USD 26.26 26.36
  • USD 26.26 26.36
  • EUR 30.40 30.60
  • PLN 6.50 6.70

«Хочу, щоб Луцьк був не тільки комфортним, а й містом щасливих людей», – Ліна Галан про підтримку сімей, Ігоря Палицю і стереотипи про жінок*

Очільниця управління соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Луцької міської ради Ліна Галан, яка щодня ось уже протягом 20 років розв’язує проблеми інших людей, переконана, що пріоритетом будь-якого міста має бути увага до дітей та сімей, у яких вони зростають, адже майбутнє належить саме дітям.

«Ми не маємо права на помилку. Якщо деталь можна переробити, то неправильно спрямована увага сім’ї, некоректно надана консультація чи хибно розставлені акценти психологом або соціальним педагогом можуть призвести до незворотних процесів», – пояснює вона. Та додає: мріє, аби рідне місто мало розвинену, адаптовану для людей соціальну інфраструктуру.

Про робочі будні, підтримку сімей, амбітні плани, політичні вподобання та власну багатофункціональність Ліна Галан розповіла Інформаційному агентству Волинські Новини.

Чим живе зараз управління? Які проєкти на часі?

Наше управління соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді опікується сім’ями, які опинилися в складних життєвих обставинах, дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування, дітьми з інвалідністю, родинами учасників АТО/ООС. Для того аби не зводити роботу в суто бюрократичну площину, ми реалізовуємо різні програми, проєкти. Зараз працюємо в рамках комплексних програм підтримки учасників АТО, членів їхніх родин, дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, сімей у складних життєвих обставинах та розвитку інтегрованих соціальних послуг.

Напевно, нашим найбільш успішним проєктом є відкриття інтеграційних студій розвитку для дітей і молоді з інвалідністю, основна мета яких – створення платформи для роботи з дітьми з інвалідністю та громадськими організаціями, які працюють із такими дітками. Загалом у Луцьку проживають 1079 дітей з інвалідністю. Не всі охоплені дошкільним вихованням, навчанням, змістовним дозвіллям чи творчістю. Якщо говорити про діток із важкими нозологічними формами, то, звичайно, більшість часу, на жаль, вони проводять вдома. Тому наша основна мета – витягнути їх з осель, інтегрувати в суспільство, допомогти розвиватися, знайти нових друзів. У цьому напрямку співпрацюємо з соціально відповідальним бізнесом, громадськими організаціями. Ми прагнемо бути помічниками, підтримувати їхні ідеї, аби доносити їх до керівництва міськради, депутатів, щоб утілювати їх у життя.

Особлива категорія – це діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. Коли дитина отримує статус сироти, наш найперший обов’язок – підшукати їй родину, аби вона не опинилася в інтернатному закладі, і підтримати тих людей, які готові взяти її на виховання, адже вважаємо, що щасливою, розвиненою, забезпеченою дитина може зрости тільки в родинному колі. До слова, наші луцькі дітки на 98% охоплені родинним вихованням.

Зараз спільно з Міністерством соціальної політики та організацією ЮНІСЕФ ми впроваджуємо пілотний проєкт «Оцінка та реагування на виклики щодо захисту дітей під час пандемії COVID 19» – працюємо над тим, аби діти з інвалідністю жили вдома, а необхідні освітні послуги отримували в загальноосвітніх школах, тобто йдеться про додаткові класи з інклюзивною освітою. Підтримуємо родини, які опинилися за межею бідності, стикнулися з безробіттям, для яких характерні асоціальна поведінка, надмірне нехтування батьківськими обов’язками, адже зазвичай діти з таких сімей опиняються в інтернатних закладах. Тому важливо правильно побудувати соціальний супровід родини, щоб переконати, мотивувати батьків вести здоровий спосіб життя, виконувати батьківські обов’язки і таким чином зберегти біологічну сім’ю. Співпрацюємо з центром зайнятості, медичними установами, благодійними фондами задля розв’язання соціально-побутових проблем кожної родини.
Ми розуміємо, що не маємо права на помилку. Якщо якусь деталь можна переробити, то, наприклад, неправильно спрямована увага сім’ї, некоректно надана консультація, хибно розставлені акценти психологом чи соціальним педагогом можуть призвести до незворотних процесів. Тому наше управління наповнене висококваліфікованими кадрами, ми постійно вчимося, мотивуємося, аби йти в ногу з часом.

Ще ми співпрацюємо з поліцією, зокрема ювенальної превенції, у випадках, коли неповнолітні вчиняють якісь протиправні дії чи йдеться про контроль за виконанням батьківських обов’язків. Обстежуємо житлово-побутові умови родин, які виховують дітей віком до трьох років, перевіряємо цільове використання коштів, що їх держава виділяє на догляд за дитиною, адже це соціальна допомога, яку мають витрачати суто в інтересах дитини, а також підтверджуємо або спростовуємо статус мами-одиночки.

Наша робота в родині базується на оцінці потреб дитини та здатності сім’ї їх задовольнити. Як я кажу своїм працівникам, у родини ми ходимо тільки тому, що в них зростають діти. І заради створення умов для дітей, забезпечення їхнього щасливого майбутнього ми втручаємось у їхнє життя. Допомагаємо, сприяємо, забезпечуємо та мотивуємо сім’ї змінитися.

Активними помічниками в нашій роботі є школи, адже вони першими інформують про те, що дитина ходить брудна, з синцями або взагалі не з’являється на уроках, а також управління освіти, дитячі поліклініки, небайдужі громадяни.

Зранку і до кінця робочого дня, а інколи й поза робочим часом ми розв’язуємо проблеми інших.
Тобто обсяг роботи від карантину не залежить.

У період жорсткого карантину наша робота базувалася на моніторингу ситуацій у кожній родині. Багато уваги ми приділяли сім’ям, які опинилися в складних життєвих обставинах, адже простежували зростання безробіття, малу трудову зайнятість, що провокувало неспроможність сімей забезпечити одягом, взуттям, продуктами харчування власних дітей. У нас є кабінет екстреної допомоги, де такі родини можуть отримати одяг, взуття, інші необхідні речі.

Також упродовж карантинного періоду ми активно залучали до допомоги соціально відповідальний бізнес і благодійні організації, аби підтримувати наші родини продуктами харчування, які щодня розвозили по домівках, інколи навіть наражаючись на небезпеку самим підхопити вірус. І зараз, під час адаптивного карантину, до нас звертаються дуже багато сімей по допомогу. Вони потребують продуктів харчування, сезонного одягу, предметів побуту, ліжечок для дітей, розвивальних іграшок, засобів індивідуального захисту. Намагаємося підтримати кожну родину, яка перебуває в нас на обліку і потребує допомоги.

Робота управління дуже багатогранна. Чи вистачає спеціалістів, коштів?

Наш штат складається з 16 працівників. У принципі, цього замало, адже у зв’язку з приєднанням до Луцька ОТГ ми будемо виносити питання про відкриття додаткових філій, аби мешканці поблизьких сіл мали доступ до якісних соціальних послуг. І, звичайно, йтиметься про віддалені робочі місця.
Я радію тому, що наші соціальні ініціативи, справді вкрай потрібні місту, жодного разу не ігнорували керівництво міськради чи депутатський корпус. Напевно все, що стосується дітей, підтримки родин, має бути в пріоритеті кожного міста.

У 2017 році започатковано соціальний проєкт «Частинка добра» для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються в 10-11 класах загальноосвітніх шкіл Луцька. Цей проєкт, який реалізовували упродовж трьох років, був спрямований на допомогу дітям особливої долі, формуванню в них позитивного світогляду та досягнення професійного й особистісного успіху.

У 2018 році започатковано cоціально-освітній проєкт «ОгоРодина» Syngenta в Україні. Він є унікальним, оскільки поєднував пізнавальну та творчу складові, родинне дозвілля, піклування про живу природу і формування персональної відповідальності. Упродовж 2018-2019 років діти з сімей учасників АТО, діти з інвалідністю висаджували міські овочеві городи в Луцькому зоопарку та впродовж літа мали можливість змістовно проводити дозвілля, доглядаючи за рослинами.
З вересня 2018 року розпочато реалізацію соціального проєкту «Соціальні послуги в громаді», у рамках якого проводять заняття для вихованців Волинської обласної організації батьків дітей з синдромом Дауна, громадських організацій «Центр реабілітації осіб з інвалідністю «Джерело життя», «Спілка батьків інвалідів з розладами аутичного спектру «Янголята», громадської організації батьків дітей із психофізичними вадами розвитку «Повір у себе». Мета – інтегрувати цих діток у суспільство через самообслуговування, творчість та самореалізацію.
І ще низка соціальних проєктів: «Територія дитинства» в партнерстві з Волинським обласним благодійним фондом «Дитяча місія. Україна»; «Літня школа здоров’я» у партнерстві з відділенням «Клініка, дружня до молоді» міської дитячої поліклініки; цикл психологічних занять для дружин учасників АТО «Анти Стрес ZONE»; майстер-класи «ЕкоЛіто», під час яких із підручних природних матеріалів діти виготовляли не тільки корисні, а й естетичні витвори; заняттями з електроніки та робототехніки в рамках «Креативного простору робототехніки», організованого спільно з навчально-сервісним центром «Academ-Business Hub»; «ЛуцькFestРозваги»; «ArtОсінь у місті»; «Діти – драйвери якісних змін», коли діти поїхали до Рима на Міжнародний дитячий саміт «Я можу» (Children’s global summit «I Can»). І маємо впізнаваний хештег #люблющасливіочідітей, завдяки якому визначаємо, чи у правильному руслі розвиваємося, працюємо, чи маємо зворотну віддачу від дітей, сімей.
Ви зазначали, що є гостра потреба у створенні нових соціальних інфраструктур. Про що саме йдеться?

Передусім хочу, щоб наше місто мало розвинену соціальну інфраструктуру. Що це означає? Якщо говоримо про дітей з інвалідністю, на перший план виходить проблема раннього втручання, тобто потрібно створити центр раннього втручання із залученням профільних спеціалістів, медичних працівників, психологів, соціальних педагогів, які могли б вчасно підтримати родину, надати їй професійну допомогу. Це дасть можливість сім’ї не згаяти час, уникнути ускладнень. Наприклад, часто батьки дітей-аутистів до 5-7 років відмовляються прийняти ситуацію. За рахунок цього втрачається час, протягом якого в дитини можна було б розвинути навички, потрібні для подальшої соціалізації.

Дуже давно ми виношуємо план створення інтеграційного центру для дітей та молоді. Маємо приміщення, вже розроблено проєктно-кошторисну документацію, звісно, не вистачає коштів. Мета цього проєкту – розмістити в одному приміщенні всі громадські організації, які об’єднують дітей і підлітків, та забезпечити їх найнеобхіднішими послугами. Це робота логопеда, олігофренопедагога, психолога, соціального педагога, розвиток творчості через театр-терапію, мультитерапію, розвиток дрібної моторики через майстер-класи, індивідуальні заняття, тренування, оздоровчі комплекси. Водночас потрібно було б виділити кабінети для всіх громадських організацій, які потребують цього, аби вони могли вести свою статутну діяльність, писати проєкти, вигравати гранти.
У планах – облаштувати інтеграційні студії при кожній відкритій у майбутньому філії управління соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді, аби дитина могла отримувати необхідний догляд неподалік від своєї оселі. А також створити центри денного перебування дітей, аби забрати їх із вулиці, надати їм комплекс послуг спортивного, освітнього, пізнавального, розвивального спрямування.
Ви багато років маєте можливість спостерігати за роботою міської ради, адже безпосередньо співпрацюєте з депутатами, звітуєте на виконкомах, сесіях. Як оцінюєте роботу ради, розроблені та ухвалені проєкти рішень?

Молода команда міської ради втілює дуже багато ідей. За ці три роки місто дуже змінилося, що помітно кожному, – це і благоустрій, і відпочинкові зони, і освітлення, і проїжджі частини вулиць, і нанесення тактильних елементів, аби простір був доступним для людей з інвалідністю, і підтримка дітей. Напевно, кожен лучанин відчуває, наскільки безпечним, комфортним, чистим, охайним і по-європейськи сучасним стає наше місто.

За фінансової підтримки міської ради, управління вихованці громадських організацій стали активними учасниками всеукраїнських та міжнародних фестивалів. Так, громадські організації «Спілка батьків інвалідів з розладами аутичного спектру «Янголята», «Центр реабілітації осіб з інвалідністю «Джерело життя» та «Батьки дітей з синдромом Дауна та іншими порушеннями розвитку» взяли участь у всеукраїнському фестивалі «Червоноград скликає друзів». Вихованці громадської організації «Батьки дітей з синдромом Дауна» презентували свою творчість і на Міжнародному творчому інклюзивному фестивалі «Разом ми зможем більше» в Бресті та на Х Міжнародному фестивалі людей з інвалідністю «Долина нарцисів» у Хусті. Учасники театральної студії «ТАМІ» громадської організації «Центр реабілітації осіб з інвалідністю «Джерело життя» не тільки дебютували на ІІІ фестивалі українського аматорського театру «День театру» в Києві, але й вибороли гран-прі. Колектив «Сонячні люди» громадської організації «Інклюзивні студії» взяв участь у Міжнародному фестивалі театральної творчості «Шлях». Вихованці громадських організацій «Спілка батьків інвалідів з розладами аутичного спектру «Янголята», «Батьки дітей з психофізичними порушеннями у розвитку «Повір у себе» побували на Всесвітньому фестивалі ANCA у Аланьї.
Із 2018 року за кошти міського бюджету оздоровлюємо на морі дітей та молодь з інвалідністю. Вихованці громадських організацій відпочивали в курортному містечку Затока та в дитячому оздоровчому закладі «Лазурит КЕМТ», що на березі Чорного моря в селі Красне. Цього року нашим відпочинковим планам завадив карантин.

Велику увагу приділяємо і обмінним візитам дітей до міст-партнерів. Зокрема чотири роки поспіль діти з сімей учасників АТО таборуються в Литві, у місті-партнері Таураге. На запрошення благодійного фонду «UKRAINE-Hilfe e. V. Munster» побували і в німецькому місті Мюнстер. Особливу увагу приділяємо дітям із родин загиблих учасників АТО. Залучаємо до співпраці соціально відповідальний бізнес, організовуємо благодійні заходи. Намагаємося забезпечити дітей усім необхідним – від мобільного телефона, планшета, велосипеда до шкільного приладдя, а також цікавими та пізнавальними подорожами до Києва, Грубешова, Замостя, Варшави.
Ці великі досягнення – результат співпраці з владою, депутатами, які розуміють, наскільки важливо приділяти увагу дітям і виділяти кошти на такі проєкти.

Чи тяжко вам далося рішення про подання своєї кандидатури в депутати міської ради? Це була ваша ініціатива чи все-таки хтось переконав?

Я 20 років працюю у сфері соціальної підтримки родин, у системі центрів соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді. І протягом цих 20 років не входила в жодну політичну партію. Скажу відверто: пропонували. Але я вважаю, що для того, аби піти в якусь політичну структуру, принципи цієї політсили мають перегукуватися з власними інтересами.

Мені імпонує партія «ЗА Майбутнє», подобається, як вона розвивається, в нас дуже сильні лідери, є з кого брати приклад, із ким працювати.

Пропозиція надійшла з боку партії, Ігор Поліщук запропонував мені йти в депутати і я, звичайно, не відмовилася, але дуже-дуже серйозно до цієї пропозиції поставилася. Я вважаю, що це великий крок уперед в моєму становленні, моїй роботі, тому що, аби поєднувати роботу й політичні моменти, потрібно мати велику енергію, аби не плисти за течією, а вносити щось своє, робити потрібні кроки. Це командна робота, й люди нас оцінюватимуть як команду. В кожній галузі лучани мають відчути суттєве покращення. Моя ніша – соціальна підтримка родин, старших людей, нужденних. Готова ділитися набутим досвідом, вносити свої пропозиції, втілювати сучасні проєкти, допомагати реалізовувати соціальну політику в місті, звертати увагу на проблемні питання, знаходити шляхи для їх розв’язання, об’єднувати громадські організації і, звичайно, робити наше місто ще комфортнішим.
Від якого округу йдете і чи вже спілкувалися зі своїми виборцями?

Я йду від четвертого округу, який включає проспект Відродження, вулиці Митрополита Андрея Шептицького, Вороніхіна, В’ячеслава Хурсенка, Рівненську, Електроапаратну, частково проспект Молоді та вулицю Ветеранів, В’ячеслава Чорновола, а також вулиці Гетьмана Дорошенка, Гетьмана Сагайдачного, Софії Ковалевської, Народних дружинників, Писаревського, Теремнівську, Заводську, Робітничу, Прилуцьку, Верещагіна, Загородню та Петра Маха. Знаю багатьох лучан, які проживають у цьому мікрорайоні. До мене вже зверталася з пропозиціями ініціативна група. Я відкрита до спілкування.

Напевно, всіх найбільше цікавить питання реалізації конкретних соціальних планів, розвитку громадянського суспільства, підтримки шкіл, садочків, ремонт дворів, доріг, встановлення дитячих майданчиків, лічильників. У місті мене знають. Навіть ранки я люблю проводити по-особливому – обов’язково на роботу ходжу пішки. Дорогою зустрічаю знайомих, ми розмовляємо на різні теми, вони багато радять. Є люди, які вболівають за роботу або навпаки критично її оцінюють. Дехто готовий фінансово підтримати ту чи ту родину. Потім я приводжу їх до цих сімей і показую, що було зроблено за їхні кошти. Тобто прозорість у роботі, в тому, з ким я працюю, як працюю, для кого – це основне.

Ви згадали, що вам імпонують лідери партії «ЗА Майбутнє». Однак Ігоря Палицю, коли він був головою Волинської обласної ради, неодноразово критикували за те, що нібито він мало часу проводить на робочому місті.

Знаєте, напевно, не критикують тільки того, хто нічого не робить. Завжди будуть диванні радники та експерти. Я не відчувала того, що інколи Ігор Палиця не перебував у Луцьку, адже неважливо, що ти протираєш за робочим столом штани, важливо те, чи ти справді робиш усе для того, щоб місто, область розвивалися.

Я знаю, що заробітну плату народного депутата Ігор Петрович спрямовує на підтримку Будинку дитини. І коли ми привозимо туди діток із важкими нозологічними формами, яких залишили батьки, то бачимо, що вони мешкатимуть у достойних умовах. А що зробили ці диванні експерти, чому вони не допомагають?
Окрім того, в Ігоря Петровича дуже потужні ідеї. Мені подобаються люди з економічним складом розуму, вони чітко, по поличках можуть розставити всі акценти. Адже політика – це вміння не лише гарно говорити, а й знатися на всіх сферах життя. Мені подобається працювати в такій команді, зокрема з Ігорем Поліщуком, тому що це людина, яка чує, підтримує нові ініціативи, справді хоче зробити наше місто комфортним та кращим, тому й формує навколо себе потужну команду професіоналів. Ігор Ігорович – це справжній господарник міста, ініціативний у різних сферах (приділяє велику увагу розвитку освіти, культури, соціальної сфери).

Які ідеї політсили вам близькі?

Наприклад, ідея створення всеукраїнської платформи, де кожен громадянин зможе вказати владі на проблему, яку потрібно негайно розв’язати. Це дозволить залучити людей до спільного процесу творення держави.

Також ефективні зміни розвитку економіки, зменшення податкового тиску на підприємців, розвиток малого, середнього підприємництва, соціальні гарантії для працівників освіти, медичних та соціальних працівників, справедлива соціальна політика (забезпечення гідного рівня життя для пенсіонерів та ветеранів), прийняття програм, які підтримували б учасників АТО (це повноцінна реабілітація учасників АТО, надання їм гарантій для створення малих підприємств, пільг на придбання житла, щорічне пільгове медичне обстеження), справжній захист екології (нові заводи з переробки побутових відходів, жорсткий контроль за забрудненням навколишнього середовища).

І створення при партії руху «Жінки за майбутнє». Дивлюся їхні форуми, 10 жовтня братиму в одному з них участь безпосередньо. Маю хорошу колежанку, яка очолює громадську організацію «Я. ВОДІЙКА», ідею якої ми хочемо презентувати. Жінки ламають стереотипи. Чомусь чоловіки вважають, що жінка і автомобіль – це несумісні речі, але авто для жінки – це додатковий ресурс, аби самоствердитися, полегшити побут, більше встигати, тому що, окрім роботи, політики, нагальних справ, передусім ми – жінки, які мають сім’ї, дітей. Хотілося б і далі розвиватися в цьому напрямку, організувати в Луцьку активний клуб «Жінок за майбутнє». Знаю багатьох людей, які підтримують цю ідею. Думаю, ми об’єднаємо амбітних жінок, які зможуть багато нового принести в місто.
Безумовно, ви авторитетний фахівець у соціальній сфері. Проте міськрада розв’язує безліч нагальних питань, які стосуються комунальних послуг, інвестицій, бюджету, містобудування тощо. Як вникатимете в ці сфери?

Для мене це не нові теми, тому що кожна сім’я має різні соціально-побутові проблеми. Я буваю на нарадах, вникаю в роботу міськради, орієнтуюся в тому, як працюють житлово-комунальні господарства, які економічні програми діють у місті, знаю, куди звернутися, якщо людині відключили газ, за який вона просто не має чим заплатити, як реструктурувати борг, куди йти, якщо потрібно облаштувати біля під’їзду багатоповерхівки пандус, аби дитина на інвалідному візку могла дихати свіжим повітрям. Я входжу до складу багатьох комісій міської ради, на засіданнях яких ми розглядаємо стратегію, генеральні плани Луцька. Оскільки управління соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді є одним із розпорядників коштів, знаю, як наповнюється бюджет, які статті захищені, як економити, як залучати кошти з інших джерел, зокрема з благодійних фондів.

Не можна сказати, що я фахівець лише соціальної сфери, тому що, перебуваючи на керівній посаді, обмежувати себе якимось вузьким колом питань просто неможливо.

Підсумовуючи нашу розмову, скажіть, чому лучани мають за вас проголосувати?

Тому що я – для лучан (усміхається, – ВН). Я чую, знаю, вмію, можу допомогти кожній родині і хочу, щоб наше місто було не тільки комфортним, а й щасливим. Я хочу отримувати позитив від того, що роблю, і мати більші можливості для того, щоб реалізовувати найбільш амбітні плани. Хочу розвивати соціальну сферу та вносити свої пропозиції задля розвитку Луцька.

Спілкувалася Ольга ШЕРШЕНЬ

Фото з особистого архіву Ліни ГАЛАН
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Реклама
Loading...
Коментарів: 1
ЛВ Показати IP 10 Жовтня 2020 13:53
Щиро підтримуємо і благословляємо! Справді таких депутатів потребує наше місто. Перемоги вам!!!

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Loading...
Система Orphus