USD 24.6 24.85
  • USD 24.6 24.85
  • EUR 27.1 27.4
  • PLN 6.2 6.32

Тероризує місто смородом не «Луцькводоканал». Репортаж

Аби довести громадськості, що діяльність КП «Луцькводоканал» не спричиняє нестерпного смороду, котрий активно поширюється Луцьком із настанням літа, активістам, представникам громадських організацій і журналістам влаштували оглядовий візит на підприємстві.

Вони зуміли відвідати центральний офіс «Луцькводоканалу», дві каналізаційно-насосні станції, пункт для зливу нечистот на вулиці Мамсурова та очисні споруди в Липлянах 8 серпня.

«Ми відкриті, нам немає чого приховувати, підприємство функціонує і виконує свої завдання, тому ми завжди раді показати те, що в нас є і в якому воно стані, розказати, що плануємо робити», – зазначив директор КП «Луцькводоканал» Віктор Гуменюк.
ПЕРЕВИЩЕННЯ НОРМ ВИКИДІВ НЕМАЄ

Він додав, що каналізаційна мережа міста, враховуючи каналізаційно-насосні станції та очисні, не є «яскравим джерелом смороду, котре періодично тероризує місто Луцьк»: «Те, що каналізаційно-насосні станції та очисні споруди є джерелом певних викидів – так. Відповідно, є дозволи на викиди і біля кожного об’єкта встановлюється санітарна зона з допустимими величинами, котрі можуть перевищувати загальноприйняті. Безпосередньо на території каналізаційно-насосних станцій ми не відчуваємо жодного дискомфорту».
Віктор Гуменюк розповів, що підприємство періодично проводить заміри щодо перевищення норм шкідливих речовин у повітрі.

«Ми проводили заміри на наших об’єктах – каналізаційно-насосних станціях і очисних спорудах. У межах санітарних зон перевищення гранично допустимих норм викидів не було виявлено», – наголосив директор «Луцькводоканалу».
СТОКИ МІСТА НА ПОЛЯ ФІЛЬТРАЦІЇ НЕ ПОТРАПЛЯЮТЬ

Натомість екскурсію підприємством громадськості проводив головний інженер КП «Луцькводоканал» Сергій Строк. Він розповів, що загалом комунальне підприємство обслуговує 227 кілометрів каналізаційної мережі, що належить територіальній громаді міста.

«Каналізаційні мережі міста були збудовані у 1932–1934 роках. Тоді й була побудована перша каналізаційно-насосна станція в Луцьку. Сьогодні в Луцьку нараховується вже 20 каналізаційно-насосних станції, не враховуючи облаштованих у приватних домогосподарствах. Окрім Луцька, в міську каналізацію свої стоки частково скидають ще сім сіл: Струмівка, Забороль, Зміїнець, Липини, Рованці, Тарасове та Гірка Полонка», – розказав Сергій Строк і додав, що ніяким чином стоки, зокрема й із сіл, на поля фільтрації Гнідавського цукрового заводу не потрапляють.
Як зауважив головний інженер, із каналізаційно-насосних станцій стоки прямують на очисні споруди в Липляни.
Він теж акцентував, що зливова каналізація не входить до мережі «Луцькводоканалу», окрім тих зливових решіток, які наявні в Старому місті: «Там зливові решітки під’єднані в міську каналізаційну мережу».

«ТЕОРЕТИЧНО ЗЛИВАТИ МОЖНА БУДЬ-ЩО, АЛЕ ПРАКТИЧНО – НІ»

Передусім представники громадськості міста зуміли відвідати пункт зливу нечистот на вулиці Мамсурова. Як зазначив Сергій Строк, КП «Луцькводоканал» пропонував вісім локацій, де можна було би облаштувати такий пункт зливу в місті. Врешті було вирішено зробити його на вулиці Мамсурова.
«Ми зважали на те, аби була можливість обмежити санітарно-захисну зону. Тобто брали до уваги віддаленість від житлової забудови (за вимогами – не менше 300 метрів). Теж зважали на зручність під’їзду, а тут, на Мамсурова, промзона», – сказав головний інженер.
Як вказали у КП «Луцькводоканал», це єдине місце, де, згідно з попередньо укладеними договорами, підприємці можуть зливати відходи, котрі потім потрапляють на очисні споруди.

Зливати стоки дозволено лише тим підприємствам, котрі уклали з «Луцькводоканалом» договори – їхні автомобілі відповідно промарковані, а номерні знаки внесені в базу.
Щоденно, однак, «Луцькводоканал» не перевіряє те, що зливають автомобілі, адже не має такої технічної можливості.

«Теоретично зливати можна будь-що, але практично – ні», – вказав головний інженер.

Директор «Луцькводоканалу» Віктор Гуменюк додав, що відповідно до графіку беруться проби стоків і тим підприємцям, котрі перевищують допустимі норми, присуджують штрафи.

І додав, що жодна машина, промаркована КП «Луцькводоканалом» не зможе поїхати в інше місце, аби злити нечистоти.
Водночас Віктор Гуменюк наголосив, що пункт зливу стоків на Мамсурова не спричиняє жодного смороду, адже нечистоти відразу потрапляють у міську каналізаційну мережу, а далі – на очисні. Та закликав громадськість повідомляти про будь-які підозрілі чи несанкціоновані випадки зливів, до прикладу, якщо на автомобілі, котрий припаркувався біля пункту зливу, відсутнє маркування.
ПЕРША В УКРАЇНІ СИСТЕМА ОЗОНУВАННЯ

Також містяни відвідали дві каналізаційно-насосних станції підприємства із 20 наявних. Це КНС № 19, що в мікрорайоні Вересневому, і КНС № 2 на вулиці Івана Франка.

Каналізаційно-насосна станція «Луцькводоканалу» № 19 знаходиться поруч із КНС Гнідавського цукрового заводу. Її збудували два роки тому, аби приєднати мікрорайон Вересневе з міською каналізаційною системою.
«Раніше стоки мікрорайону Вересневого поступали на КНС Гнідавського цукрового заводу, а потім потрапляли на поля фільтрації. Однієї зі сторін було висловлено думку, що вся проблема (зі смородом, – ВН) полягає саме в цьому – нібито все залежало від 300 кубометрів стоків за добу. Тому місто вирішило відділитися і завести стоки Вересневого безпосередньо в міську мережу. Це зроблено і вже два роки працює», – розказав директор «Луцькводоканалу» Віктор Гуменюк.
А особливість каналізаційно-насосної станції № 2, що на вулиці Івана Франка, полягає в тому, що тут із червня діє система озонування, котра очищує повітря. КП «Луцькводоканал» стало першим підприємством в Україні, яке встановило таку систему.
ОЧИСНІ РЕКОНСТРУЮЮТЬ ЗА ЄВРОПЕЙСЬКІ КОШТИ

Очисні споруди «Луцькводоканалу» в Липлянах займають площу в 42 гектара. І оскільки очисні були здані в експлуатацію ще у грудні 1973 року на часі стоїть питання їх реконструкції, включаючи зневоднення мулових карт очисних.
Луцьк уже вийшов на завершальну стадію залучення інвестицій на модернізацію об’єктів міської каналізаційної системи за рахунок Європейського інвестиційного банку. Мова йде про близько 12 мільйонів євро.

Ці кошти заплановано спрямувати, зокрема, на монтаж на КНС № 1, 2, 5 нових решіток грабельного типу, які будуть затримувати відходи розміром до 10 міліметрів. А на очисних спорудах у Липлянах запропоновано встановити решітки, котрі затримуватимуть осад до 3 міліметрів.
«На сьогодні ми робимо все, аби наша очисна система працювала ефективно. Але сьогодні наші очисні споруди фізично не розраховані на ті якісні показники стоків, котрі йдуть із міста. Сьогодні змінилася група хімікатів, які не передбачалися під час проєктування очисних споруд. Ми виграємо лише за рахунок того, що маємо велику площу очисних споруд, тож можемо досягти європейського рівня очистки води за триваліший термін», – зауважив головний інженер Сергій Строк.
«Я ВЗАГАЛІ НЕ ВІДЧУЛА ЗАПАХУ»

Своєю чергою, представники громадських організацій поділилися, що хотіли потрапити на очисні споруди КП «Луцькводоканал», аби переконатися, що підприємство не причетне до поширення нестерпного запаху в місті, і побачити, як працює каналізаційна мережа Луцька. Тому коли на одному з круглих столів у міськраді їм запропонували поїхати на підприємство, – погодилися.

Громадська активістка, представниця громадської організації «Розвиток мікрорайону» Наталія Конкіна після відвідин очисних споруд «Луцькводоканалу» зазначила: «В Луцьку виникла проблема смороду і всі звинувачують «БІО ПЕК», натомість інші громадські організації стверджують, що винен не лише «БІО ПЕК», а й низка інших підприємств. Одним із цих підприємств називають «Луцькводоканал», зокрема його очисні споруди в селі Липлянах. Тому ми вирішили зробити сюди екскурсію».
Жінка відзначила, що неприємний запах на очисних спорудах підприємства присутній, однак він кардинально відрізняється від того смороду, що поширюється на ЛПЗ, вулиці Львівській від полів фільтрації Гнідавського цукрового заводу.
«На каналізаційно-насосних станціях «Луцькводоканалу» я взагалі не відчула запаху. Тут, на очисних, є злегка каналізаційний запах, а от на станціях він, на мою думку, повністю відсутній», – сказала Наталія Конкіна.

Ольга ШЕРШЕНЬ
Загрузка...
Коментарів: 5
експерт Показати IP 9 Серпня 2019 08:43
Скільки часу вичищали і видраювали, щоб на три години запустити комісію? А активістам я б порадив поговорити з жителями Ліплян чи смердить в селі чи ні.
Богдан Сташинський Показати IP 9 Серпня 2019 16:35
Це замилювання очей !!! Активiсти Вас обводять. 100 % причина смороду у центрi та Привокзальному районi - зношенiсть очисних споруд у Липлянах !!!
еколог Показати IP 9 Серпня 2019 17:01
Так i розводять громадськiсть ,вже 5 рокiв .
Нострадамус Показати IP 9 Серпня 2019 18:26
Останнiх три днi в районi 2 автостанцii знову чути сморiд!
Санич Показати IP 11 Серпня 2019 02:07
Вітя Гуменюк брехун і негідник,не смердить йому,приїдь на вишків вул селищну,спитай людей що там живуть скільки днів на тиждень сморід стоїть

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.