USD 38.70 39.05
  • USD 38.70 39.05
  • EUR 38.70 39.05
  • PLN 9.80 9.97

«Пора переходити на дворівневу систему міжбюджетних відносин», – волинський фінансист про бюджетну децентралізацію

7 Серпня 2020 21:51
Невтручання держави у бюджетний процес муніципалітетів і регіонів, чітке розмежування видаткових повноважень між різними рівнями управління, цілеспрямований розвиток фінансової автономії місцевого самоврядування, незалежність від форми державного устрою – такими є основні принципи децентралізованої моделі міжбюджетних відносин, над впровадженням якої Україна працює ось уже п’ять років.

На якому етапі наразі бюджетна децентралізація, в ефірі телеканалу «Аверс» говорили з консультантом із бюджетних питань Асоціації міст України Василем Громом.

На сайті Асоціації міст України є матеріал під назвою «Бюджетна децентралізація: головні виклики та досягнення». Його автор – перший заступник глави Мінфіну Денис Улютін. Він зазначив, що в державному бюджеті України на 2021 рік має бути запроваджено дворівневу модель міжбюджетних відносин і встановлено відповідні взаємовідносини між державним бюджетом і бюджетами територіальних громад. Але на прийдешніх виборах ми будемо голосувати за районні ради. Відповідно, будуть районні бюджети. У нас буде те, що ми хочемо отримати? До чого тут районні ради і їхні бюджети? Як мають відбуватися ці міжбюджетні відносини із 1 січня 2021 року?

Аналізуючи ту ситуацію, яка сьогодні є в питаннях децентралізації, треба зазначити, що якось в Україні все роблять у такому напівтимчасовому, напівдоконаному варіанті. Ми ж узагалі говорили про те, що будуть територіальні громади, а не буде районних рад, районних бюджетів і повноважень. Не встигли внести зміни в Конституцію – з’являються районні ради, районні бюджети, з’являється наспіх зроблений проєкт закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо приведення у відповідність положень бюджетного законодавства у зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи», його ухвалюють за основу, уже зібрано поправки, про які ми не знаємо.

Читати ще: «Ми дійшли до того, що і закони пишемо не так, як потрібно», – волинський фінансист

На мою думку, 2021 рік має бути початком. Можливо, якісь зміни відбуватимуться протягом року, може, навіть конституційні, які зачіпатимуть бюджетні відносини, територіально-адміністративний устрій. В Україні пора переходити на дворівневу систему міжбюджетних відносин. В ідеалі це має бути так: є територіальні громади, є державний бюджет – от з ними і є бюджетні стосунки. І все. Тобто два рівні: державний бюджет і місцевий. Звісно, одразу це не зовсім вдасться, але ми маємо до того йти.

Якщо ми беремо проєкт закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», там виписані дохідні джерела районних бюджетів. Коли я дивлюся те, що пройшло перше читання, то не бачу доходів у районні бюджети. Ну, податок на прибуток від комунальної власності, засновником якої є районна рада, ну, акциз, плата за ліцензії, які видаватиме районна рада, концесійні платежі, але ж тієї концесії немає. Ну, дев’ять джерел. Це нема нічого. Коли ж дивимося видаткові повноваження, то їх там бачимо лише два види – освіта і охорона здоров’я. Освіта – передвища і вища, районні ради в нас цього не мають. Щодо охорони здоров’я – так, районні ради є засновниками комунальних підприємств, колишніх районних лікарень, і тепер вони їх будуть мати. Енергоносії будуть дофінансовуватися за рахунок коштів місцевих бюджетів. І крапка. Більш нічого нема.
У нас першою позицією завжди йде державне управління. Йдеться про утримання органу управління – робочого апарату ради чи виконавчого комітету. Бо ж буде бюджет і комусь треба буде фінансувати, за спасибі ніхто цього не робитиме. Хтось же має підписати платіжку, на когось же треба покласти відповідальність.

Нема цього. Я чекав закон, підготовлений Мінфіном і поданий Кабінетом Міністрів, а не депутатом чи групою депутатів. Це серйозні речі, які треба опрацьовувати фахово. Це має робити орган центральної влади, який будує ту систему.

Можливо, депутати відчувають якусь відповідальність? Не внесли зміни до Конституції, не ліквідували районні ради…

Вибачте, але таким чином спокутувати гріхи – це теж гріх. Так не можна чинити, це мають робити фахівці.

Тепер дивіться іншу ситуацію. Майно, яке перебуває у спільній власності територіальної громади міст, сіл і селищ нинішніх районів, автоматично переходить у власність великого новоутвореного району. От, наприклад, Турійська районна лікарня перейде у власність великого Ковельського району. Але в Турійській районній власності є ще й районний будинок культури, десь у районі є ще й дитячі спортивні школи. Ці об’єкти автоматично потрапляють у нову спільну власність територіальної громади укрупненого району. Але коли ми дивимося видатки, то там ні по культурі, ні по спорту їх нема. Тобто утримувати й фінансувати ці об’єкти вони не зможуть, а у власності вони будуть. Якщо цей закон пройде у такому вигляді, як він є, то це матиме такий вигляд.

Ми писали свої зауваження до цього законопроєкту. Можливо, хтось-таки їх почитає.

Ви писали тільки зауваження чи ще й пропозиції?

Так, ми готували пропозиції від імені РВ АМУ, подавали на Асоціацію міст України, а вона – в Кабінет Міністрів.

Виходить так: фінансувати не можна, але це майно моє, то треба з ним щось робити. Я не виключаю того, що ці приміщення просто буде продано.

Звертаюся напряму до органів місцевого самоврядування, щоб подивилися і залагодили питання з районними радами, тому що ті районні установи, які сьогодні є і не взяті в територіальні громади, надають якісь послуги. То напевно, в якійсь частині вони потрібні населенню. Бо пройдуть вибори – вже жодних рішень районна рада ухвалювати не зможе.

Читати ще: «Районні ради мали зникнути». Експертка пояснила, як функціонуватимуть чотири райони на Волині

Ви окреслили ситуацію, яка може бути з колективами, приміщеннями відповідних сфер із новими районними радами й новим Бюджетним кодексом. А що можна зробити до цього часу?

Сьогодні потрібно сідати і розмовляти з районними радами, райдержадміністраціями, і ті об’єкти, які вже в проєкті закону не підлягатимуть дофінансуванню новоутвореними районними радами укрупнених районів, забирати зі спільної власності у власність територіальних громад. Тим більше, зараз в прикінцевих положеннях є пункт про те, що районні ради мають право передавати ці бюджетні установи об’єднаним територіальним громадам. У новому проєкті закону депутата Андрійовича цю норму вилучено.

При тій виборчій системі, яка сьогодні є, нема гарантії, що колишній район буде мати хоч якесь право вирішального голосу в тій раді. Тим більше, там, де будуть створені ради на базі міст обласного значення, де є сформовані політичні сили.

Як ви вважаєте, чи встигнуть до виборів ухвалити цей законопроєкт? Чи мусять це зробити?

Так, мусять. І думаю, встигнуть.

Скільки часу може діяти цей законопроєкт, якщо ми говоримо, що районні ради мають бути явищем тимчасовим?

Це залежатиме від того, коли буде внесено зміни до Конституції і як їх буде внесено. За лаштунками подейкують, що не чекатимуть п’ять років. Внесуть зміни і з якогось 1.01 скажуть – нема районних рад.

Ми розуміємо, що за цим стоять люди, їхні долі, велика історія створення і розвитку районів та громад. Хотілося б, щоб про це знали і пам’ятали політики.

Політики мають знати, тому що вони будуть іти на вибори. А ми будемо допомагати людям.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus