USD 24.75 24.95
  • USD 24.75 24.95
  • EUR 27.2 27.5
  • PLN 6.35 6.45

Що насправді відбувається з бізнесом Порошенка в Росії. Розслідування

Петра Порошенка звинувачують у різноманітних гріхах: і в тотальній корупції, і в некомпетентному управлінні країною, і в розкраданні коштів, відпущених на "оборонку". Проте рідко на які звинувачення чинний президент реагує так гостро, як на закиди про бізнес в Росії.

Що відомо про активи Порошенка в Російській Федерації і чи дійсно вони не працювали на президента з моменту початку війни, йдеться у розслідуванні видання Страна.

У понеділок сорок парламентаріїв підписали лист президенту Петру Порошенку з закликом публічно підтвердити або спростувати інформацію про його зловживання. Вони зажадали від Порошенка пояснити ситуацію з його офшорами, а також розповісти, чи є у нього комерційні інтереси в Росії.

З цього приводу висловився глава фракції БПП Артур Герасимов (якого самого звинувачували в тому, що він працевлаштував свого часу відомого горлівського сепаратиста Ігоря Біса-Безлер). Він у вкрай жорстких виразах звинуватив своїх колег-підписантів листа у брехні і провокації.

Потім по цій темі пройшлася армія "порохоботів".

І, нарешті, на вихідних президент особисто заявив, що ніякого бізнесу й інших ганебних зв'язків з Росією у нього немає й не було.

Правдива брехня про липецький "Рошен"

Відзначимо, що під час виступі в Харкові в суботу на економічному форумі Порошенко досить хитромудро виклав історію свого "залишкового прощавай" з Липецькою фабрикою.

"Окрема історія - Липецька кондитерська фабрика. За наказом Путіна, як актив вона з перших днів російської агресії була заарештована. Для чого? А щоб її неможливо було ні продати, ні передати. Це - технологія. Він навмисне блокував її продаж, щоб дати українськії опозиції підстави звинувачувати мене в наявності Липецької фабрики. Опозиція все зрозуміла, але пас від Кремля прийняла. Тому, менеджмент "Roshen" прийняв соломонове рішення. Просто взяв і закрив це підприємство. Хто хоче, може поїхати до Липецька і перевірити - замки на воротах, звільнені тисячі людей і зупинка виробництва, яка коштує 700 млн доларів. У мене був бізнес в Росії до війни, але війна все змінила", - цитує Укрінформ заяву Порошенка.

Відзначимо, що тут є певні неточності. Заарештовано були не корпоративні права на фабрику, а її майно як захід забезпечення по тяжбі підприємства з російськими податківцями, сума претензій яких була не така вже й космічна (максимальний їх розмір становив близько 13 мільйонів доларів).

Це не було перешкодою ні для продажу підприємства (акції можна було продати, після чого новий господар міг би погасити борг перед фіскалами або іншим чином вирішити податковий конфлікт), ні для його роботи. Липецький Roshen продовжував виробництво кондитерських виробів і справно платив податки в бюджет Російської Федерації.

І лише в квітні 2017 року, коли суспільне невдоволення лукавою поведінкою Порошенка (говорить про війну з Росією, але продовжує там вести бізнес і платити податки в казну РФ) досягло критичної точки, компанія президента вирішила закрити свій російський актив.

Але це все - нюанси. Головне в іншому. З усієї процитованої вище промови в широкі маси Порошенка важлива одна теза, яку й виніс він потім у себе на сторінці в Facebook, а також в заголовки підконтрольних медіа. А саме:

"Після нападу Кремля на Україну у мене бізнесу в РФ не було і бути не може!"
Як бачимо, це не відповідає навіть тому, що сказав президент в Харкові (з харківського виступу випливає, що бізнес у Порошенка після початку конфлікту в Росії все-таки був). Але, мабуть, його піарники сподіваються, що люди нічого не розуміють і повірять президенту на словах.

Хоча, як писалося вище, робота фабрики в Липецьку не зупинялася ні після анексії Криму, ні після обрання власника "Рошен" президентом.

Згадаймо ж всі етапи "великого липецького шляху" Порошенка.

Коли насправді закрився російський "Рошен"

Конфлікт з Росією почався в березні-квітні 2014 року. Тоді був анексований Крим і відбулися перші зіткнення на Донбасі.

Петро Порошенко був обраний президентом України 25 травня. На той момент, як і раніше, він залишився власником Липецької кондитерської фабрики. Хоча з початку конфлікту вже пройшло більше двох місяців.

Володіє цим бізнесом президент і зараз. Хоча, з його слів, і передав свою шоколадну імперію в "сліпий траст" банку Ротшильдів. На питання, чому Порошенко досі є власником Липецької фабрики, він відповідає, що російська влада заарештувала майно підприємства, і продати його тепер просто не можливо.

Однак арешт майна липецького "Рошен" стався лише 24 квітня 2015 року - через рік після початку відкритих військових дій на Донбасі. І за весь цей час Порошенко не тільки не продав фабрику, але навіть не зупиняв виробництва на ній.

Більше того, як говорилося вище, навіть після того, як майно було заарештовано, це не означало, що фабрику можна продати. Майно (будова, обладнання та інше) - це одна справа. А корпоративні права на підприємство (які власне і продаються при переході прав власності) заарештовані були.

Також тяганина з податківцями означала, що фабрика припинила роботу. Вона успішно виробляла вафлі і цукерки "Шалена бджілка" ще майже два роки - аж до 1 квітня 2017 року.

"Згідно рішення Корпорації Roshen, з 1 квітня 2017 року на Липецькій фабриці повністю зупинено виробництво", - йдеться на офіційному сайті компанії Roshen.

Таким чином виробництво російського заводу Порошенка не зупинялося в найкривавіші періоди АТО. А офіційно закрилося лише у відносно спокійному 2017-го - тобто, вже ближче до передвиборчої кампанії, коли Банкова вирішила підчистити свої найбільш небезпечні, з точки зору піару, "хвости".

Але навіть закрившись в Росії, "Рошен", що називається, не став "обтрушувати порох із ніг своїх". Він продовжував судитися з податковими органами Росії, які спочатку звинувачували корпорацію в несплаті 180 мільйонів рублів в бюджет країни, а потім і 800 мільйонів. І в квітні 2016 року компанія Петра Порошенка почала його виплачувати - перерахувала до російського бюджету 596 млн рублів (майже 9 мільйонів доларів). Про це тоді відзвітувала Федеральна податкова служба Липецької області.

Тобто тяганина з російськими податківцями в цьому контексті зовсім не виглядає як "політична розправа" або частина якогось "плану Путіна". Звичайна суперечка між фіскалами і підприємством, які дуже часто трапляються і в Росії, і в Україні. Якщо б у Кремля було завдання зупинити роботу фабрики, то це стало можливим в будь-який момент за допомогою силових структур. Але цього якраз ніхто й не намагався робити.

Навпаки - Володимир Путін неодноразово говорив, що не має за мету воювати з бізнесом Порошенка в Росії.

"Ми прагнемо того, щоб поважати право власності, - сказав Путін в жовтні 2016 року. - Те ж саме стосується й наших іноземних інвесторів, в тому числі й українських інвесторів. Петро Олексійович Порошенко є одним з таких інвесторів, маючи на увазі, що він є власником досить великого підприємства в Липецькій області - фабрики "Рошен". На підприємстві є певні проблеми, пов'язані з ПДВ, і судові органи ввели відповідні обмежувальні заходи. Але фабрика працює ритмічно, цілком успішно, виплачує зарплату, отримує прибуток і немає ніяких обмежень, пов'язаних з використанням цього прибутку, в тому числі - і з переказом її за кордон".

Дійсно, в українського президента навіть в найважчі роки конфлікту не приховували, що заробляли на Липецькій фабриці. За період 2014-2016 роках корпорація Roshen отримала і вивела в Україні дивіденди від російських активів на 72 мільйони доларів.

Але й російський бюджет не залишився у програші. Тільки за 2016 рік Липецька фабрика заплатила податків майже на мільярд рублів.

У тому ж 2016 році ЗМІ побували на російському "Рошен", який успішно виробляв свою "Шалену бджілку", поки на сході України тлів кривавий конфлікт. Відповідний репортаж можна прочитати тут.
Що цікаво, президент при цьому щорічно посилював антиросійську риторику і регулярно накладав санкції на компанії й олігархів, що мають бізнес в Росії. Але не на себе.

Історія "Севморзаводу"

Липецький "Рошен" - не єдиний офіційний актив Петра Порошенка в Росії". Фактично в юрисдикції РФ виявився й Севастопольський морський завод - головне кримське підприємство президента України.

Після анексії Криму на півострові зазвучали голоси тих, хто вимагав відібрати "Севморзавод" у структур Порошенка. Однак сталося це тільки в 2015 році. Тобто, майже рік актив вже при де-факто російськії юрисдикції значився за Порошенком.

Чому "націоналізація" заводу Петра Олексійовича відбулася не відразу? Багато що говорить про те, що навколо нього могли вестися якісь кулуарні переговори за участі влади Росії й майбутнього президента України.

Юрист Андрій Портнов тоді опублікував документи, за якими через місяць після проведення "референдуму" в Криму (16 квітня 2014 року) на "Севморзавод" надійшов лист від Міністерства промисловості і торгівлі РФ з пропозицією держпідтримки підприємства з боку Росії.
"У цьому листі згадувалися юридичні терміни, які важко назвати українськими. Севастополь іменувався містом федерального значення, а Автономна республіка Крим - Республікою Крим. Але це не завадило контрольованому Петром Порошенком керівнику заводу Костянтину Картошкіну позитивно відгукнутися на пропозицію російської сторони", - написав з цього приводу екс-заступник голови АП в Facebook.

І дійсно, вже через тиждень адміністрація "Севморзаводу", відповіла на послання з Москви. Вона надала детальну інформацію щодо фінансово-господарської діяльності та податкових відрахувань активу Порошенка за період з 2010 по 2014 роки. Вказавши ці цифри як в українських гривнях, так і в російських рублях (а також в американських доларах).

Підписантом відповідного листа якраз і виступив генеральний директор "Севрморзавода" Костянтин Картошкін.
За оцінкою Портнова, "вступаючи в переписку з російською владою в Севастополі вже через місяць після скандальних подій, керівник підприємства, акціонером якого є Петро Порошенко, фактично визнав юрисдикцію російської влади в цьому місті, вступивши з ними в юридичні відносини".

Був в історії порошенківського Севморзаводу ще один дивний епізод: його керівництво намагалося перешкодити передачі українських кораблів з анексованого Криму до Одеси, мовляв, українські ВМС багато заборгували підприємству. Нагадаємо, що Порошенко ще при уряді Азарова, де він працював міністром економіки, отримував на свій кримський завод замовлення по ремонту військових кораблів.

Цю інформацію розкрив в суді у справі про держзраду Віктора Януковича екс-нардеп Андрій Сенченко.

"У травні 2014 року відбувся, на мій погляд, абсолютно дикий епізод, коли чотири українські підприємства, включаючи ЦКБ "Чорноморець", ПП "Острів" і "Севастопольський морський завод", що належить Петру Порошенку, письмово звернулися в окупаційну адміністрацію Севастополя з вимогами не випускати українські кораблі до тих пір, поки вони не розрахуються за раніше виконані ремонти. При цьому борги були копійчані, що не мільйонні. Так ось, "Севастопольському морському заводу", що належить Порошенку Петру Олексійовичу, були, по пам'яті, винні 400 тисяч гривень. Лист від імені цього підприємства на окупаційну владу Севастополя підписав пан Картошкін", - розповів Сенченко.
Все це відбулося в період між захопленням Криму та обранням Порошенка президентом. Цікаво, що вже після цього обрання, керівник Севморзаводу Картошкін, який співпрацював з росіянами в Криму, в липні 2014 року став директором найбільшого оборонного підприємства Миколаєва - ДП "Зоря-Машпроект", що входить в систему "Укроборонпрому".

"Людина, яким я пишаюся, що в моїй команді - це Костянтин Картошкін. Це людина - виробник від Бога", - хвалив Картошкіна Порошенко в 2015 році.
Згідно заяви юриста Портнова проти Картошкіна в 2018 році відкривали кримінальну справу за статтею "держзради". Однак справі ходу не дали.

Крохмаль, зерно і "Бургер Кінг"

І липецкий "Рошен", і "Севморзавод" - обидва підприємства офіційно перебували в орбіті Порошенка. Решта інформації про бізнес президента в Росії є плодом розслідувань в ЗМІ. На Банковій її спростовують.

На початку 2018 року журналіст Олександр Дубінський опублікував подробиці про нібито офшорні фірми Порошенка, які мають відношення до роботи на території РФ.

У 2015 році такі компанії заробили для свого власника $700 тисяч. Пізніше, після загострення ситуації в Україні, фірми також не були ліквідовані, повідомлялося в програмі Дубінського "Наші гроші".

"Грошi" заявили, що у гаранта є "таємні активи" в тому ж Липецьку - завод з виробництва крохмалю (тісно пов'язаний з кондитерської галуззю). Говорили у Дубінського і про ще одну російську фірму, яка займається вирощуванням зернових, - ТОВ "Лакігрей".

Журналісти програми звернулися на підприємство Петра Порошенка "Укрпромінвест-Агро" з проханням прокоментувати їх зв'язок з російськими фірмами. Там підтвердили цей зв'язок. Журналісти також знайшли якогось Андре Атанасиу - директора офшорної компанії CHARTOMENA LIMITED, на яку перевели липецький завод Порошенка з виробництва крохмалю.

У 2012 році компанія почала сільгоспбізнес в Росії. З початку конфлікту в 2014 році бізнес вивели в офшори. Однак експерти підозрюють, що такий продаж може бути фіктивним. В Адміністрації президента все заперечують, наголошуючи на тому, що Порошенко не займається ніяким схожим бізнесом.
Ще одне журналістське розслідування про можливі активи українського президента в РФ було опубліковано в самій Росії.

Кіпрська компанія з українським корінням стала найбільшим акціонером Burger King в Росії. Наприкінці лютого Xomeric Holdings Ltd викупила собі майже 17% акцій мережі у банку ВТБ.

Тепер сукупна частка українців в мережі російських закусочних - більше 35%. Про це розповідав РБК з посиланням на реєстри кіпрських компаній.

Зв'язок цієї угоди з Порошенком видання уявляє собі таким чином. Засновник Xomeric - фонд, пов'язаний з українською групою ICU банкірів Макара Пасенюка і Костянтина Стеценка. ICU відома своєю роботою на Петра Порошенка, повідомляє видання. А до свого призначення в НБУ ICU очолювала близька до українського президента Валерія Гонтарєва.

Вперше Xomeric Holdings Ltd з'явилася серед акціонерів Burger King ще в 2014 році, стверджує РБК. За даними "Ведомостей", неназваний "фінансовий інвестор" виник у російського "Бургер Кінга" 2 квітня 2014 року. Він купив 12,2% головної компанії за $25 млн.

Про те, що новий найбільший акціонер Burger King в Росії пов'язаний з українською інвесткомпанією ICU, випливає з ліцензійних документів ICU й матеріалів на її офіційному сайті, пише РБК.

Структура власності українського інвестора "Бургера" така:

1) Засновником Xomeric Holdings Ltd виступає зареєстрована на Британських Віргінських островах CIS Opportunities Fund SPC Ltd.

2) Ліцензію на управління фондами в інтересах CIS Opportunities Fund SPC Ltd має зареєстрована на тих же островах ICU Investment Management Ltd. Ліцензія видана Комісією з фінансових послуг Британських Віргінських островів, документ опублікований на сайті самого ICU. На ньому також серед перерахування фондів, що входять в структуру групи, наводиться інформація про CIS Opportunities Fund.

3) Основними власниками головного ICU Holdings Limited, як випливає з матеріалів, які належать інвестгрупі українського банку "Авангард", є Макар Пасенюк і Костянтин Стеценко.

Раніше структури Пасенюка абсолютно офіційно брали участь в процесі передпродажної підготовки кондитерської фабрики Roshen. Про це бізнесмен повідомляв в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна". Однак будь-які інші угоди банкір заперечував і говорив, що його компанія ніколи не управляла фінансами Порошенка.

Чому Порошенко не поспішав позбуватися бізнесу в Росії?

Відзначимо, що навесні 2014 року мало-якого іншого українського політика пов'язувало з Росією настільки багато, скільки пов'язувало Порошенка (окрім кума Путіна Віктора Медведчука).

Порошенко був дуже близький до тодішнього посла Росії в Україні Михайла Зурабова. Він володів великою фабрикою в Липецьку. І, згідно з поширеним тоді чутками, в цілому дуже тісно контактував з російським керівництвом, обговорюючи варіанти вирішення конфліктної ситуації.

Тож не дивно, що саме після інавгурації Порошенка, Кремль вирішив зняти "політичну анафему" з української влади і відновив офіційні контакти, перервані після втечі Януковича.

І спочатку новий президент, як здавалося, дійсно має намір йти з Москвою на мирову. Він оголосив перемир'я, зустрівся з Путіним в рамках "нормандської четвірки". Але в липні 2014 року, побоюючись уславитися зрадником в очах Майдану, вирішив відновити бойові дії на Донбасі. Однак у вересні, після розгрому під Іловайськом, президент України знову змінив концепцію і вирішив укласти перемир'я, а його представник Леонід Кучма підписав перші Мінські угоди.

Ніхто не приховував, що між адміністраціями Порошенка і Путіна тоді встановився тісний контакт.

Природно, що в такій ситуації й думок не було закривати Липецьку фабрику, адже ніби керівництво двох країн знову ставало партнерами.

І лише в 2017 році, коли Порошенко вже остаточно визначився, що піде на вибори не в образі "голуба миру", а під гаслами "партії війни", було вирішено щось зробити з бізнесом в Росії.

Тепер його заморозили. Але не ліквідували і не продали. Адже концепція у Порошенка може знову змінитися.

Соцмережі про заяви Порошенка

Заступник головного редактора "Країни" Світлана Крюкова, яка в 2016 їздила на його фабрику в Липецьк:

"Після нападу Кремля на Україну у мене бізнесу в РФ не Було и буті НЕ может!», - заявив Петро Олексійович як на духу.

І уточнив про всяк випадок, що не виправдовується, а звинувачує політопонентів в чорному піарі. А насправді нахабно бреше і маніпулює. Причому нерозумно і бездарно.

Петро Олексійович, відкриваємо нижче за посиланням. А там - репортаж, прямо з Липецька. Кремль майже два роки як напав. А у вас там виробництво на всю кипить. Ви просто напевно знали.

Ще ви податки справно платили в федеральний бюджет два роки тому. І зарплату співробітникам фабрики. До речі, високу за російськими мірками. Вони навіть відкладали, щоб влітку поїхати в Крим. Вони його своїм вважали. Так і говорили "Поїду до Криму. Адже він же - наш". За ваші гроші.

І коли Ложкін писав в книзі, що там все заморожено, я брала інтерв'ю у ваших російських співробітників, вони вам привіт передавали.

Але ви двічі збрехали. Ви тоді фабрику не продали, бо вам потрібно було прибуток з рахунків вивести, і ви за підсумком вивели. А не продали вчасно, тому що за ціною не сторгувалися. Хотіли більше грошей. Вам завжди мало".
"У зв'язку з публічною відмовою Порошенка П.О. від власності на території РФ, офіційно заявляю, що є єдиним повноправним власником ВАТ "Липецька кондитерська фабрика "Рошен" і всього майна, що їй належить.

Прошу відповідні органи РФ забезпечити вільний і безперешкодний доступ моїх представників до майна, що мені належить", - іронізує журналіст Вадим Фолькер.
Я не мав і не можу мати бізнесу в Росії, - заявив Порошенко.

Але мав же. І мав саме під час війни з Росією. Платив в її бюджет і фінансував цим російську армію.

А коли став заробляти стільки ж в хвилину, перенаправив кондитерські потоки в офшори та інші юрисдикції і резонно вирішив пожертвувати російським напрямком.

Це як якщо ти чотири роки щось крадеш в одному і тому ж місці, а на п'ятому переходиш в інший, то не можна говорити, що ти не крадеш. Потрібно говорити, що ти вже не крадеш, що ти зав'язав або що ти вирішив для себе в тому ж місці більше не красти. Слова інші, але значення однакове ", - пише адвокат Андрій Портнов.
Реклама
Загрузка...
Коментарів: 7
Гал Анонім Показати IP 30 Вересня 2018 23:46
Це не я написав (можете знайти в інтернеті), але це про вас, журналісти: "В 1994 році в африканській країні Руанді відбувся найбільш інтенсивний в історії людства геноцид. За 2 місяці було знищено мільйон громадян цієї країни і знищено інфраструктуру Руанди. При повній бездіяльності ООН (але це інша історія). Етнічна більшість країни, народ племені хуту, доля якого складала близько 85%, винищував етнічну меншість – народ племені тутсі. Цікавий той факт, що на момент геноциду обидва племені говорили на одній мові, між ними майже стерлися культурні та фізіологічні відмінності. Єдиною різницею між цими людьми були відмітки про етнічну приналежність в їхніх документах. Чого ж вони нищили одне одного? Стосунки між племенами були не простими, і тутсі під час довгого періоду вважалися привілейованим народом. Хоча, скоріше, це була привілейована каста. Тому геноцид 1994 року відбувся не на рівному місці, причиною стало багато подій минулих років. Але основною рушійною силою геноциду тутсі 1994 року стала діяльність руандійської радіостанції “Вільне радіо тисячі пагорбів” (Руанду називають країною тисячі пагорбів). Протягом цілого року до моменту геноциду і під час нього ця радіостанція відкрито закликала до геноциду тутсі. А те, що ця радіостанція стала основною рушійною силою геноциду, – це не моє перебільшення. Це дані наукових досліджень, в результаті яких встановлено прямий та сильний зв’язок між кількістю слухачів цієї радіостанції та кількістю учасників геноциду. Просто в деяких районах гірської Руанди не було нормального покриття. Там, де не було доброго покриття цієї радіостанції, кількість учасників геноциду була значно меншою ніж там, де радіостанція звучала на повну. З цією думкою погодився також Міжнародний трибунал щодо Руанди, який засудив журналістів цього радіо до довічних термінів, незважаючи на “свободу слова” і посвідчення журналіста. Я би багатьом радив законспектувати цей абзац. До чого це я? До того, що минулого тижня громадянське суспільство (бо політики сіли на пляшку і бігають туди) висловило свою думку щодо діяльності пропагандистських ворожих, антидержавних і антиукраїнських телеканалів NewsOne і 112, за тиждень зібравши 25 000 підписів під петицією про припинення їхньої діяльності, чого за 4 роки не зробили ані РНБО, ані Нацрада з питань телебачення і радіомовлення, ані Міністерство інформаційної політики (за що їм ганьба). А вчора я бачу, як деякі люди цілком серйозно втягують, пишаються та піарять ворожих пропагандонів, всяких орлуш, шендоровичів та інше лайно і ще якось це намагаються виправдати. І зрозуміти цього я не можу."
Ахаха Показати IP 1 Жовтня 2018 07:39
А мені подобається newsone, і мені якось нас рать на думку, 0.5% населення країни.
Гал Анонім до Ахаха Показати IP 1 Жовтня 2018 11:57
Видно з коментаря, що ти тільки те й можеш.
Проти Показати IP 1 Жовтня 2018 10:48
Наш народ ніколи не буде добре жити, бо дурний. Кожного разу обираючи нового президента ми гімном поливаємо попереднього. І все заради того, щоб через рік-два поливати тим самим нового. Попередні президенти хоча б до влади прийшли мирним, хоч і не зовсім законним шляхом. А цей через кров на майдані і гори трупів. Даю 100% що коли оберем нового президента, через деякий час будемо і його поливати... І ще, як можна обирати керувати державою мільярдерів? Не вже ви надієтеся, що вони будуть думати за вас? Смішно....
Гал Анонім до Проти Показати IP 1 Жовтня 2018 11:55
В нас немає царів і слава Богу немає вже політбюро ЦК КПРС, тому "за вас" ніхто не буде думати, поки не подумаєте за себе самі.
скептик до Проти Показати IP 1 Жовтня 2018 13:03
пора врешті-решт зрозуміти, що президент - не цар і демократія - не одноосібне управління країною
До скептик до скептик Показати IP 1 Жовтня 2018 13:26
В теорії воно так і має бути. А на практиці воно і близько тим не пахне. Хай би так і залишалось, якби при владі була розумна людина з чітким курсом. То можна було б обирати таку і не один раз. А так в нас кожний прийдешній президент встановлює свій курс, ось і носить ту Україну зі сторони в сторону як алкаша по дорозі.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.