USD 38.80 39.10
  • USD 38.80 39.10
  • EUR 38.80 39.20
  • PLN 9.80 9.97

Екзарх Луцький УГКЦ Йосафат: Завдання церкви – дбати про спасіння людських душ

20 Вересня 2018 13:47
Українська греко-католицька церква святкувала перше десятиліття з дня відновлення служінь на Волині. Священики та віряни відзначили приємний ювілей урочистостями у Палаці культури.

А днями екзарх Луцький УГКЦ Йосафат Говера запросив представників волинських ЗМІ на неформальне спілкування у свою заміську резиденцію в селі Милуші. Спілкування із владикою вийшло досить цікавим та пізнавальним.
Луцький екзархат має добрий поступ

Під час хіротонії на єпископа у Тернопільській катедрі я очікував підбадьорливого слова від Світлої пам’яті Блаженнійшого Любомира Гузаря. Але владика був, як завжди, лаконічним. Він сказав: «Тобі буде важко».

Коли я приїхав до Луцька, не було жодної адміністративної структури: ані резиденції, ані помешкання. Та за ці 10 років існування Луцького екзархату ми бачимо добрий поступ. У 2008 році тут трудилися тільки 10 священиків. Сьогодні вже сіють Боже слово 35 душпастирів. Маємо вже 30 парафій, і ще 9 чекають настоятелів. Парафії поділено на три деканати: Луцький, Володимир-Волинський і Рівненський. На Волині діють чотири монастирі.

На початках ми визначили пріоритети й вирішили: передусім треба добре організувати наші спільноти. Бо завдання церкви – дбати про спасіння людських душ. Якщо люди не мають церкви, щоб зібратися і помолитися, то інші питання для них не є такими важливими.

Душпастир має учитися все життя

28 років тому, виходячи із підпілля, УГКЦ зіштовхнулася з проблемою браку священиків. Але в Україні відкривалися духовні семінарії і було багато охочих здобути богословську освіту, адже в радянський час це було неможливо. За ці роки церква могла виховати й підготувати тисячі священнослужителів. Наразі вже маємо біля 2,5 тисяч священиків, які служать у різних громадах України та за її межами.

Нині в наших духовних семінаріях навчаються біля 800 семінаристів. Маємо добрий потенціал для забезпечення громад священиками. Звичайно, Волинь належить до регіону, де греко-католики в меншості. Тому священику потрібно організувати вірних, домогтися місця для зведення храму, все від початку розвивати. Не кожен готовий до такого життя, я сказав би, апостольського. На початках завжди важко. Треба набратися відваги і не боятися, що ти не даси собі раду. Господь допоможе вирішити багато речей.

Священик має вчитися протягом усього життя. Після шести років навчання у семінарії його формація постійно триває. Щороку ми проводимо шість навчальних зустрічей для священиків – запрошуємо викладачів, професорів, аби настоятелі могли вдосконалити свої знання й відповісти на виклики сучасності.

УГКЦ – за об’єднання православних церков в Україні

Ми позитивно ставимося до того, щоби православні могли внормувати розбіжності між собою, дійти певної згоди і єдності, якої

бракує впродовж усіх років незалежності України. Ми маємо таке явище, як різні православні церкви, які називають себе українськими, але між якими нема спілкування, нема євхаристійної єдності.

Той факт, що мільйони українців є позбавленими канонічного статусу і визнання серед світового православ’я, ми вважаємо це явищем болючим. Бо завдання церкви – рятувати людські душі. Заради цього треба унормовувати канонічне життя. Але це питання є внутрішнім для православних церков. Це не є справа держави чи політики, яка могла би це питання залагоджувати замість церков.

Держава і церква

Між державою і церквою мають бути партнерські взаємини, а не нав’язування волі. Чиновники мають реагувати на потреби вірян, коли вони звертаються з проханням підтримати якісь добрі ініціативи. Але держава не має щось вирішувати за церкви. На жаль, в Україні є багато нерозв’язаних питань, як-от юридичний статус церков. Його мають лише окремі громади й управління, але не церкви. Це ускладнює життя багатьох церков. Ми сподіваємося, що з часом ті питання буде розсудливо залагоджено у партнерстві церков та державних органів.

Курси християнської етики у школах

Добре, що школярі мають змогу пізнавати Бога. Але цього недостатньо, щоб сформувати особистість. Тому УГКЦ запроваджує у своїх парафіях глибше пізнання християнського життя через катехизацію. Це допомога людині йти шляхом віри. Але найперші, хто відкриває дитині розуміння про Бога, – батьки. На жаль, ми маємо насліддя атеїстичної системи, яка не дала можливості багатьом зрілим людям пізнати Бога. Тому в УГКЦ закликають до катехизації не тільки дітей, а й дорослих.

Завдання церкви – не залишатися в минулому

Кожне покоління сприймає цей світ по-своєму. Ще років 20 тому люди не знали, що таке мобільні телефони. Нині малюки швидко опановують ґаджети, коли дорослі це довго вивчають. І завдання церкви – не відставати, не залишатися в минулому, не тільки знати і пам’ятати свою історію, а вести людей до майбутнього. Церква має допомогти людині будь-якого віку і світогляду зрозуміти Бога й спілкуватися з ним. Бо християнство має на меті не тільки навчити людину обрядовості, а й будувати своє життя на основі Божих заповідей у сучасному світі.

Сьогодні ми готуємо для молоді окремий катехизм. Зараз складають формат його наповнення, щоб він був справді цікавим. Щоб це була не суха наука, а доступна для розуміння сучасної молодої людини.

Європейські цінності: добро чи зло?

Сучасний світ секуляризується, в церкву вносять багато світських проблем. Тому треба шукати вихід. Я розділив би питання християнських цінностей у Європі і європейських цінностей. Бо фактично Європа створена на християнських цінностях. Так, у сучасному світі у Європі поширено багато різних ідеологій, які не завжди є виразниками європейських. І треба застерегти людину, навчити розрізнити в потоці інформації підступне та шкідливе. Церква шукає вихід, видає застереження, пастирські листи. Боже слово актуальне, як і дві тисячі років тому. І завдання християнина – почути Боже слово, над ним роздумати, адаптувати його до свого життя. Воно дає нам дуже багато підказок і розуміння.

Священики й політика

УГКЦ вболіває, щоб люди були активними не лише в побуті, а й у суспільному житті, щоб були політично грамотними. Але завдання священика – опікуватися церковними справами, а не політикою. Клопотатися спасінням людських душ. Тому церква має скеровувати свідомість людей, щоб вони уміли розсудливо зробити вибір.

Церква і обряди

Обрядовість – одна з важливих сфер життя церкви. Ми передаємо в спадщину спосіб молитви, традиції. Це є цінне надбання, яке ми мусимо берегти. Але обрядовість – це не все життя церкви. Це живе слово, передання. Церква – не архаїчна структура, а сучасна спільнота. Тому в УГКЦ увагу приділяють не так обрядовості, як роблять акцент на пасторальному служінні.

У сучасному світі мало жінок ставлять собі запитання, чи покривати в храмі голову хусткою. І це не є ганебним. Ми не акцентуємо на цьому увагу. Хай людина почувається очікуваною і потрібною в церкві, бо її Бог чекає і запрошує в такому стані, який є.

УГКЦ готова послужити кожному

Наша церква живе в глобальному світі, поза межами України. Скажімо, людині проблематично мати свого священика в якійсь державі. Церква дозволяє вірним скористатися із можливостей в інших церквах отримати таїнства сповіді, причастя чи хрещення, якщо нема можливості доступу до власного священика. Церква відкрита, веде екуменічний діалог і готова послужити кожному, хто шукає Бога.

Про різноманітність конфесій

Однотонний і одноманітний світ – нецікавий. Питання не в тому, що людей розрізняє, а в тому, що об’єднує. Як у сім’ї, де об’єднуються двоє людей, різних на вдачу. Люди долають суперечності, шукають шлях, як зберегти родину в єдності. І церкви можуть так само об’єднуватися навколо добрих справ. Нас усіх єднає Христос, який посеред нас. Цю єдність треба збалансувати і вдосконалити.

Без молитви і праці нічого не станеться

Чи можливе об’єднання християнських церков? Можливо все. Кожна церква за це молиться. Це – Євангельський задум. Ісус Христос, коли зібрав своїх учнів на тайній вечері, встановлюючи таїнство євхаристії, сказав до апостолів: «Щоб ви були єдині».

Перші тисячоліття церква була єдиною. Розкол між Константинополем і Римом відбувся у 1054 році. Довгий час були спроби об’єднатися, і шлях до єдності закладений в Божому слові. Хоча це нелегко. Але ніщо саме не приходить, ми маємо докладати зусиль. Без молитви і праці нічого не станеться.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus