«Підштовхування Білорусі до дій»: у МВС пояснили візит Шойгу в Мінськ
Візит міністра оборони Росії Сергія Шойгу в Мінськ може мати дві мети – психологічна операція та підштовхування самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка до відповідних дій у війні Росії проти України.
Про це в ефірі телемарафону сказав радник міністра внутрішніх справ України Вадим Денисенко, передає УНН.
«Я думаю, що тут два моменти. Перше – психологічна операція проти України. Тому що будь-який такий візит додає тривожності й інших психологічних речей на території України. З іншого боку – це підштовхування Білорусі до відповідних дій», – сказав Денисенко.
На думку радника, сторони обговорювали розконсервування військової техніки Білорусі для армії РФ.
«З червня-липня одним із головних постачальників зброї для РФ стала Республіка Білорусь», – зазначив Денисенко.
Він додав, що станом на зараз Росія не має ударного полку для наступальних дій з боку Білорусі.
Як пише Українська правда, аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що міністр оборони РФ Сергій Шойгу зустрічався у Мінську з білоруським міністром оборони Віктором Хреніним та самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком, щоб, ймовірно, здійснювати тиск у питанні подальшої підтримки російської агресії проти України.
Читати ще: «Готуємося як єдина армія», – Лукашенко на зустрічі з Шойгу про білорусів і росіян
В інституті наголосили, що Шойгу зустрівся з Хреніним і Лукашенком, ймовірно, для того, щоб тиснути на Білорусь з метою подальшої підтримки наступальної кампанії Росії в Україні.
Аналітики інституту відзначили, що на зустрічі Шойгу і Хреніна були підписані поправки до угоди про спільне забезпечення регіональної безпеки у військовій сфері.
ISW раніше оцінював, що Білорусь навряд чи вступить у війну в Україні через внутрішні фактори, які обмежують готовність Лукашенка зробити це.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це в ефірі телемарафону сказав радник міністра внутрішніх справ України Вадим Денисенко, передає УНН.
«Я думаю, що тут два моменти. Перше – психологічна операція проти України. Тому що будь-який такий візит додає тривожності й інших психологічних речей на території України. З іншого боку – це підштовхування Білорусі до відповідних дій», – сказав Денисенко.
На думку радника, сторони обговорювали розконсервування військової техніки Білорусі для армії РФ.
«З червня-липня одним із головних постачальників зброї для РФ стала Республіка Білорусь», – зазначив Денисенко.
Він додав, що станом на зараз Росія не має ударного полку для наступальних дій з боку Білорусі.
Як пише Українська правда, аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що міністр оборони РФ Сергій Шойгу зустрічався у Мінську з білоруським міністром оборони Віктором Хреніним та самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком, щоб, ймовірно, здійснювати тиск у питанні подальшої підтримки російської агресії проти України.
Читати ще: «Готуємося як єдина армія», – Лукашенко на зустрічі з Шойгу про білорусів і росіян
В інституті наголосили, що Шойгу зустрівся з Хреніним і Лукашенком, ймовірно, для того, щоб тиснути на Білорусь з метою подальшої підтримки наступальної кампанії Росії в Україні.
Аналітики інституту відзначили, що на зустрічі Шойгу і Хреніна були підписані поправки до угоди про спільне забезпечення регіональної безпеки у військовій сфері.
ISW раніше оцінював, що Білорусь навряд чи вступить у війну в Україні через внутрішні фактори, які обмежують готовність Лукашенка зробити це.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
.jpg)
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.