До бджіл навідується щодня: волинський пасічник утримує 12 вуликів
Бджолярство – це не робота, а стан душі, вважає мешканець села Красностав Оваднівської громади Олександр.
У свої понад 60 років чоловік старається встигати всюди: і зробити основну сільську роботу, і попрацювати біля пасік, які з кінця 80-х облаштував на своєму обійсті, йдеться в сюжеті ТРК «Аверс».
Олександр усе своє життя мешкає в невеличкому селі Красностав. Зізнається, що бджолярство – в нього у крові: спочатку пасічникував його дід, продовжив справу батько, а тепер займається бджолами і наш співрозмовник. Він має 12 вуликів. До бджілок навідується щодня.
«Робота починається з березня і триває до кінця вересня, жовтня. За роями треба постійно слідкувати, – говорить бджоляр. – Дід колись казав: воду потрібно пити зі свого колодязя, а мед – їсти зі своєї пасіки. Мед потрібно брати в людини зі свого села, бо так ти знаєш, що це за людина».Читати ще: Питні меди й музей бджільництва: як волинські пасічники відроджують традиції
За медом до Олександра приходять не лише односельчани. Шанувальники медової продукції з красноставської пасіки є й далеко за межами громади.
Пасічник нарікає, що через зміни клімату тепер не кожна рослина медує, тому не впевнений, що з кожного вулика матиме мед. Однак цьогоріч у Красноставі рясно цвіли сади, тому, запевняє, весняного меду буде вдосталь.
Читати ще: Сон на вулику: найкращий пасічник на селі кличе на бджолину терапію
Як додає бджоляр, українські пасічники не мають такої підтримки держави, як-от у Європі, але, попри все, займається пасіками, бо це не робота, а стан душі.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
У свої понад 60 років чоловік старається встигати всюди: і зробити основну сільську роботу, і попрацювати біля пасік, які з кінця 80-х облаштував на своєму обійсті, йдеться в сюжеті ТРК «Аверс».
Олександр усе своє життя мешкає в невеличкому селі Красностав. Зізнається, що бджолярство – в нього у крові: спочатку пасічникував його дід, продовжив справу батько, а тепер займається бджолами і наш співрозмовник. Він має 12 вуликів. До бджілок навідується щодня.
«Робота починається з березня і триває до кінця вересня, жовтня. За роями треба постійно слідкувати, – говорить бджоляр. – Дід колись казав: воду потрібно пити зі свого колодязя, а мед – їсти зі своєї пасіки. Мед потрібно брати в людини зі свого села, бо так ти знаєш, що це за людина».Читати ще: Питні меди й музей бджільництва: як волинські пасічники відроджують традиції
За медом до Олександра приходять не лише односельчани. Шанувальники медової продукції з красноставської пасіки є й далеко за межами громади.
Пасічник нарікає, що через зміни клімату тепер не кожна рослина медує, тому не впевнений, що з кожного вулика матиме мед. Однак цьогоріч у Красноставі рясно цвіли сади, тому, запевняє, весняного меду буде вдосталь.
Читати ще: Сон на вулику: найкращий пасічник на селі кличе на бджолину терапію
Як додає бджоляр, українські пасічники не мають такої підтримки держави, як-от у Європі, але, попри все, займається пасіками, бо це не робота, а стан душі.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
У Раді наполягають на запуску нової старшої школи
Сьогодні 20:11
Сьогодні 20:11
У Луцькій громаді відбудеться щорічна екологічна толока
Сьогодні 19:52
Сьогодні 19:52
Не лікувала і не годувала: на Закарпатті судитимуть матір, яка довела до смерті 5-місячного сина
Сьогодні 19:13
Сьогодні 19:13
Санду розірвала ключові угоди Молдови по СНД
Сьогодні 18:54
Сьогодні 18:54
У Благодатному попрощались із Захисником Сергієм Ковальчуком
Сьогодні 18:34
Сьогодні 18:34
Біля Луцька відбудеться трейловий забіг. Кличуть всіх охочих
Сьогодні 17:38
Сьогодні 17:38
У Польщі на українців напали з мачете
Сьогодні 17:21
Сьогодні 17:21

Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.