Не має звання, але несе службу: пес Рудик став підтримкою для волинських прикордонників на передовій
На передовій разом з прикордонниками Волинського загону служить той, кого ніхто не зараховував до штату і не призначав на посаду. Та сьогодні без нього бійці вже не уявляють своїх буднів. Його звати Рудик.
Про це пишуть на сторінці Західного регіонального управління Держприкордонслужби України.
Одного дня рудий пес просто прийшов до військовослужбовців прикордонної комендатури швидкого реагування і залишився. Наче відчув: саме тут на нього чекали. Відтоді у прикордонників з'явився ще один побратим і ще один привід усміхнутися навіть після найважчого дня.
Рудик не вимагає багато уваги. Йому достатньо бути поруч: лежати неподалік, мовчки ходити слідом за бійцями чи раптом підійти і покласти голову комусь на коліна. Саме тоді прикордонники жартома називають його своїм чотирилапим антистресом.
Читати ще: Чотирилапа прикордонниця Кіра шукає міни, любить купатися й дбає про довкілля
«Буває, повертаєшся після завдання – сил уже немає. А Рудик зустрічає, тулиться, проситься на руки. І ти мимоволі починаєш усміхатися», – розповідають військовослужбовці.
Найбільше він любить, коли його гладять. Може довго сидіти поряд, наче розуміє: іноді людині не потрібні слова, лише тиша, тепло і хтось живий поруч.Війна навчила особливо цінувати прості речі: голос рідних у слухавці, горня гарячого чаю після завдання, коротку мить спокою. Для прикордонників такою маленькою опорою став Рудик.
Він не знає, що таке бойова служба. Не розуміє наказів і військових звань. Але добре знає найважливіше – як чекати, зустрічати і не залишати наодинці. І свою маленьку, але надзвичайно важливу службу Рудик несе щодня.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це пишуть на сторінці Західного регіонального управління Держприкордонслужби України.
Одного дня рудий пес просто прийшов до військовослужбовців прикордонної комендатури швидкого реагування і залишився. Наче відчув: саме тут на нього чекали. Відтоді у прикордонників з'явився ще один побратим і ще один привід усміхнутися навіть після найважчого дня.
Рудик не вимагає багато уваги. Йому достатньо бути поруч: лежати неподалік, мовчки ходити слідом за бійцями чи раптом підійти і покласти голову комусь на коліна. Саме тоді прикордонники жартома називають його своїм чотирилапим антистресом.
Читати ще: Чотирилапа прикордонниця Кіра шукає міни, любить купатися й дбає про довкілля
«Буває, повертаєшся після завдання – сил уже немає. А Рудик зустрічає, тулиться, проситься на руки. І ти мимоволі починаєш усміхатися», – розповідають військовослужбовці.
Найбільше він любить, коли його гладять. Може довго сидіти поряд, наче розуміє: іноді людині не потрібні слова, лише тиша, тепло і хтось живий поруч.Війна навчила особливо цінувати прості речі: голос рідних у слухавці, горня гарячого чаю після завдання, коротку мить спокою. Для прикордонників такою маленькою опорою став Рудик.
Він не знає, що таке бойова служба. Не розуміє наказів і військових звань. Але добре знає найважливіше – як чекати, зустрічати і не залишати наодинці. І свою маленьку, але надзвичайно важливу службу Рудик несе щодня.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0


Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.