USD 24.25 24.45
  • USD 24.25 24.45
  • EUR 26.5 26.85
  • PLN 6.17 6.23

Правозахисники оприлюднили звіт про незаконні затримання і тортури в зоні АТО

Авторитетні правозахисні організації "Українська Гельсінська спілка з прав людини", Харківська правозахисна група та неурядова організація Truth Hounds оприлюднили спільний звіт про незаконних затриманнях і тортурах, скоєних в зоні збройного конфлікту на сході України з боку сил АТО.

Звіт правозахисників проаналізувала "Країна".

Про що йдеться в звіті

У новому звіті правозахисники задокументували випадки затримання 23 осіб. Про катування розповідали самі жертви і свідки подій.

Карту, де відзначені місця затримання людей, показує "Країні" аналітик Центру Документування Української Гельсінської групи з прав людини Андрій Гладун.

За його словами, свідчення потерпілих, зібрані авторами в ході окремих моніторингових візитів з різних джерел, дозволяють зробити висновок про поширену практику затримань місцевого населення Донецької і Луганської областей за підозрою в "сепаратизмі". "Йдеться, переважно, про факти затримання в 2014-2015 роках, але самі показання нам вдалося взяти набагато пізніше, тому що люди досі налякані і не хотіли говорити про те, що пережили", - розповідає Андрій Гладун.
На карті вказано кількість осіб, інформація про яких була зібрана для звіту за приблизними місцем затримання. Фото: УГГ

Такі затримання відбувалися з порушеннями норм Кримінально-процесуального кодексу України. А викрадення і утримання заарештованих осіб в не призначених для цього приміщеннях без зв'язку із зовнішнім світом дозволяє кваліфікувати такі арешти як насильницькі зникнення.

До затриманих осіб часто застосовувалися тортури, зокрема, під час допитів, розповідає Гладун. Нижче наводимо приклади порушення прав людини, які викладені в звіті.

Історія власника магазину з Старобешеве

Поважного віку чоловік Сергій разом зі своїм сином Андрієм і онуком Олексієм були власниками магазину в місті Старобешеве.

Андрій брав участь в "референдумі" про визнання "ДНР" в Старобешівському районі, а в травні 2014 він вступив в збройні загони "ДНР". Але ні його батько Сергій, ні син Олексій не брали участі в референдумі і не були членами "ДНР", проте продовжували керувати магазином.

В кінці липня 2014 року до будинку Сергія під'їхав автомобіль, з якого вийшли 4 людини в українській військовій формі. Дізнавшись прізвище Сергія, вони зробили два постріли в повітря і змусили сісти в автомобіль його і онука Олексія. Будинки і в магазині був проведений обшук. Після обшуків обох затриманих відвезли на позиції ВСУ на околиці міста. Витягнувши чоловіків з автомобіля, їх вдарили прикладами і повалили на землю. Били ногами і прикладами до втрати свідомості.

Сергія звинувачували в тому, що він нібито був снайпером "ДНР". Під час побиття Сергія змусили подзвонити другу з проханням привезти автомобіль, який був у власності магазину. Автомобіль військовослужбовці забрали собі. Після побиття обох затриманих посадили в окремі автомобілі і повезли в напрямку смт Сєдове.

З цього моменту Сергій більше на бачив свого онука Олексія. Особи, які перевозили Сергія до смт Сєдове, називали один одного позивними Док і М'ясник.

По приїзду Сергія помістили в підвальне приміщення і почали допитувати. Під час допиту застосовувався один з методів тортури - його силою тримали головою в резервуарі з водою.

Тіло Олексія, внука Сергія, з численними ознаками насильства було знайдено на наступний день після їх затримання на трасі в околицях смт Старобешеве. Фото тіла сім'я загиблого віддала правозахисникам.

Свідки стверджують, що затримували чоловіків представники батальйону "Азов".

Ця інформація підтверджується також тим, що представники батальйону "Азов" з позивними Док і М'ясник згадувалися як виконавці тортур в інтерв'ю з іншими потерпілими. Сергій незабаром після смерті онука помер через проблеми з серцем. В даний час всі матеріали по справі загублені слідчими.

Історія мирного жителя Мар'їнки

Максима, мирного жителя Мар'їнки, який не брав жодної участі в політичному житті, затримав батальйон "Шахтарськ" під час зачистки міста Мар'їнка на території власного будинку на початку серпня 2014 року.

До будинку під'їхав джип без номерів. Максима і 5 інших цивільних чоловіків з Мар'їнки посадили в машину, зв'язавши руки пластиковими стяжками. Спочатку затриманих відвезли у двір одного з будинків, де солдати провели обшук, простріливши замок. Згодом чоловіків повезли далі.

По дорозі затриманих використовували як живий щит, прикриваючись ними від снайперського вогню. За свідченнями потерпілого, вогонь вівся перед машиною, на якій вони їхали, але не по самому автомобілю. Пізніше затриманих привезли на територію шинно-монтажної майстерні, де змусили вантажити шини.

Увечері того ж дня їх перевезли до Маріуполя. Після приїзду їм наділи на голову пакети та попарно закували в залізні ланцюги. У перший же день затриманих побили. Від побиття нагайкою у Максима залишився шрам на спині і почалися проблеми з нирками.

У Маріуполі затриманих залучали до примусових робіт: вони чистили туалети, копали ями і весь цей час спали на вулиці під відкритим небом. Максим стверджує, що його та інших затриманих також возили в Іловайськ і Шахтарськ під час боїв, де їх змушували збирати залишки загиблих на полі бою.

Максима утримували в Маріуполі протягом місяця, у вересні його перевезли до Волновахи, а потім - на базу батальйону "Шахтарськ", в пансіонат під місто Новомосковськ Дніпропетровської області. На початку листопада 2014 Максиму вдалося втекти з полону за допомогою одного з бійців батальйону. Всього в полоні він перебував більше 3 місяців.

Історія сільського електрика з Маріуполя

В'ячеслав працював електриком в селі поблизу Маріуполя. Після одного з обстрілів села в лютому 2015 року його поїхав на блокпост, щоб допомогти в ремонті лінії електропередач, пошкодженої в результаті обстрілу. На блокпосту його відразу ж затримали, відібрали паспорт. В'ячеславу зв'язали руки за спиною і натягнули на очі шапку, примотавши її скотчем. Його відвезли в дачний кооператив в сусідньому селі, де на місці його відразу ж почали бити.

Побиття тривало приблизно три години. Крім цього, коли В'ячеслав лежав на землі, військовослужбовці між його розставленими ногами стріляли з автомата. Після побиття його відвезли на територію Маріупольського аеропорту. Там чоловіка продовжили бити. В'ячеслава змушували зізнатися у співпраці з сепаратистами і переставали бити тільки коли він погоджувався. Його тримали за язик і вуха, погрожуючи їх відрізати.

В'ячеслава змусили підписати підписку про невиїзд. Людина, яка змусила його це зробити, представився співробітником СБУ. Увечері того ж дня В'ячеслава відпустили. Як з'ясувалося пізніше, його затримали, оскільки українські військовослужбовці вважали, що В'ячеслав передає інформацію сепаратистам.

На початку грудня 2014 село недовгий час перебувало під контролем сепаратистів. У день, коли в село увійшли представники батальйону "Азов", В'ячеслав їхав на роботу і побачив їх техніку.

Тому військові зробили висновок, що саме В'ячеслав попередив сепаратистів про наближення українських сил.

Історія в'язня Айдара з Бахмута

У травні 2015 Ярослав, чоловік середніх років, на власній машині підвозив друзів на дачу. На одному з блокпостів в районі Бахмута їх зупинили. Їх наздогнала машина, з якої вийшов військовослужбовець, сів у машину до Ярослава і наказав їм їхати в напрямку одного з блокпостів. На блокпосту обох пасажирів відразу ж почали допитувати, підозрюючи в сепаратизмі.

Військовослужбовці обшукали автомобіль, потім одягли обом затриманим на голову мішки, зв'язали руки і посадили в кузов вантажівки. Ярослава підвісили за зв'язані руки і почали бити; йому вибили всі зуби з одного боку. Один з військовослужбовців почав надрізати йому вухо. Товариш Ярослава розгледів на одному з військових, яких їх били, шеврон "Правого сектора". Побиття тривало поки вантажівка не доїхала до місця призначення - опорного пункту військових.

"У тій камері, в якій мене тримали, здається, когось до смерті забили. Я бачив характерні сліди крові і мізків. Там страшно ... Я так зрозумів, це камера тортур була у них така", - розповів правозахисникам чоловік.

Вночі в кімнату заходили військовослужбовці, які били Ярослава і змушували його зізнатися в тому, що він коригував артилерійський вогонь, підсовуючи йому блокнот корректировщика.

В результаті удару в потилицю йому зламали підставу черепа. За словами Ярослава, людина, яка його била, носила на формі шеврон батальйону "Айдар".

Після побиття військовослужбовці намагалися переконати Ярослава дати свідчення, однак він відмовився. Його знову побили, зламавши ребра. Пізніше затриманих вивезли в поле з мішками на головах і відпустили. Через місяць його затримали ще раз - так само зв'язали руки і надягли на голову мішок, привезли в приміщення невідомого йому заводу. Під час допиту його били, імітували розстріл, стріляючи у голови і між ніг.

Його змусили написати заяву про те, що він не має претензій до людей, які його затримували.

Хто поніс відповідальність

"Ми закликаємо Генеральну прокуратуру розслідувати випадки, зазначені в звіті", - говорить "Країні" правозахисник Андрій Гладун. Правозахисні організації раніше звернулися до ГПУ за фактами, викладеними в звітах, але відповідь Генпрокуратури їх зовсім не задовольнив.

У відповідь на запит Української Гельсінської спілки Генеральна прокуратура України повідомила, що з квітня 2014 до кінця 2016 року за злочини, вчинені на території Донецької та Луганської областей були притягнуті до відповідальності за статтею 146 КК "Незаконне позбавлення волі або викрадення людини" 45 працівників правоохоронних органів і 2 військовослужбовців (з них - 41 чоловік - в Луганській області і тільки четверо в Донецькій).

За статтею 153 КК "Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом" - 1 працівник правоохоронних органів; за статтею 154 КК "Примушування до вступу в статевий зв'язок" - 4 правоохоронця.

Також виявилося, що Генеральна прокуратура не виділила жодного порушення, вчинені військовослужбовцями і правоохоронцями за деякими іншими статтями, зокрема за ст. 127 "Катування" або по ст. 438 "Порушення законів та звичаїв війни".

"Ми змушені констатувати, що ефективного розслідування по вказаних фактах не відбулося", - говорить співрозмовник "Країни.
Реклама
Loading...
Коментарів: 1
111 Показати IP 9 Червня 2017 13:01
Війна - це жахливо...без сумнівів.Винні в лиходійствах повинні бути покарані , і немає значення з якої сторони такі чини мали місце .Насторожує єднак факт- дуже вже однобокі факти представлені в звіті ОБСЕ.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Loading...
Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.