«Шлюби між геями не заважають церкві. Не хоче – хай не вінчає», - американський сенатор Гарріет Лендлер

Розмови про особливості розбудови демократичного суспільства, переймання в цьому американського досвіду і перспектив входження україни до НАТО з сенатором американського штату Масачусеттс Гарріет Чендлер у глядачів інтернет-телебачення «Волинських новин» не вийшло. Бо натомість їх набагато більше зацікавило узаконення в Америці одностатевих шлюбів, користування марихуаною, евтаназії та інших принад сучасної ліберальної демократії.

- Яке ваше перше враження від України?Адже ви перебуваєте лише другий день в Україні.

- Так, це справді другий день перебування. Я прилетіла до Києва і відразу машиною відправилася до Луцька. Дорогою помітила, наскільки дивовижно прекрасною є українська природа, з її деревами, водою. Я сподіваюся, що українці будуть це зберігати це. Також я б відзначила гостинність українців: люди дуже привітні, приязні.
- Як Сполучені Штати розцінюють бажання України вступити в НАТО?
- Насправді, це справа українців, - вирішити це питання. Ми віримо в самовизначення країни, яка приймає таке рішення. Але ми звичайно хочемо бачити НАТО як сильну організацію, і це дуже важливо для нас.
- Наскільки сенатори різних штатів обізнані про внутрішню ситуацію у Україні?
- Сенатори не настільки добре обізнані із ситуацією в Україні, тому що через рід діяльності вони більше зосереджені на тому, що відбувається у їхньому штаті, відпрацьовуванні законів для нього. Проте вони, звісно, читають газети, вони обізнані із останніми українськими виборами Президента. Їх вразило, що результати були такими близькими, адже кандидати отримали майже однакові результати, із невеликою перевагою. Самі вибори пройшли спокійно, прозоро. І вони це цінують не менше, ніж Помаранчеву революцію.
- Які у вас найчастіше розповідають анекдоти про політиків?
- Зараз є чимало переживань у після кризовий період. Тому що все дається взнаки. Я знову балотуюся до сенату. І це для мене цілий анекдот.
- Чи позбавилися ви якось стереотипу, коли потрапили до України?
- Я думаю, що я не мала стереотипів про Україну. Проте я перебуваю тут лише другу добу. Це небагато, щоб дізнатися щось про Україну. Проте ми живемо в спільному світі і те, що відбувається в Україні, відбивається на американцях і навпаки.
- Деякі спеціалісти, розшифровуючи постання Нострадамуса, вважають, що він передбачив, що Обама буде останнім Президентом США. Як американці ставляться до політичних віщувань?
- Такі речі трапляються, вони час від часу повторюються. У 1999 році усі боялися настання 2000 року, усі передбачали тоді кінець світу. Але нічого не трапилося. Тому я, як і велика частина американців, пишаються, що мають Президента Барака Обаму Він, до речі, почав своє президентство із нелегких завдань: він отримав у спадок 8 років дефіциту та 2 війни. Президент чудово справляється з ситуацією.
Я не знаю, хто такий Нострадамус, проте в його передбаченнях я вбачаю певний расизм. В нас країна, в якій була війна через рабство, і вона має афроамериканського Президента. Це нікого не шокує, ми цим пишаємося.
- Америку вважають бідною духовно країною. У цьому нас переконують американські фільми: насилля, аборти, евтаназія, довільний секс. Чи ви згодні із цим?
- Я вважаю, що це не правда. Щодо абортів, тут не йдеться про аморальність. Це питання життєве, філософське. Верховний Суд Америки узаконив аборти. Аборт допомагає жінці контролювати своє тіло. Коли я росла, аборти були незаконними, проте це не значить, що жінки їх не робили. Тепер це питання перейшло у правову площину. І я переконана, що жінка має на це право.
Щодо евтаназії, то це важке і спірне питання. Мені здається, що в Америці лише один штат дозволяє ідклбючати систему життєзабезпечення безнадійно хворим. Тоді як в Європі більш прогресивне ставлення до цього. Я вважаю, що людина має право піти таким чином із життя, проте лише у виключних випадках, приміром, коли людина невиліковно хвора і вона має померти у важких болях. Але процес узаконення цього дуже повільний.
- В дев’яти штатах Америки дозволені одностатеві шлюби. Чи дійсно це свідчить про бездуховність Америки?
- Я буду говорити відверто з цього питання. Насправді, це не узаконено у всій Америці. У кожному штаті це регулюється окремо. Я особисто голосувала це цей закон. Чому? Люди такі довгий час живуть разом, проте вони не могли мати те, що мають звичайні пари, - церемонію одруження. Вони звернулися до суду штату і суд зауважив, що ніяких писаних норм для перешкоджання цьому немає. Саме через це і постало обговорення цього питання.
- Але це суперечить християнській моралі?
Насправді, це суперечить не лише християнській моралі, але й іншим релігіям світу. Проте питання стоїть у іншій площині. Одностатеві пари, до того як був прийнятий цей закон, жили разом. Тим паче, що це трапляється не лише в Америці, але у Європі. Уже 10-15 років вони могли всиновлювати дітей, у таких родинах знаходили любов, опіку і підтримку.
- Таким способом можна виправдати все: вбивство, наркотики, евтаназію. Давайте створимо профспілку рабів, будемо торгувати людьми законно, а податки від цього в бюджет перерахувати?
Торгівля людьми – це сумне і важке явище. Я цього не схвалюю. Але той хто, задав це питання, все знову зводить до одностатевих шлюбів, що це є аморально, не прийнятно християнською мораллю. Тоді як закон, який був прийнятий – це рівень держави і штату. Не йдеться про нав’язування якихось стандартів для церкви. Якщо вона не хоче проводити церемонію вінчання, вона не змушена це робити.
- Чи впевнені ви, що через 10-15 років ваш штат не легалізує торгівлю людьми, адже є така тенденція?
- Ні. Ні в якому разі. В Америці ми цінуємо людську індивідуальність, зберігається повага до особистості. Головне, - не перейти межу. Коли йдеться про церкву, то це співпраця. Тим паче, що в Америці чимало релігій і віросповідань. Держава і церква чітко розмежовані. Із торгівлею людьми ми боремося різними шляхами. Проте проблема є, адже чимало людей приїздять в Америку нелегально і ті, хто їх привозить, може скористатися їхнім становищем саме в таких цілях.
- Слухаючи ваші відповіді, хочеться запитати чи ви християнка?
- Ні.
- Чи правда, що в США жінки більше юридично захищені, ніж чоловіки?
- Я не впевнена в цьому. Останнім часом чимало було зроблено для захисту жінок, адже вони частіше стають жертвами, приміром, в сім’ї. Перший закон, над яким я працювала, про те, що жінки могли б залишатися в лікарні дві доби після народження дитини. ( В Україні в лікарні раніше лежали десять днів, а тепер – три доби – «ВН»). А в США – вісім годин і персонал якимось чином намагається позбутися матері із дитиною, адже це коштує грошей для системи охорони здоров’я.
- В Луцьку чимало бездомних собак. Їх пропонують знищувати. Чи була в Америці схожа проблема?
- Найбільше проблем усе ж таки із бездомними людьми - і так по всій Америці. Ми маємо бездомних тварин після стихійних лих, після ураганів, але ми даємо тому раду через притулки для тварин, нових господарів. Але я наголошую, що більша проблема, це люди, котрі опинилися на вулиці.
- Побутує думка, що американці роблять дешеві фільми на експорт. Чи дивляться американці американські фільми?
- Я не кіноманка. Я досить рідко ходжу до кінотеатрів. Тому що в Америці це не дешеве задоволення. Я не думаю, що американці роблять дешеві фільмі закордон. А якщо і роблять, то в Америці їх показують теж.
- В Україні дуже мало жінок-депутатів. Яка ситуація в сенаті США?
- Кількість жінок в сенаті штату – близько 25 %. Я 26-та жінка, яка була сенаторкою у своєму штаті. Я із захопленням спостерігала за перебігом виборів в Україні. Адже, це великий прогрес, коли у Президенти балотувалася жінка. Такого не було в Америці, я особливо аплодувала цьому.
- Фемінізм в США досягнув найвищого розвитку. Чи не треба захищати права чоловіків?
- Насправді такої проблеми немає. Хоча я сама голосувала за Хіларі Клінтон під час минулих виборів. Проте 51 % жінок немає впливу на управління. Тому жодної загрози чоловікам немає. Політика і досі залишається «закритим клубом для хлопців». Я була засмучена, що Юлія Тимошенко стала трохи пасивною після виборів.
- Якби ви мали повноваження щось змінити в Україні, щоб ви найперше зробили б?
- Я ще не знаю достатньо Україну, щоб щось робити. Я відчуваю, що українці прагнуть мати громадянське суспільство дуже швидко. Але цього не трапиться. Вам треба об’єднатися і працювати як одною командою.
- В США є хабарництво?
Так, звичайно. Така проблема існує. Це злочин, бувають такі випадки, що люди за це навіть сідають до в’язниці. Навіть в моєму окрузі були такі випадки.
- Українці уявляють США саме за фільмами. Як формують американці свою точку зору про інші країни, зокрема, про Україну?
- Я пильно відстежую події в Україні через газети і телевізійні новини. ЗМІ є четвертою гілкою влади. Ви як журналісти робите дуже важливу роботу. Через те як ви подаєте інформацію залежить думка людину про ту чи іншу країну про те чи інше явище.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---