Спочатку амністія, потім тотальний контроль. Яку схему придумали для легалізації коштів українців

В Україні вже з 1 вересня цього року запускається велика кампанія по декларуванню майна громадян – так звана податкова амністія. Українці мають задекларувати майно і гроші, з яких свого часу не були сплачені податки, і заплатити за «пільговим» ставками – від 2,5% до 9% в залежності від виду активу. Відтоді вони будуть вважатися «чистими» перед законом і зможуть вільно користуватися активами і грошима – ті стануть повністю легальними.

Як закон про податкову амністію буде працювати на практиці – у матеріалі Страны.

Вчора, 15 червня, парламент прийняв у другому читанні відповідний законопроєкт № 5153.

Цей документ в пакеті з іншими законопроєктами по податкової амністії (про внесення змін до валютного законодавства, КК та інші кодекси) в лютому цього року подав у Раду президент Володимир Зеленський, позначивши як невідкладний.

Законопроєкт буквально відразу ж був прийнятий в першому читанні, незважаючи на масу зауважень до нього і відвертих ляпів. Але до другого читання документ «підчистили».

На податкову амністію українцям дадуть рік – з 1 вересня 2021 року по 1 вересня 2022-го (спочатку планувалося провести кампанію з 1 липня 2021-го по 1 липня 2022 року).

За цей час громадяни можуть в добровільному порядку задекларувати майно і гроші, з яких свого часу не були сплачені податки, і заплатити за «пільговим» ставками – від 2,5% до 9% в залежності від виду активу. З того моменту вони будуть вважатися «чистими» перед законом і зможуть вільно користуватися активами і грошима – ті стануть повністю легальними.

Головне питання – побіжать українці масово декларувати своє добро і чи варто це взагалі робити. Адже якщо «амністія» – справа суто добровільна, то незрозуміло, навіщо «світити» майно і платити з нього податок. Тим більше що, як каже голова адвокатського об’єднання "Кравець і партнери« Ростислав Кравець, з’являється чимало ризиків – аж до того, що частину активів (наприклад, грошей) взагалі можна втратити.

«Це має сенс тільки якщо держава зробить наступний крок – після проведення податкової амністії закрутить гайки і введе жорсткий контроль за доходами і видатками українців», – говорить глава Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Чи буде зроблений цей крок і коли саме – поки неясно.

«Питання політичне. І Гетманцев (глава профільного парламентського комітету), і Марченко (міністр фінансів) – однозначно за. Але на Банковій поки думають, що й зрозуміло: якщо влада вирішить залізти в кишеню кожного українця, рейтинги просто впадуть. Тому цю тему поки відтягують, хоча ясно, що рано чи пізно до неї повернуться», – повідомила людина, що бере участь в роботі над проєктом по податкової амністії.

Декларування під 2,5-9%, пільги для чиновників і новий податок на квартири

Як українцям пропонують декларувати своє майно?

1. Під декларування підпадають активи в Україні або за кордоном, придбані за рахунок доходів, які були задекларованими на 1 січня 2021 року (тобто з них не сплачено податки).

2. Під податкову амністію потрапляють фізособи – резиденти або нерезиденти, якщо на момент придбання активів вони були громадянами України.

3. Важливий пункт щодо заборони на декларування. У першому варіанті легалізуватися було заборонено тим, хто з 1 січня 2005 року подавав декларації з антикорупційного законодавства (чиновникам, держслужбовцям, депутатам). Цю норму відразу ж розкритикували в експертному середовищі. Адже, якщо людина попрацювала на держслужбі хоча б рік, вона уже не могла йти під «податкову амністію», хоча, припустимо, з тих пір встигла змінити кілька робочих місць або зайнятися бізнесом. У фінальному варіанті закону цю норму переписали. З-під заборони вивели чиновників і держслужбовців нижчого і середнього рангу, плюс поміняли дату «Ч» (з якого року враховується держслужба) з 2005 на 2010 рік.

«Фактично зараз під забороною на податкову амністію залишилися тільки публічні особи», – говорить Пендзин. Ще один важливий нюанс – уточнили перелік близьких осіб, на яких може поширюватися заборона по декларуванню – зараз це тільки особи першого і другого рівня спорідненості (тобто, чоловік і жінка, діти). «Прибрали обмеження для далекого кола родичів, які були в законопроєкті спочатку», – зазначив Пендзин. Насправді ці поправки можна трактувати по-різному. З одного боку, дійсно прибрали занадто жорсткі обмеження, з іншого – тепер чиновники через податкову амністію зможуть протягнути своє майно, навіть нажите відверто корупційним шляхом, наприклад, оформивши його на родичів.

4. З проєкту прибрали цілий блок норм щодо подання «анонімної» декларації через нотаріусів. Тобто, декларування може бути тільки з особистої подачі.

5. Ставки на деклароване майно наступні: на гроші і активи, які знаходяться в Україні – 5%, за кордоном – 9%. Можна вибрати «розстрочку» і платити 6% з українських активів і 11,5% із зарубіжних трьома рівними частинами щороку. Ще варіант – можна на незадекларовані кошти купити ОВДП і потрібно буде заплатити 2,5% або 3% трьома рівними частинами щороку.

6. Гроші, які готуються під легалізацію, обов’язково повинні бути розміщені на банківському рахунку. Що, як вважає Ростислав Кравець, може стати справжньою бомбою уповільненої дії як для самих декларантів, так і для банківської системи. Але повернімося до цього нюансу пізніше.

7. Визначено список майна, яке не потрібно декларувати – воно і так буде вважатися легальним. Це квартира до 120 квадратів або будинок до 240 квадратів, нежитлова нерухомість до 60 квадратів, один транспортний засіб (крім авто, розраховане на перевезення 10 осіб і більше, з мотором більше 3 літрів), земля до 2 гектарів, інші активи вартістю не більше 400 тисяч гривень.

8. До другого читання в законопроєкті з’явився новий пункт, який формально не має жодного відношення до податкової амністії – про податок з продажу нерухомості або передачу її у спадок. Визначено, що з другого об’єкта потрібно платити 5% плюс 1,5% військового збору, а з третього – 18% плюс 1,5% військового збору. Ця правка з’явилася в законі з подачі голови профільного парламентського комітету Данила Гетманцева і комітет її підтримав. Але на фінальному голосуванні правку відхилили. Так що по ідеї потрапити в текст закону вона не повинна.

Варто зазначити, що така норма прописана також в новому законопроєкті № 5600. Так що підвищення податків з продажу нерухомості все одно спробують провести через Раду. Фактично цей податок спрямований проти так званих «інвесторів» – українців, у яких є «зайві» гроші, і які заробляють, скуповуючи квартири (наприклад, на етапі котловану в новобудові), а потім продаючи їх дорожче.

Хто піде під амністію

Формально більшість українських сімей не потрапляють в цільову аудиторію по податковій амністії – у них просто немає «зайвого» майна, понад те, яке можна не декларувати.

Але є винятки.

«Першими під прицілом опиняться заробітчани. По них, до речі, вдарить і новий податок на продаж житла. Якщо працюючі в Україні громадяни вже хоча б частково «легалізувалися», то заробітчани не платять ніяких податків, зате заводять чималі суми, що йдуть, переважно, на скупку квартир», – говорить Олег Пендзин.

Утім варто відзначити, що багато заробітчан вже платять податки за місцем роботи, тобто, в Європі, а деякі і претендують на місцеві пенсії. Але ось майно, придбане в минулі роки, цілком підпадає під «легалізацію».

Також «на амністію» чекають представників середнього класу, які отримували зарплати в конвертах (скажімо, йшли від податків за схемою ФОПів), заробляли на фрілансі (наприклад, IT-шники) і ін.

«У законі залишилося кілька неоднозначних пунктів. Скажімо, під декларування підпадає все майно, придбане в незалежній Україні, тобто, з 1991 року. Але ідентифікаційні податкові коди, які дозволяють відстежити повноту сплати податків, з’явилися тільки з 1997 року. До цього часу інформація неповна, а в багатьох випадках і взагалі втрачена. Навіть якщо людина справно сплачувала податки і купила на зароблені кошти, наприклад, кілька квартир з 1991 по 1997 рік, не виключено, що їй доведеться заплатити за них ще раз», – зазначає Олег Пендзин.

Також є й інші питання – яке майно в результаті декларувати.

«З іноземними доходами все зрозуміло – тут підлягають декларуванню заробітна плата, отримана за кордоном, дивіденди, отримані від іноземних компаній, і будь-які інші доходи, отримані не в Україні. Що стосується доходів, отриманих в Україні, не зовсім зрозуміло, які з них пропонують задекларувати. Закон чітко передбачає, що податкова амністія стосується тільки коштів, отриманих законним шляхом, що не підлягають оподаткуванню в момент їх отримання. Швидше за все, законодавець відносить до таких доходів кошти, отримані фізичними особами-підприємцями або самозайнятими особами, які не були належним чином задекларовані. Також під такими доходами можна розуміти заробітну плату, одержану «в конверті». Однак обов’язок зі сплати податків в момент виплати заробітної плати лежав на роботодавцю як на податковому агенті, тому питання про необхідність декларування цього виду доходів в рамках спеціального декларування є суперечливим», – каже керівник практики податкового права ЮФ «Ільяшев і Партнери» Ніна Бец.

Чи варто легалізуватися?

Головне питання, яке тепер належить вирішити українцям, – декларувати своє майно і платити з нього податки, які навіть з урахуванням «пільгової» ставки будуть чималими.

Формально легалізація – справа суто добровільна. Тобто, по ідеї, ви можете нічого не декларувати, ніяких санкцій за це в законі не прописано.

Більше того, як вважає Ростислав Кравець, ті, хто вирішить «легалізуватися», зайвий раз ризикують своїм майном, зокрема, грошима.

«У законі є пункт про те, що для легалізації коштів їх потрібно покласти на банківський рахунок. Плюс розміщені вони там повинні бути до закінчення легалізації. Тобто, фактично людина несе гроші в банк і залишає їх там на рік. При цьому немає ніяких додаткових державних гарантій збереження цих коштів. А якщо банк за цей час виведуть з ринку, можна буде отримати компенсацію від ФГВФО тільки 200 тисяч. Але, навіть якщо все обійшлося, банк не лопнув, і через рік ви можете забрати свої вже легалізовані гроші, з’являється ще один нюанс. Банки можуть вимагати у вас джерело походження коштів. Так сьогодні працює схема з депозитами – гроші у всіх приймають, але ось при видачі потрібно підтвердити походження коштів. Зверніть увагу: джерело походження і «легальність» грошей – не одне й те саме. У першому випадку потрібно вказати, звідки у вас кошти. Так як Україна приєдналася до міжнародної системи BEPS, важливо довести, що гроші не були отримані злочинним шляхом – від продажу наркотиків, зброї, корупційним шляхом та ін. «Легальність», яку обіцяє податкова амністія, – це сплачені податки. Але не можна сплатити податки зі злочинних грошей і спати спокійно. Чи непідтвердження джерела походження коштів може означати, що вам їх з банку просто не повернуть. Ось і вся легалізація. Точно також у випадку з іноземними банками – їм недостатньо «паперу» від української податкової, що ваші гроші «чисті» – потрібне підтверджене джерело їх отримання. Не здивуюся, якщо вже в розпал кампанії з декларування в закон будуть внесені зміни і там теж з’являться уточнення щодо «джерел походження», – говорить Кравець.

Про те, що проблеми з банками можуть спливти, підтвердив і нардеп Андрій Холодов.

«Ключовим недоліком процедури амністії поки є те, що ми не внесли зміни до законів про фінмоніторинг і банки. Вийшло, що за законом про амністію людина не повинна пояснювати походження грошей, а за законом і фінмоніторинг – ще як повинен. І чим більша сума – тим більше буде питань. Добре, що в залі не підтримали поправку про те, що гроші, внесені на спецрахунок по закону про амністію, можна буде використовувати тільки після дозволу фінмоніторигну. Якби ця поправка потрапила в закон – вона б його повністю нівелювала, тому що ніхто не понесе в банк гроші, які можна буде використовувати без згоди якихось чиновників. Тому для правильної реалізації ідеї законопроєкту потрібно буде ще доопрацювати інші закони», – пояснив він.

«Чи має сенс користуватися податковою амністією? Звичайно, кожен повинен дати собі відповідь на це питання.

По-перше, варіанти часткової амністії, коли частина активів була придбана зі сплатою всіх податків, а частина – ні, не передбачено. Тому в разі декларування показувати доведеться всі активи без винятків і платити податки за запропонованими ставками в 5 і 9% теж доведеться з усіх активів, незважаючи на законність/незаконність придбання кожного з них.

По-друге, оскільки мова йде про легалізацію придбання активів без сплати податків, то варто пам’ятати про процесуальні строки. І тут у нас теж цікава ситуація. Терміни, в які можливо провести податкову перевірку і донарахувати нестачу з фінсанкцій – 3 роки. А термін, протягом якого можна притягнути до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, – 10 років. Виходить, щоб притягнути до відповідальності за цією статтею, треба в більшості випадків провести податкову перевірку. А законно це зробити можна тільки за трирічний період. Тому якщо актив знаходиться у власності понад 10 років, то в загальному переживати особливо немає чого.

Ну і по-третє, про здатність держави впоратися з проблемою перевірки законності походження активів громадян можна судити по кейсу з декларуванням активів згідно із законом про запобігання корупції. У 2016 році в першу кампанію з електронного декларування активів чиновників вся країну приголомшив рівень їхнього добробуту, коли були задекларовані мільярди готівки та інших активів. І що? А нічого. Ніхто не постраждав. Фактично тоді перша амністія для всіх декларантів пройшла досить успішно і практично безкоштовно. Тоді чого побоюватися цього разу всім іншим? З іншого боку я не бачу особливих бенефітів від спеціального декларування в рамках запропонованої податкової амністії. Ну хіба що для дуже обмеженого числа громадян, у яких всі активи були придбані «в чорну», без сплати податків і їх рівень ніякої «полуницею в Польщі» не поясниш, а хочеться просто вже легалізуватися, щоб банківський фінмоніторинг не діставав», – відзначає юрист Олександр Ярецкий.

Що буде після «амністії»

Утім не все так просто. Хоча декларування добровільне, але є нюанси.

Наприклад, в законі йдеться, що особи, які можуть скористатися податковою амністією, але не зроблять цього, вважаються такими, що повідомили контролюючому органу про відсутність у них активів, придбаних за кошти, з яких не сплачено податки.

«Іншими словами, платники податку, які не хочуть реалізувати своє право на декларування, тим самим роблять юридично значимі дії, які можуть вплинути на їх правовий статус (просто кажучи – обманюють податкову – ред). З огляду на це, таке декларування не може вважатися добровільним», – йдеться в зауваженнях Головного юридичного управління Верховної Ради до законопроєкту.

Крім того, в законі про податкову амністію з’явився пункт, який зобов’язує кабмін протягом 9 місяців розробити законопроєкт про посилення контролю за повнотою оподаткування доходів фізосіб.

Які саме норми там пропишуть – питання поки відкрите.

Але, як кажуть експерти, зрозуміло, що, за логікою, наступний крок після податкової амністії – закручування гайок і введення жорсткого контролю за доходами та витратами громадян.

Іншими словами, поки дається рік на добровільне декларування та сплату податків за пільговими ставками, а далі, якщо знайдуть «зайве», доведеться платити вже по повній, в кілька разів дорожче.

«Швидше за все, декларування стане першим кроком в кампанії «полювання» на заможних українців. Після амністії власникам значних активів слід очікувати запитів від податкових органів щодо джерела походження коштів, за які були придбані ці активи», – вважає Ніна Бец.

«Якщо не буде посилення контролю, то, виходить, ніякого сенсу в цій податкової амністії немає. Хіба тільки власники дорогої закордонної нерухомості розраховують відбитися від тамтешніх податківців, надавши довідку «про сплату в Україні податків з грошей, які були витрачені на елітні будинки де-небудь за кордоном», – говорить Пендзин.

Утім, як зазначає джерело, поки влада думає, чи варто запускати методи непрямого контролю витрат українців. На Банковій бояться, що занадто явне закручування податкових гайок може остаточно добити рейтинги. Тому, швидше за все, на непопулярні заходи підуть вже після президентських виборів.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---