Їх не будують з бетону: в Індії створюють «живі мости»
У гірському штаті Мегхалая на північному сході Індії люди вирощують переправи з повітряних коренів індійського каучуконосного фікуса – Ficus elastica. Такі живі кореневі мости, допомагають громадам долати річки та яри, які під час мусонів перетворюються на бурхливі потоки.
Про традицію та її наукове дослідження повідомили у Технічному університеті Мюнхена, передає ТСН.
Носіями цієї багатовікової практики є корінні громади кхасі та джайнтія, які передають знання про догляд за мостами наступним поколінням.
Як росте міст
Процес починається з висаджування саджанця Ficus elastica на березі річки або на краю яру. Коли дерево виростає й випускає повітряні корені, люди спрямовують їх горизонтально через бамбуковий або пальмовий каркас до іншого берега. Там корені укорінюються, а нові пагони знову направляють через переправу.Читати ще: У Португалії є оливкове дерево, яке пережило фінікійців і римлян
Так поступово формується складна конструкція. Корені переплітаються, товщають і зростаються в місцях контакту. Науковці називають цей процес іноскуляцією – природним зрощенням рослинних тканин. Міст постійно доповнюють і підтримують, тому до його створення можуть бути залучені кілька поколінь людей.
Чому корені стають міцнішими
Рослина реагує на механічне навантаження вторинним ростом. Як пояснював Томас Шпек, професор ботаніки Фрайбурзького університету, повітряні корені також здатні до іноскуляції: притиснуті один до одного корені можуть зростися й утворити спільну структуру.Це поступово створює щільно переплетену систему, яка розподіляє навантаження між різними частинами. Дослідники Технічного університету Мюнхена та Фрайбурзького університету проаналізували 74 такі мости, зробили тисячі фотографій і створили їхні тривимірні моделі.
Фердинанд Людвіг, професор зелених технологій у ландшафтній архітектурі Технічного університету Мюнхена, зазначив: «Стійкі мости з тісно переплетених коренів можуть сягати понад 50 метрів завдовжки й існувати кілька сотень років».
Більше, ніж переправа для сіл
Культурні ландшафти живих кореневих мостів Мегхалаї є у попередньому списку ЮНЕСКО – це заявка Індії на можливе внесення до Списку всесвітньої спадщини. Заявку подали 17 лютого 2022 року. В описі ЮНЕСКО зазначено, що такі споруди забезпечують зв’язок і стійкість до природних лих для понад 75 віддалених сіл.
Читати ще: В Україні росте 66-метрова дугласія – найвище дерево Східної Європи
Йдеться не лише про мости. У регіоні з живих рослин також створюють драбини, платформи, сходи та конструкції для захисту схилів від ерозії й зсувів. Це відповідь громад на складний рельєф і сильні мусонні дощі.
Наукове дослідження, опубліковане в Scientific Reports, описує 76 живих кореневих мостів у Мегхалаї. Їхня довжина становить від 2 до 52,7 метра, а деякі споруди досягають віку в кілька сотень років. Окремі мости продовжують рости й змінюватися разом із доглядом людей – фактично їхнє будівництво не закінчується в момент, коли переправа стає придатною для переходу.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про традицію та її наукове дослідження повідомили у Технічному університеті Мюнхена, передає ТСН.
Носіями цієї багатовікової практики є корінні громади кхасі та джайнтія, які передають знання про догляд за мостами наступним поколінням.
Як росте міст
Процес починається з висаджування саджанця Ficus elastica на березі річки або на краю яру. Коли дерево виростає й випускає повітряні корені, люди спрямовують їх горизонтально через бамбуковий або пальмовий каркас до іншого берега. Там корені укорінюються, а нові пагони знову направляють через переправу.Читати ще: У Португалії є оливкове дерево, яке пережило фінікійців і римлян
Так поступово формується складна конструкція. Корені переплітаються, товщають і зростаються в місцях контакту. Науковці називають цей процес іноскуляцією – природним зрощенням рослинних тканин. Міст постійно доповнюють і підтримують, тому до його створення можуть бути залучені кілька поколінь людей.
Чому корені стають міцнішими
Рослина реагує на механічне навантаження вторинним ростом. Як пояснював Томас Шпек, професор ботаніки Фрайбурзького університету, повітряні корені також здатні до іноскуляції: притиснуті один до одного корені можуть зростися й утворити спільну структуру.Це поступово створює щільно переплетену систему, яка розподіляє навантаження між різними частинами. Дослідники Технічного університету Мюнхена та Фрайбурзького університету проаналізували 74 такі мости, зробили тисячі фотографій і створили їхні тривимірні моделі.
Фердинанд Людвіг, професор зелених технологій у ландшафтній архітектурі Технічного університету Мюнхена, зазначив: «Стійкі мости з тісно переплетених коренів можуть сягати понад 50 метрів завдовжки й існувати кілька сотень років».
Більше, ніж переправа для сіл
Культурні ландшафти живих кореневих мостів Мегхалаї є у попередньому списку ЮНЕСКО – це заявка Індії на можливе внесення до Списку всесвітньої спадщини. Заявку подали 17 лютого 2022 року. В описі ЮНЕСКО зазначено, що такі споруди забезпечують зв’язок і стійкість до природних лих для понад 75 віддалених сіл.
Читати ще: В Україні росте 66-метрова дугласія – найвище дерево Східної Європи
Йдеться не лише про мости. У регіоні з живих рослин також створюють драбини, платформи, сходи та конструкції для захисту схилів від ерозії й зсувів. Це відповідь громад на складний рельєф і сильні мусонні дощі.
Наукове дослідження, опубліковане в Scientific Reports, описує 76 живих кореневих мостів у Мегхалаї. Їхня довжина становить від 2 до 52,7 метра, а деякі споруди досягають віку в кілька сотень років. Окремі мости продовжують рости й змінюватися разом із доглядом людей – фактично їхнє будівництво не закінчується в момент, коли переправа стає придатною для переходу.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Їх не будують з бетону: в Індії створюють «живі мости»
Сьогодні 00:14
Сьогодні 00:14
23 серпня: свята, події, факти. День Державного Прапора України, було розорено Москву 
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
У луцькій школі відремонтують спортивну залу
22 Серпня 2026 23:49
22 Серпня 2026 23:49
ВАЗ перекинувся на дах: як покарали волинянина, який їхав без прав і зник з місця ДТП
22 Серпня 2026 23:21
22 Серпня 2026 23:21
З 1 вересня школи переходять на нові правила: що зміниться для учнів і батьків
22 Серпня 2026 22:52
22 Серпня 2026 22:52
Під бізнес: у селі поблизу Луцька продають комунальну землю
22 Серпня 2026 22:23
22 Серпня 2026 22:23
У Луцьку для ветеранів війни організували безплатну фотосесію до Дня Незалежності
22 Серпня 2026 21:55
22 Серпня 2026 21:55
Життя після служби, відновлення і підтримка: у Луцьку відбувся форум для ветеранів, військових та їхніх родин
22 Серпня 2026 21:27
22 Серпня 2026 21:27
Путін цинічно виправдав руйнівні удари по Україні та заявив про їхню «ефективність»
22 Серпня 2026 20:59
22 Серпня 2026 20:59
У Луцьку відремонтують дах одного з дитсадків
22 Серпня 2026 20:32
22 Серпня 2026 20:32



Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.