрібно ампутувати. Найбільшою підтримкою та опорою під час лікування для нього була дружина. Вони познайомилися на військовому полігоні. Жінка мотивувала його та не дозволяла здаватися. Вони мріяли про власний будинок, дітей і спокійну старість.
Поки Олексій перебував на реабілітації, його кохана боролася на фронті. І під час виконання бойового завдання загинула. Так війна забрала в нього все: кар’єру військового, здоров’я, дружину та плани на щасливе майбутнє.
Щоб оговтатися, Олексій почав працювати на землі.
«Дружина любила троянди… На клаптику землі біля будинку ми з сусідами порозсаджували троянди. Як навесні розцвітають, то красиво. Це в пам'ять про неї. Полюбив уже я ті квіти», – каже чоловік.
Згодом він почав шукати роботу. Нині працює в ліцеї села Підгайці. У цій школі Олексій і сам навчався. Його повернення до закладу освіти стало радісною новиною і для вчителів, і для учнів.Читати ще: «Поки поліція воює на фронті і захищає вас в тилу, руки геть від них», – волинський боєць «Люті» Олег Булатов
«Я знаю його з дитинства. Олексій навчався в нашій школі з першого до одинадцятого класу. Був хорошим, слухняним учнем. Середній бал мав. Як почалася АТО, відразу за мобілізацією пішов захищати Україну. Завдяки Управлінню поліції охорони він був працевлаштований до нас на роботу. Охороняє ліцей, що потрібно для такої великої школи, як наша. Діти його поважають, він їх дисциплінує», – розповідає директорка ліцею Лариса Ляшук.
Тепер замість оборони фронту Олексій оберігає спокій учнів. Найбільшою мрією волинянина залишається перемога України.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Олексій виховувався в сім’ї військового, тому ще зі шкільних років мріяв стати армійцем. Його кар’єра військовослужбовця розпочалася в 2014-му. Як розповідає, отримав повістку й відразу подався на службу. Спочатку готував їжу, а потім вступив на контрактну службу. Відтоді перебував у найгарячіших точках: Дебальцеве, Горлівка, Золоте. Пригадує, що саме там полягло багато його побратимів. Тоді він навіть не здогадувався, що найважчий період у його житті – ще попереду, йдеться в сюжеті ТРК «Аверс».
Уже під час повномасштабної війни Олексій у званні сержанта відбивав ворога на найскладніших напрямках фронту на Харківщині. Саме там під час ворожого обстрілу отримав важке поранення руки.
«Зранку стояли і планували, що на сьогодні робити. Тільки просвистіло – і все. Я зрозумів, що вдарив осколок, але не думав, що відірвало руку. Пролетіло, та й пролетіло. Встромилося в машину. Усі почали ховатися, а я дивлюся на руку: вона висить», – пригадує військовий Олексій Макарчук.
Читати ще: «Я не вірю, що хтось з-за океану вирішить наші проблеми». Командир «Любарта» Янкі – про пріоритетні напрямки, роль піхоти, амбасадорів підрозділу і переговори
Тоді чоловік не відчував ні болю, ні страху. Вже у стінах лікарні медики повідомили, що руку потрібно ампутувати. Найбільшою підтримкою та опорою під час лікування для нього була дружина. Вони познайомилися на військовому полігоні. Жінка мотивувала його та не дозволяла здаватися. Вони мріяли про власний будинок, дітей і спокійну старість.
Поки Олексій перебував на реабілітації, його кохана боролася на фронті. І під час виконання бойового завдання загинула. Так війна забрала в нього все: кар’єру військового, здоров’я, дружину та плани на щасливе майбутнє.
Щоб оговтатися, Олексій почав працювати на землі.
«Дружина любила троянди… На клаптику землі біля будинку ми з сусідами порозсаджували троянди. Як навесні розцвітають, то красиво. Це в пам'ять про неї. Полюбив уже я ті квіти», – каже чоловік.
Згодом він почав шукати роботу. Нині працює в ліцеї села Підгайці. У цій школі Олексій і сам навчався. Його повернення до закладу освіти стало радісною новиною і для вчителів, і для учнів.Читати ще: «Поки поліція воює на фронті і захищає вас в тилу, руки геть від них», – волинський боєць «Люті» Олег Булатов
«Я знаю його з дитинства. Олексій навчався в нашій школі з першого до одинадцятого класу. Був хорошим, слухняним учнем. Середній бал мав. Як почалася АТО, відразу за мобілізацією пішов захищати Україну. Завдяки Управлінню поліції охорони він був працевлаштований до нас на роботу. Охороняє ліцей, що потрібно для такої великої школи, як наша. Діти його поважають, він їх дисциплінує», – розповідає директорка ліцею Лариса Ляшук.
Тепер замість оборони фронту Олексій оберігає спокій учнів. Найбільшою мрією волинянина залишається перемога України.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Коментарів: 0
Утеча як порятунок від чуми на Волині 400 років тому
Сьогодні 13:57

Сьогодні 13:57
На Ковельщині вночі горів будинок
Сьогодні 12:02
Сьогодні 12:02
Україна вже вдарила по Росії новим «Нептуном», – Forbes
Сьогодні 11:34
Сьогодні 11:34
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.