USD 38.80 39.15
  • USD 38.80 39.15
  • EUR 38.80 39.20
  • PLN 9.80 9.98

«Для мене мистецтво – це інтелектуальна діяльність»: концептуальна серія Іштвана Куса на виставці «Молода Волинь 2020»

18 Вересня 2020 19:23
Для відомого луцького мистця-концептуаліста Іштвана Куса виставка «Молода Волинь 2020», яка зараз експонується в Галереї мистецтв Волинської організації Національної спілки художників України, запам’ятається як особлива в його творчості, адже за кілька місяців йому виповниться 35 років і він вийде з вікової категорії «молодий художник». Тому і сам художник, і глядачі, яким близькі його візуальні ідеї, усвідомлюють певну часову відмітку, яка визначає досвід «до», а особливо – досвід «після» досягнення ним віку умовної зрілості.

Коли йдеться про візуальні практики Іштвана Куса, то вже в статусі молодого художника його роботи визначали глибока праця з сенсами, вдумлива рефлексія на суспільні турбулентності, увага до соціальної складової мистецтва. Саме ці акценти в творчості колеги підкреслює голова правління ВО НСХУ Володимир Марчук: «Іштван не створює декоративні твори заради замилування прекрасним, а реагує на соціальні проблеми, і робить це щоразу несподівано, цікаво, влучно. А працювати з цією тематикою вдається далеко не кожному художнику. Тут потрібна особлива чутливість до тем, талант і вміння показати це по-сучасному небанально, щоб зачепити інтелект сучасного глядача, перенасиченого різною інформацією. Іштван постійно експериментує з різними матеріалами, техніками і вже володіє власним авторським почерком. А для художника це – головне. Саме тому його роботи можна часто побачити в Галереї мистецтв спілки, він – активний учасник наших подій».
На відкритті виставки «Війна заради миру»

Варто згадати спільні з художницею Кариною Арутюнян проєкти-серії тандему Woodlog CK: метафоричну «Пострадянська селянка» (2013 рік), інсталяцію на тему Майдану «Прохання дотримуватись тиші» (2014), де мистці промовляли до глядачів пунктиром бруківки, фотографічні Concretivism (2014), «Метаморфози. Моя полонина» (2016), Postapocalyptic Toy (2016), мозаїку «Фонтан» (2018). І це не повний перелік спільних реалізованих задумів.
Іштван Кус і Карина Арутюнян на презентації «Пострадянська селянка»
Спільний проєкт мозаїка «Фонтан» на молодіжній виставці


Ось що розповідає Карина Арутюнян про період їхньої колаборації: «Мистецька діяльність Іштвана вражає мене кожного разу під час діалогу з його роботами. У нього цілком неординарне бачення, нестандартні візуальні рішення, які змушують замислитися над абсолютно новими для мене речами. Це саме той випадок, коли, працюючи разом над якимось проєктом від моменту виникнення ідеї, її осмислення і кінцевої реалізації, я усвідомлено переживала час власної еволюції як художника».
Відкриття спільної виставки «Прохання дотримуватись тиші»

Осібні роботи Іштвана Куса, які демонструвалися в Галереї мистецтв ВО НСХУ, – це «Ландшафтні трансформації», «Пошук краси у відсутності», «Лабораторія», Supremus, «Від терену до зірок», «Симфонія тиші» та інші. Окрім того, Іштван є автором та ілюстратором дитячої книжки «Світ мрій. Колискова».
Інсталяція «Від терену до зірок»
«Симфонія тиші»

У 2017 році відразу 3 серії луцького мистця під спільною назвою «Ланшафтні трансформації» виставлялися в рамках Фестивалю молодих художників у Мистецькому Арсеналі в Києві.
Луцьким глядачам особливо запам’ятався арт-проєкт «Війна заради миру», в якому автор лаконічно і виразно висловився про жахи війни, біль людських жертв. А в березні цього року Іштван Кус представив серію «Сонце нового дня», в якому розповів, якими він бачить нові орієнтири в суспільстві, що стрімко диджиталізується і безпечно самоізолюється в пандемічних реаліях.
Фрагмент серії «Сонце нового дня»

«Іштван Кус – один із самих перспективних художників, і у своїх мистецьких знахідках він стоїть найближче до дійсно актуальних речей, – вважає луцький мистець, один із засновників арт-осередку PVS Олександр Паньковець, – На мою думку, реалізувати в повній мірі свій творчий потенціал йому допоможе подальша робота над собою і самоорганізація».

В експозиції виставки «Молода Волинь 2020» зараз представлена серія Іштвана Куса під назвою «Альфа, шишки, фен…». Ми зустрілися з автором в галерейній залі і поспілкувалися біля його робіт про персональні орієнтири в творчості, концепцію нових творів і актуальні мистецькі пошуки.
Іштване, розуміючи, наскільки ця виставка для тебе особлива, хочу запитати, які зовнішні персональні впливи у проєкції своєї творчості ти визнаєш?

За часи своєї практики у сфері візуальних мистецтв я б хотів відзначити декілька аспектів, які частково сформували мою свідомість. По-перше, це проміжок часу, в якому ми перебуваємо. Вважаю, що зараз час великих відкриттів у сфері візуальних мистецтв. Стосовно впливів, то це один урок по мистецтву від голови ВО НСХУ Володимира Павловича Марчука, який просвітив мене: сьогодні мистець не повинен вміти малювати. Це також репліка викладача монументального живопису Львівської національної академії мистецтв Любомира Мирославовича Медведя про те, що мистецтво – це інтелектуальна діяльність. Важливим для мене є факт, що в академії я вивчав теорію замість практики і для мене мистецтво стало саме інтелектуальною діяльністю.

Ти відомий в регіоні, Україні як мистець-концептуаліст, який працює насамперед із сенсами, контекстом. Яким чином у тебе народжуються ідеї-рефлексії на дійсність?

Я вважаю себе аутсайдером, про мене знає лише певне мистецьке середовище. Я й не ставлю собі за мету бути відомим. А ідеї – це результат постійного аналізу потоку інформації.

Розкажи про концепцію представленої на «Молодій Волині 2020» серії.

Культура графіті, вуличного мистецтва, яка історично пов’язана з кримінальним світом, стала особливим способом комунікації для тих, хто «в темі», а тепер в часи постванадалізму, після того, як вуличне мистецтво повернулося в стіни галереї, графіті продовжує формувати кримінальний світ. В цих роботах мене цікавить естетика теґів, створених нашвидкуруч, які не мають жодного відношення до високого мистецтва. Об’єкти з серії «Альфа, шишки, фен…» – це імітація того, що більшість людей бачать щодня, проте закривають очі на це. Явище схоже як баффінг, коли адреси замальовуються.
Яким чином соціальне явище стало приводом для мистецької рефлексії?

Це культурний аспект певної суспільної групи та суспільства в цілому. Ці баффінги розповідають про життя нашого міста більше, ніж мурали, хоча і те, і друге належать до графіті. Баффінги по своєму гарні, всі неповторні і завжди це взаємодія тих, хто тегає, і тих, хто замальовує. Але я зовсім не мав на меті аналіз самого соціального явища, його критику і боротьбу з ним. Воно створило контекст для творчості. Для мене головне в цьому – естетика цих парканних, настінних послань. Це просто неймовірно. От лишень уявити собі: хтось вночі (мені здається, що саме вночі!) нашвидкуруч пише «альфа, шишки, фен…» і адресу. А працівник ЖЕКу чи стурбовані батьки (це я так собі думаю), купують фарбу і їх замальовують. Це ціла колаборація різних людей, у кожного з яких своя мета і функція, а цей напис – одна із ланок їхньої взаємодії.
Чому цього разу ти використав полотно і фарби? Для тебе як мистця це нетипові медіа.

Знаєш, мене навіть критикували за це! У цій серії це умова існування об’єктів і водночас частина концепції – трансформувати об’єкти імітації баффінгів в музейні артефакти. Полотно і фарба – традиційні матеріали, а баффінги – сучасні графіті, і таким чином я поєднав минуле з теперішнім, високе мистецтво з вуличним. Я навіть намагався зімітувати їх якомога неохайніше, реалістичніше, але насправді вийшов несподівано декоративний варіант. Я вважаю, що ці написи показують якийсь пласт культури нашого часу, згодом вони будуть серйозно вивчатися.
Які художні практики тебе цікавлять зараз?

На даному етапі мене цікавить полотно як об’єкт, а не як умова існування мистецького об’єкту. Людина завжди була ключовою проблемою в мистецтві, тому полотно в моїх практиках виступає продовженням людського тіла, дзеркалом, в якому я бачу навколишній світ і себе в ньому. Загалом, я відмовився від точки, лінії і плями, а колір в моїх практиках – це хвиля, яка викликає певну афективну реакцію.

Познайомитися наживо з концептуальною серією «Альфа, шишки, фен…» Іштвана Куса, а також з усією експозицією молодіжної збірної виставки можна у Галереї мистецтв, дотримуючись рекомендацій безпеки – у масках, з соціальним дистанціюванням. Приємного і цікавого перегляду проєкту «Молода Волинь 2020».

Коротко про автора проєкту: Іштван Кус народився в 1985 році в Луцьку. У 2005 році приїхав до Нью-Йорку, де вивчав сучасне мистецтво в освітніх програмах музеїв.

У 2010 році став стипендіатом Spring Art Studio у Нью-Йорку. В 2017 році закінчив Львівську національну академію мистецтв за спеціальністю «менеджмент мистецтва». Є автором і співавтором (разом з Кариною Арутюнян) близько 20 концептуальних арт-проєктів: «ПостРадянська селянка» (2013, Луцьк), Concretivism (2014, Луцьк), Please Keep Silence (2014, галерея Дзиґа, Львів), «Метаморфози. Моя полонина» (2015, галерея Бункермуз, Тернопіль»), Supremus (2015, Луцьк), «Ландшафтні трансформації» (2016, Луцьк), Postapocalyptic Toy (2016, салон Арт-Про, Ужгород), «Симфонія тиші»(2019, Луцьк), «Сонце нового дня»(2020, Луцьк). Іштван Кус – постійний учасник виставок ВО НСХУ у Луцьку, групових експозицій в Україні (Львів, Ужгород, Тернопіль). У 2016 році став учасником резиденції Sorry, we have no room available в Ужгороді. В 2017 році 3 серії під спільною назвою «Ландшафтні трансформації» демонструвалися в Мистецькому Арсеналі в Києві.

Працює у експериментальному живописі, інсталяції. Співпрацює з некомерційними мистецькими галереями. Персональна сторінка мистця на сайті Галереї мистецтв ВО НСХУ https://www.volart.com.ua/art/kus_ishtvan/

Довідково: Концептуальне мистецтво – мистецька діяльність, що має на меті не створення художніх образів, що відтворюють реальність, а ідей, тобто концептів. Концепти можуть існувати у вигляді текстів, схем, графіків, креслень, фотографій, аудіо- та відеоматеріалів. Автор-концептуаліст апелює не до емоційного сприйняття, а до інтелектуального осмислення побаченого, почутого і відчутного. Об`єктом концептуального мистецтва може стати будь-який предмет, явище, процес, оскільки воно являє собою чистий художній жест. Авторами концептуального мистецтва була вперше повною мірою зроблена спроба поставити сенс та ідею твору над формою і навіть більше – абсолютно відмовитися від її значущості (з Вікіпедії).

Фото робіт і подій різних років з архіву Іштвана Куса,

Фото експозиції з Мистецького Арсеналу з джерела https://artukraine.com.ua/n/u-kiyevi-startuvav-festival-molodikh-ukrainskikh-khudozhnikiv/#.X2OQWVQzZic

Фото інтер’єру виставки «Молода Волинь 2020» – Віктора Чухрая

Фотопортрети Іштвана Куса на виставці «Молода Волинь 2020» – Карини Арутюнян

Марія Пилипчук
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 1
Микола Показати IP 25 Вересня 2020 19:58
Сучасний художник але не для Волині, на Волині треба викладати просом портрети Лесі та Шевченка....

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus