«Наш бій ще не закінчився»: захисник Маріуполя з Волині розповів про бої за місто, катування у полоні й сили продовжувати боротьбу
Ігор – військовослужбовець Національної гвардії України. Він родом з Волині. Хлопець навчався у медичному коледжі й здобув спеціальність фельдшера.
Після навчання Ігор отримав повістку й потрапив на строкову військову службу до лав Національної гвардії в місто Мелітополь. З перших хвилин повномасштабного вторгнення його підрозділ отримав наказ захищати Маріуполь, повідомляють у військовій частині 1141 Національної гвардії України міста Луцька.
«Наша група в основному працювала як ДРГ, – розповідає боєць. – Ми координували дії нашої артилерії, передавали нашим хлопцям дані про позиції ворога».
Читати ще: «Його вага зараз — 48 кілограмів»: родина звільненого з полону волинянина чекає на нього вдома
Ігор пригадує: він почув вигуки, що поранено командира, і побіг надавати домедичну допомогу, там вже був товариш, який наклав турнікет. Хлопці взялися евакуйовувати командира в безпечне місце, де було укриття, та вкололи пораненому знеболювальне, після чого евакуаційний автомобіль доправив його на блокпост.
«Командир був дуже хорошою людиною. Коли розпочалися бойові дії, він нам сказав: «Хлопці, будемо битися до останнього. Я вас не покину в жодному разі». На жаль, командир загинув під час евакуації з Маріуполя. Вертоліт, в якому він летів, збили рашисти», – пригадує нацгвардієць.
Ігор каже: вели бій, аж доки не опинилися в повному оточенні. Бійці отримали команду прориватися. Коли виходили з Маріуполя, наштовхнулися на російських і деенерівських військових. Так потрапили в полон.
«Нас допитали, посадили в камеру до інших затриманих. Серед ночі в камеру зайшли кадировці й почали запитувати, хто знає, що таке «Ахмат». Ми мовчали. Через це вони почали нас жорстоко бити – порозбивали голови, все було в крові, – пригадує Ігор. – Потім прийшли працівники УБОПу, посадили нас в якийсь бус і повезли в лікарню. Мені до голови приставили ПМ і сказали: «Якщо будеш скаржитися на здоров’я, то назад не доїдеш». У донецькій лікарні записали наші дані. Лікар не хотів зашивати моєму побратимові голову. «Я укропа шить нє буду», – сказав. Але йому наказали це зробити», – розповідає нацгвардієць.
Читати ще: Лікували, щеплювали, вчили рятувати життя: волинська лікарка розповіла про роботу в бойових умовах
Потім їх відвезли в УБОП. А вже звідти за кілька днів – в Оленівку, у колонію №102. І там із українських полонених бійців знову жорстоко знущалися – і фізично, і морально.
«Якось, коли приїхав новий етап і привезли наших хлопців, вони пробігали через гарячий коридор і один військовий вигукнув: «Слава Україні!» Його застрелили на місці…» – пригадує жахіття полону боєць.
Ігор додає: умови в колонії були нестерпними: вони спали спочатку просто на бетоні в ізоляторі, потім – на піддонах, була страшна антисанітарія. На добу на 50 людей – баклажка води. Вистачало не на всіх.
Ігоря разом із побратимами визволили під час чергового обміну.
«Я дякую рідним, друзям, побратимам, які молилися за мене й вірили, що я це все пройду, – каже нацгвардієць. – У полоні я схуд на 45 кілограмів. Але вже все гаразд зі мною, після звільнення мені надали всю потрібну медичну допомогу».
Читати ще: «У перемогу вірю, але й готуюся до вічної боротьби»: волинський пластун та бойовий медик Віктор-Микола Гаврилюк
Пройшовши реабілітацію, хлопець виявив бажання проходити службу в одному з волинських підрозділів нацгвардії.
«Зараз служу за своєю спеціальністю – я санітарний інструктор роти, – розповідає Ігор. – Маючи бойовий досвід, можу сказати, що успіх завдання залежить не тільки від того, як вести бойові дії, а й від того, як вчасно надають медичну допомогу пораненим та евакуйовують їх».
Він додає: бойовий медик має мати неабияку підготовку і фізичну силу, тому що деколи буває таке, що виносити треба набагато більшу за себе людину. Крім того, важлива стресостійкість. Бо бій – це зовсім не те, чого тебе навчають в підрозділі чи навчальному закладі.
«Наш бій ще не закінчився. Ми маємо триматися, навчатися і робити все задля нашої перемоги», – каже нацгвардієць.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Після навчання Ігор отримав повістку й потрапив на строкову військову службу до лав Національної гвардії в місто Мелітополь. З перших хвилин повномасштабного вторгнення його підрозділ отримав наказ захищати Маріуполь, повідомляють у військовій частині 1141 Національної гвардії України міста Луцька.
«Наша група в основному працювала як ДРГ, – розповідає боєць. – Ми координували дії нашої артилерії, передавали нашим хлопцям дані про позиції ворога».
Читати ще: «Його вага зараз — 48 кілограмів»: родина звільненого з полону волинянина чекає на нього вдома
Ігор пригадує: він почув вигуки, що поранено командира, і побіг надавати домедичну допомогу, там вже був товариш, який наклав турнікет. Хлопці взялися евакуйовувати командира в безпечне місце, де було укриття, та вкололи пораненому знеболювальне, після чого евакуаційний автомобіль доправив його на блокпост.
«Командир був дуже хорошою людиною. Коли розпочалися бойові дії, він нам сказав: «Хлопці, будемо битися до останнього. Я вас не покину в жодному разі». На жаль, командир загинув під час евакуації з Маріуполя. Вертоліт, в якому він летів, збили рашисти», – пригадує нацгвардієць.
Ігор каже: вели бій, аж доки не опинилися в повному оточенні. Бійці отримали команду прориватися. Коли виходили з Маріуполя, наштовхнулися на російських і деенерівських військових. Так потрапили в полон.
«Нас допитали, посадили в камеру до інших затриманих. Серед ночі в камеру зайшли кадировці й почали запитувати, хто знає, що таке «Ахмат». Ми мовчали. Через це вони почали нас жорстоко бити – порозбивали голови, все було в крові, – пригадує Ігор. – Потім прийшли працівники УБОПу, посадили нас в якийсь бус і повезли в лікарню. Мені до голови приставили ПМ і сказали: «Якщо будеш скаржитися на здоров’я, то назад не доїдеш». У донецькій лікарні записали наші дані. Лікар не хотів зашивати моєму побратимові голову. «Я укропа шить нє буду», – сказав. Але йому наказали це зробити», – розповідає нацгвардієць.
Читати ще: Лікували, щеплювали, вчили рятувати життя: волинська лікарка розповіла про роботу в бойових умовах
Потім їх відвезли в УБОП. А вже звідти за кілька днів – в Оленівку, у колонію №102. І там із українських полонених бійців знову жорстоко знущалися – і фізично, і морально.
«Якось, коли приїхав новий етап і привезли наших хлопців, вони пробігали через гарячий коридор і один військовий вигукнув: «Слава Україні!» Його застрелили на місці…» – пригадує жахіття полону боєць.
Ігор додає: умови в колонії були нестерпними: вони спали спочатку просто на бетоні в ізоляторі, потім – на піддонах, була страшна антисанітарія. На добу на 50 людей – баклажка води. Вистачало не на всіх.
Ігоря разом із побратимами визволили під час чергового обміну.
«Я дякую рідним, друзям, побратимам, які молилися за мене й вірили, що я це все пройду, – каже нацгвардієць. – У полоні я схуд на 45 кілограмів. Але вже все гаразд зі мною, після звільнення мені надали всю потрібну медичну допомогу».
Читати ще: «У перемогу вірю, але й готуюся до вічної боротьби»: волинський пластун та бойовий медик Віктор-Микола Гаврилюк
Пройшовши реабілітацію, хлопець виявив бажання проходити службу в одному з волинських підрозділів нацгвардії.
«Зараз служу за своєю спеціальністю – я санітарний інструктор роти, – розповідає Ігор. – Маючи бойовий досвід, можу сказати, що успіх завдання залежить не тільки від того, як вести бойові дії, а й від того, як вчасно надають медичну допомогу пораненим та евакуйовують їх».
Він додає: бойовий медик має мати неабияку підготовку і фізичну силу, тому що деколи буває таке, що виносити треба набагато більшу за себе людину. Крім того, важлива стресостійкість. Бо бій – це зовсім не те, чого тебе навчають в підрозділі чи навчальному закладі.
«Наш бій ще не закінчився. Ми маємо триматися, навчатися і робити все задля нашої перемоги», – каже нацгвардієць.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
У Луцькому районі крадій кинувся з вилами на поліцейських
Сьогодні 19:44
Сьогодні 19:44
Самостійно підробив документи: покарали чоловіка, який хотів потрапити до Польщі через «Ягодин»
Сьогодні 18:47
Сьогодні 18:47
На Хмельниччині чоловік розстріляв з автомата поліцейських
Сьогодні 18:18
Сьогодні 18:18
Як Луцьк готується до нового опалювального сезону
Сьогодні 17:49
Сьогодні 17:49
Вилетів на зустрічну: у Луцьку на Соборності – ДТП
Сьогодні 17:20
Сьогодні 17:20
На Волині попрощалися з 23-річним Героєм Радиславом Гузарем
Сьогодні 16:52
Сьогодні 16:52
На Волині двоє неповнолітніх намагалися скоїти суїцид
Сьогодні 15:25
Сьогодні 15:25
Трьох волинян звільнили з російського полону
Сьогодні 14:57
Сьогодні 14:57
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.