USD 26.65 26.75
  • USD 26.65 26.75
  • EUR 31.30 31.47
  • PLN 6.80 6.87

Пілот із Луцька – про участь у чемпіонаті з трекових гонок, схід з дистанції та stance-культуру. Інтерв’ю

Чемпіон України, пілот із Луцька Ярослав Крищук мріє про участь у чемпіонаті Європи з автоперегонів. Поки ж організовує змагання в Луцьку та готується до наступних етапів ліги автоспідвею з трекових гонок.

Він – перший і єдиний майстер спорту з автоспорту у Волинській області, чемпіон України з гірських перегонів. Його гоночна кар’єра розпочалася ще у 2005 році з міжнародних змагань з автоспідвею в Рівному. Уже через два роки юнак зумів вийти у фінал на одному з етапів ліги автоспідвею. Чемпіонський титул отримав у 2011 році на гірських перегонах. А торік йому випала нагода показати свої навички у Франції на відборі до всесвітньо відомих гонок NASCAR.

Інформаційне агентство Волинські Новини розпитало в спортсмена про участь у чемпіонаті України «Національна ліга автоспідвею» з трекових гонок і підготовку до фестивалю stance-культури.

Востаннє ми розмовляли з тобою торік після твого приїзду з Франції, де ти брав участь у відборі на перегони NASCAR. Чим жив протягом останніх півтора року?

Після Франції був простій. Якраз запровадили карантин і я не їздив на змагання. До того ж, було не до того – я одружився (усміхається, – ВН).

Пізніше ми створили в Луцьку автомобільний клуб West Level, організовували тренувальні збори, джимхани (вид автоспорту, де є лінія старту, низка перешкод і фініш; фінішувати потрібно за мінімальний проміжок часу, – ВН), дрифт. На вихідних катали в Крупі. Наприкінці 2020-го зробили досить потужні змагання зі швидкісного спринту, на які приїхали хлопці та дівчата зі Львова, Тернополя, Хмельницького, Рівного. Брали участь і спортивні автомобілі, і звичайні. Наприкінці були нагородження та дрифт.

Звичайно, їздили на різні змагання – подивитися, набратися досвіду в організації та й самим узяти участь.

Читати ще: 2500 км в один бік на старенькому VW Golf ІІ. Пілот із Луцька – про участь в гонці мрії NASCAR у Франції

Уже цього року більше зацікавила участь у чемпіонатах України з автоперегонів, тому з учасниками клубу ми трішки розділилися. Одні стали займатися автозвуком, інші перейшли у stance-культуру («низькі» автомобілі, – ВН), а я їжджу на чемпіонати з трекових перегонів. Як на мене, вони найцікавіші.

Близько двох місяців тому їздив на перший-другий етапи чемпіонату України в Червоноград (Львівська область, – ВН). Вирішив виступити і показати достойний результат.

Першого дня змагань я здобув друге місце. Були невеликі технічні проблеми з автомобілем, але за ніч ми з командою їх ліквідували. Наступного дня я знову виїхав на старт та посів друге місце.
Хоч погода не дуже сприяла, адже протягом двох днів постійно йшов дощ, глядачів було багато. Усі були задоволені, адже гонка проходила в цікавому форматі.

Що це був за формат?

Кільцева траса. Чотири автомобілі одночасно стартують і проїжджають чотири кола.

Кожен намагається до кінця фінішу завоювати першість. Той, хто приїжджає першим, отримує три залікових очка, той, хто приїжджає другим, – два, третій – одне, четвертий – нуль. Бали сумують для офіційних результатів чемпіонату України, а в кінці сезону за підсумком очок визначають призерів.

Учасник відкатує свої заїзди. Далі – півфінали й фінал. До одного півфіналу проходять чотири слабших гонщика, до другого – чотири сильніших. У фінальному заїзді змагаються учасники, які посіли перші два місця в півфіналах.
Ви їздили на власних автомобілях?

Так. А до місця змагань пересуваємо машини на лафетах.

Яким вимогам вони повинні відповідати?

Вимоги до спортивних автомобілів зазвичай прописані на сайті Автомобільної федерації України. Там є спеціальні додатки з правильної підготовки автомобіля під кожні змагання: ралі, крос, трекові перегони, кільцеві тощо. Визначено, наприклад, чи можна замінити скло автомобіля на полікарбонат, чи можна замінити крила авто на пластикові або вуглецеві.

Найголовніше – каркас безпеки, спортивні сидіння, ремені безпеки, комбінезон, шолом, рукавиці, взуття й нижня білизна, що не горить, тобто повний комплект. Буває, автомобіль займається на змаганнях, а комбінезон і білизна дають фору у 46 секунд, аби не загорітися.

Як кажуть, як космонавта в космос відправляють, так само і гонщик до змагань готується (сміється, – ВН).

Ти їздив на своєму Volkswagen Golf ІІ?

Так, цей автомобіль мені близько десяти років тому подарував Богдан Гнатюк. Тоді він уже закінчив свою автоспортивну кар’єру, і аби автомобіль не простоював, віддав його мені. Машину я налаштовував у Андрія Владимова. Вперше виїхав на ній на пробні змагання у 2016 році, а вже 2017-го здобув третє місце на чемпіонаті України.
Як приводив авто у форму до цьогорічного чемпіонату?

На тренуваннях у Червонограді в мене зламалася коробка перемикання передач. Мусили її знімати, ремонтувати і ставити назад. Залишалося буквально два тижні до змагань, але ми встигли (усміхається, – ВН).

У Червоноград я поїхав із татом Леонідом, дружиною Анею та другом Максимом Дорошем; він – електрик, завжди допомагає мені з підготовкою автомобіля.
Ти згадував, що першого дня змагань в авто були технічні несправності. Що трапилося?

На трасі було багато мокрого гравію. Пильник рульової рейки був погано закріплений, тому набився гравієм і кермо почало приклинювати. У принципі незначна технічна проблема, але після заїзду довелося все знімати, чистити, вимивати і збирати докупи. Купив новий пильник і забув.

А на наступний день змагань уже жодних неполадок не було, але знову ж таки посів, на жаль, тільки друге місце.

У планах було підготувати автомобіль до наступних – четвертого та п’ятого – етапів чемпіонату у Вознесенську (Миколаївська область, – ВН), виступити там і набрати максимальну кількість очок, аби в підсумку посісти на чемпіонаті якесь призове місце (я розраховував на третє). Але у Вознесенську мене також спіткала невдача – знову зламався автомобіль. Чомусь у цьому сезоні в мене досить багато поломок, хоча у минулі роки я катав і жодних технічних проблем із машиною не було.

Що було у Вознесенську?

Шестерня кулачкового валу розлетілася. Можливо, це пов’язано з мікротріщинами, які ми виявили вже після поломки. В першому заїзді я навіть не доїхав до фінішу – проїхав тільки три кола. А їхав на першій позиції. Випускні клапани загнуло і я не зміг продовжувати боротьбу за чемпіонство. Зійшов з дистанції й усі змагання просидів на лавці.
Проїхати 750 кілометрів (орієнтовна відстань від Луцька до Вознесенська, – ВН) і зламатися на першому заїзді дуже образливо.

Братимеш участь у наступних етапах чемпіонату?

П’ятий етап проходитиме в Косові Івано-Франківської області, шостий – у Черкасах, а сьомий – у Рівному.

Чергові два етапи, думаю, пропущу. Зможу поїхати в Рівне. За чемпіонство боротися не буду, але покатати для себе і зайняти якесь призове місце на цьому етапі я хотів би.

Якщо не помиляюся, після перших двох етапів я був другим у рейтингу чемпіонату, а після третього-четвертого – вже п’ятий.

Як казав, у Червонограді погода не сприяла і йшов дощ. Як поводила себе машина на трасі?

За таких погодних умов досить складно маневрувати без потрібних навиків. Траса гравійна, тому боротися було складно, адже на такому покритті, ще й мокрому, автомобілі досить нестабільно себе показують. Коли автомобіль починало заносити, доводилося не гальмувати, а навпаки тиснути на газ, оскільки коли авто заносить на гравії, його починає сунути, гальмо ніяк не допомагає. Потрібно вимикати страх, згадувати закони фізики й думати, в який бік вивертати кермо і тиснути на газ, аби вийти з заносу.
Як виступили твої суперники?

У кожного – свій стиль їзди, свій стиль кермування, а також різний рівень підготовки. Цікаво було проаналізувати кожного пілота. Тим паче, ми спілкуємося, підтримуємо зв’язок. Після змагань ми можемо зустрітися, переговорити, розпитати один одного, чому ти їхав так, а з цього повороту вийшов так. Це класно. Усі пілоти, механіки спілкуються між собою, немає жодної ворожнечі чи конкуренції як, напевно, думають.

Пілотам – від 15-25 до 60 років. У Вознесенську, наприклад, їздила теж молодша група. Діти від п’яти до 13 років катали на підготовлених спортивних баггі. Було досить цікаво та видовищно.
Участь у змаганнях чемпіонату України фінансово затратна? Пам’ятаю, за участь у відборі на NASCAR ти платив 900 євро.

Цей чемпіонат України з трекових перегонів у мене найдешевший. Наприклад, ціна за участь у змаганнях із гірських перегонів була трішки вищою. За трекові перегони плачу в середньому 1000-1200 гривень за етап. Думаю, це не надто дорого. Ти приїжджаєш на все готове, аби відкатати змагання, забрати кубок, а в кінці сезону, можливо, здобути й чемпіонський кубок та отримати якесь звання або спортивний розряд.

Мені допомагали спонсори. Мене завжди підтримує фірма «СМВ-Транс», а в останній поїздці до Вознесенська мене підтримала компанія WEST AUTO HUB. Приємно, що люди долучаються, адже такі перегони цікаві, конкурентні, видовищні та ще й із елементами контактної боротьби. У Вознесенську, наприклад, етап закінчився тим, що деякі автомобілі зіткнулися й побилися, а дехто навіть вилетів за межі траси. Контактна боротьба завжди присутня на таких змаганнях – її в деяких ситуаціях неможливо уникнути.
Де ти тренуєшся?

Фактично я не тренуюся, адже в нас у Луцьку немає спеціальної доріжки. Буває, збираємося з друзями на картинг у Рівному. Свого роду це теж тренування. Частково працюю в автошколі, викладаю курси контраварійного керування. Хоч часу бракує, стараюся на максимум відкатати з учнями заняття, щоб їм сподобалося і щоб самому потренуватися як викладач.

Які змагання наступні в планах?

Поки мені важко сказати, чи поїду я на NASCAR… Моя ж мета незмінна – поїхати на чемпіонат Європи. На який саме – все одно (сміється, – ВН). Головне – щоб це були автоперегони.

У планах – провести змагання зі швидкісного спринту чи джимхани в Луцьку, запросити гостей із різних міст як торік.

Поки ж націлений відкатати все, що тільки можна, поїхати на різні змагання, клубні зустрічі, які проводитимуть наші друзі з Рівного чи Львова.

Окрім того, разом із одноклубниками готуємося до виставки stance-авто на фестивалі LeoCult, який відбудеться 24-25 липня у Плав’ї Львівської області. Уже заявлено близько 120 учасників. Від Луцька хочемо виставити 8-9 автомобілів. У нас є Волга, Жигулі, BMW, Mercedes, Honda Civic, Jaguar. Машина має бути максимально красиво зробленою, ганяти її ніде не потрібно, треба просто похизуватися своїм автомобілем, показати, як ти його підготував.
Приблизно півтора місяця тому ми їздили у Львів на виставку таких самих занижених автомобілів. Наш луцький Mercedes тоді здобув перемогу за найкращий дизайн.

Ольга ШЕРШЕНЬ

Фото з особистого архіву Ярослава Крищука
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Реклама
Loading...
Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Loading...
Система Orphus