USD 39.00 39.40
  • USD 39.00 39.40
  • EUR 39.25 39.50
  • PLN 9.76 9.94

Дебют Анастасії Кічук в Галереї мистецтв: карантинний арт-челендж «Північ, південь, захід, вихід». Інтерв’ю

6 Серпня 2020 18:05
Коли минуло кілька днів карантину, 17 березня, 24-річна художниця Анастасія Кічук написала на своїй фейсбук-сторінці: «Запустила для себе челендж, весь карантин кожного дня буду малювати по етюдику заходу сонця з вікна, та виставляти вам! Наш кожен день цінний». 27 березня вона знову звернулася до своїх друзів: «Що, якщо ви будете мені скидати ваш захід сонця, який ви бачите, і я буду його малювати, а потім вам подарую після карантину? Давайте творити разом».

Протягом 66 днів дівчина отримувала фото від друзів і підписників у фейсбуці та інстаграмі, малювала неповторні заходи сонця з різних куточків Землі.
А в липні дівчина дебютувала зі своєю серією «Північ, південь, захід, вихід» в рамках групової молодіжної виставки «Молода Волинь 2020» в Галереї мистецтв Волинської організації Національної спілки художників України. Карантин і тут задав формат події: Анастасія спілкувалася зі своїми шанувальниками на мінізустрічі з дотриманням правил безпечного дистанціювання, і це інтерв’ю давала дистанційно по Телеграму.
Вітаю з дебютом в Галереї мистецтв Національної спілки художників. Нумо знайомитися! Розкажи про себе, будь ласка.

Привіт, я Анастасія Кічук або «Настя намалюй, або намалюй мені» – це такий творчий псевдонім. Народилась у Луцьку. Враховуючи, що вся моя сім'я (тато, брат та дід) – художники, іншої професії для себе я не уявляла. З 7 можливих років в художній школі я відвідала 8 років. Рисунок я не одразу полюбила, і мене лишили на ще один рік, який насправді став підтвердженням того, що я там не просто так. Закінчила магістратуру СНУ імені Лесі Українки по спеціальності «образотворче мистецтво» з напрямом «монументальне мистецтво». Вже 5 років займаюся розписом стін і декоративними панно, створюючи мистецький затишок у оселях. Люблю йогу і намагаюсь знайти внутрішній баланс серед свого буденного хаосу. Подорожую на велосипеді, намагаюсь жити, заохочуючи і вкладаючи свої думки в полотна.
Хто твої вчителі? Які настанови своїх педагогів-митців тобі найбільш цінні у твоїй творчості?

Вчителі в моєму житті – кожен, хто спілкується зі мною. Тому абсолютно усі викладачі з художньої школи та університету вклали в мене своє зерня. Там мені дали опору, на яку я тепер можу опертися, за що їм безмежно вдячна. Під час навчання у вузі я писала курсову роботу по творчому доробку відомої волинської художниці Галини Івашків, і відтоді переконана, що ця жінка – космос. Пригадую, що свою дипломну роботу на ступінь магістра я виконала в абсолютно не притаманній мені техніці, і коли в мене запитали, чому вибір був таким, я відповіла, що не вибираю легких шляхів.

В яких арт-проєктах ти взяла участь? Що в них для тебе було важливим?

Під час навчання в університеті ми часто ходили на різні пленери, брали участь в благодійних акціях і багато творили. Після навчання в університеті я поїхала на 2-тижневе навчання в Польщу за програмою Еразмус, де мені в принципі стало зрозуміло, куди можна рухатись і що таке взагалі концепція у мистецтві. Важливим в таких проєктах є спілкування і відкриття нових граней.

Розкажи, як народилася ідея про челендж з пейзажами?

Це були умови «Челенджу добрих новин», який запустила Христина з «Території йоги». Одного вечора я вирішила, що можна намалювати захід сонця, і це мій буде мій особистий челендж. Так і сталось, що ці 66 днів я вже не могла зупинись. Цікаво, що це співпало з карантином. Спочатку про виставку я і не думала. Це все вийшло саме по собі, коли зрозуміла, що хочу запам’ятати цей період свого життя.

Ти любиш мандрувати? В яких країнах, з тих які є на твоїх мініпейзажах, ти реально спостерігала захід сонця?

Люблю подорожувати не просто заради подорожі, а з певною метою і навіть з певними труднощами. Люблю вивчати країни зсередини – через людей, які там живуть. Відвідала Польщу, Нідерланди, Бельгію, Німеччину. Але в більшості моїх етюдів заходи сонця намальовані з тих країн і міст, в яких я не була. Та я не вважаю це проблемою, бо я не знаю, що буде завтра.
Побачені тобою протягом #stayhome заходи сонця – це з вікна твоєї домівки?

Так, я живу в Боголюбах. Тут все просто: глянула у вікно і побачила гарний захід, сіла і намалювала. В мене якраз з робочого столу чудово видно захід сонця, а вони за містом прекрасні.
Які матеріали і техніки використовувала під час роботи?

Матеріали були різні: спочатку були різні техніки акварелі, а потім в хід пішло абсолютно усе, що було вдома: акрил, олійні фарби… Основна частина пейзажів написана олійними фарбами – моїми улюбленими.
У тебе були цікаві експерименти під час пейзажного марафону – ти малювала із закритими очима, лівою рукою. І як це?

Із закритими очима було складно, адже мене направляли на певний колір, який я просила, а я намагалась замішати його. Тому це був крутий експеримент, вийшло доволі авангардово! Так само було, малюючи лівою рукою. Це абсолютно інші відчуття, бо там, де моя права рука вже не задумується, як створити колір, ліва відмовлялась поєднувати кольори.
Який меседж ти вклала у ці роботи? Адже справа тут не лише у милуванні красою Землі?

Зазвичай етюди, які намальовані на емоціях в певний день і в певний момент, – це робочий матеріал для художників. Але я подумала, що якщо це так і є, то з цього розпочинається історія чогось нового. Це був виклик, який я собі поставила, це була спонтанність, якою я намагаюсь жити кожного дня. Це просто моя історія сьогодні, до якої приєдналось дуже багато людей, за що я їм дуже вдячна, адже були моменти, коли вже не хотілось продовжувати і здавалось, що це дурна затія. Та коли люди почали скидати заходи з усього світу, вони мене заряджали на наступний крок.

Як поспілкувалася з шанувальниками на зустрічі? Чи була якісь цікаві для тебе думки, критика?

Поспілкувались прекрасно! Спочатку на вулиці біля входу до галереї я розповіла історію створення цієї виставки, трішки посміялись, ледь не сплакнули.
Потім спустились до Нижньої зали, пригощались пляцками, які приготувала моя мама, слухали звуки пташок з мого найріднішого місця – хутора в селі Несвіч, пили шампанське і багато розмовляли, шукали пасхалочки, слухали музику. Глядачі усе одразу зрозуміли та відчули, знаходили на пейзажах такі деталі, про які я вже й не пам'ятала, шукали улюблені роботи і навіть питали, чи можна придбати. Було мило. Почула багато цікавих думок та ідей: хтось хотів побачити якийсь із пейзажів у більшому розмірі, хтось почав малювати свої пейзажі і мені їх скидати... Кожен знайшов тут щось своє, і мені це подобається. Суворої критики не чула, але знаю, що деякі речі не розуміються людьми: приміром, коли картини в такому відкритому доступі, без скла, і їх можна помацати, коли все висить криво чи нема логічного порядку між пейзажами, але я розумію, наскільки в цьому є я.
На виставці ми милуємося твоїми пейзажами. А які ще жанри і теми тобі цікаві у творчості?

Я завжди любила живопис. Мені подобається бачити колір і його передавати, відчувати текстуру на полотні, обожнюю писати мастихіном. Тому зараз кайфую від кожного полотна, яке створюю.
Вже близько 5 років я займаюсь розписом стін. Протягом крайнього року активно працюю над створенням декоративних картин. Це відбувається приблизно так: люди описують мені свій асоціативний ряд та ідею, а я інтерпретую це все на полотно і власне бачення.
Карантин триває. Чим займаєшся зараз? Чи буде продовження теми виклику під час соціального усамітнення?

Думаю, що виклик з пейзажами вже закінчено, але в житті виклик – це процес кожного дня, який просто поставила собі як афірмацію (афірмація – позитивне мотивуюче твердження, ред.)

Що тобі дав досвід карантинного творчого челенджу самій собі?

Цей челендж показав наскільки ціль важлива для мене, наскільки швидко потрібно здійснювати свої цілі. Можна жити вже і зараз і не обманювати себе. Цей виклик навчив мене сприймати світ легше, приймати свої невдачі як досвід. Багато чого насправді змінив час карантину в свідомості.
Всі написані пейзажі авторка надішле поштою своїм численним співавторам після закінчення виставки. А у вас є чудова можливість наживо їх переглянути протягом цього місяця у Нижній залі Галереї мистецтв. Інші авторські серії арт-проєкту «Молода Волинь 2020» експонуються в усіх залах галереї. Запрошуємо до цікавого і безпечного спілкування з мистецтвом.

Фото Віктора Чухрая, з фейсбук-сторінки Анастасії Кічук https://www.facebook.com/nastia.kichuk

Про виставку «Молода Волинь 2020» на сайті Галереї мистецтв https://www.volart.com.ua/ukr20/movo/

Марія Пилипчук
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 2
Глядачка Показати IP 6 Серпня 2020 19:33
Класні роботи, молодець!
сусід Показати IP 6 Серпня 2020 21:27
Вітання з дебютом

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus