У Луцьку відкрили дворик єврейської історії. Фото
Унікальні світлини та документи, раритетні книги, вінтажні меблі, а також старовинні предмети побуту та релігійного культу, які свого часу належали єврейським родинам волинського краю, – все це відтепер можна побачити в кімнаті-музеї «Історія нашого дворика».
Кімнату єврейської історії та культури облаштували в приміщенні Волинської релігійної громади прогресивного іудаїзму. Цей будинок, розташований на вулиці Богдана Хмельницького, 6 у Луцьку, збудовано ще у 1921 році. На той час тут містилися правління Луцької єврейської гміни, єврейська школа, молитовний зал, рабинське управління та інші єврейські організації. За радянських часів у споруді діяв палац піонерів. У 2000 році будівлю передали в довгострокове користування релігійній громаді прогресивного іудаїзму, а у 2010 році будинок общинного центру перейшов у власність громади. Тут було проведено реконструкцію фасаду, а у великому молитовному залі встановлено вітражі, які відображають релігійні свята єврейського народу. Нині приміщення є пам’яткою архітектури місцевого значення.
«Уже 21 рік ми тут. Цю будівлю ми відвоювали. У нас було сім судів із колишніми господарями», – сказав представник релігійної громади прогресивного іудаїзму Сергій Швардовський.Він оголосив, що упродовж 28 листопада – 6 грудня в Луцьку тривають Дні єврейської культури, в рамках яких відбуватимуться – і онлайн, і наживо – різноманітні заходи, присвячені одному з головних єврейських свят Хануці.
Із вечора 28 листопада євреї відзначають Хануку – свято дива, світла та перемоги. Ханука – це свято чистоти і перемоги світла над пітьмою, воно вчить людей ніколи не впадати в розпач. Як каже єврейська мудрість, трохи світла достатньо для того, щоби розсіяти велику темряву.
Головний символ свята – світильник ханукія із запаленими вісьмома свічками. Запалювання ханукії символізує духовну стійкість і перемогу святості над нечистотою, світла над темрявою. Свічки запалюють протягом восьми днів, щодня додаючи по одній.«Цього року департамент культури Луцької міської ради запропонував нам спільно організувати такий унікальний захід. І сьогодні ми можемо представити нашу ідею. Протягом багатьох років ми збирали матеріали для нашого маленького, скромного, але дуже затишного музею – це кімната «Історія нашого дворика». Тут містяться експонати не тільки з Луцька, а й із усієї Волинської області. Люди погодилися віддати нам їхні пам’ятні документи, фотографії або побутові речі», – зазначили представники єврейської громади міста Сергій Швардовський і Тетяна Плотнікова.Як додали, кімната-музей ще поповнюватиметься новими експонатами. Водночас наголосили, що тут немає речей, пов’язаних із Голокостом. Історію переслідування та масового знищення євреїв, своєю чергою, розповідатимуть завдяки документальним фільмам, які транслюватимуть на телевізорі, що міститься в центрі музею.Заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк звернула увагу, що заходи, присвячені єврейській історії та культурі, з нагоди відзначення Хануки особливі.
«Дуже правильно, що ми можемо поділитися цією радістю, цим святом на теренах нашого міста. Наша громада багатокультурна. Ми вже мали кілька нагод поділитися з жителями нашої громади тим, що поруч із нами живуть люди, які бережуть культуру своїх предків. У департаменті культури виникла ідея – дати можливість кожному ознайомитися з тим сокровенним, тим теплим, чим ви живете. Це така таємнича цікавість, адже ти розумієш, що є інші культури, представники інших національностей, але глибоко в це не вникаєш. Але якщо трішки відкрити віконечко цих цікавих подій, то хочеться глибше пірнути в цю історію, ознайомитися з традиціями, звичаями, характерними для жителів нашої громади. Сподіваюся, ви матимете все більше можливостей розповідати про свої традиції», – звернулася до членів єврейської общини Ірина Чебелюк.Як зауважила директорка департаменту культури Тетяна Гнатів, на Дні єврейської культури в Луцьку першочергово хотіли запросити колективи з інших міст, влаштувати масштабні святкування на центральній площі міста, але пандемія коронавірусу та, зокрема, запровадження червоної зони епідемічної небезпеки на Волині внесли свої корективи.
«Тому частину заходів ми змушені проводити онлайн. Водночас нині ми зібралися в особливому місці, говоримо про збір артефактів… Як на мене, найважливіше – людська пам’ять, спогади очевидців. Я переконана, що сюди приходитимуть цілими сім’ями і згадуватимуть історію свого роду. Це тепле та затишне місце несе глибокий і сакральний зміст», – сказала вона.
Анонсувала, що в межах Днів єврейської культури в Луцьку кілька подій все-таки відбудуться наживо. Це, наприклад, екскурсія «Луцьк єврейський», святковий Шабат і вистава «Мільйон парашутиків».
Ольга ШЕРШЕНЬ
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Кімнату єврейської історії та культури облаштували в приміщенні Волинської релігійної громади прогресивного іудаїзму. Цей будинок, розташований на вулиці Богдана Хмельницького, 6 у Луцьку, збудовано ще у 1921 році. На той час тут містилися правління Луцької єврейської гміни, єврейська школа, молитовний зал, рабинське управління та інші єврейські організації. За радянських часів у споруді діяв палац піонерів. У 2000 році будівлю передали в довгострокове користування релігійній громаді прогресивного іудаїзму, а у 2010 році будинок общинного центру перейшов у власність громади. Тут було проведено реконструкцію фасаду, а у великому молитовному залі встановлено вітражі, які відображають релігійні свята єврейського народу. Нині приміщення є пам’яткою архітектури місцевого значення.
«Уже 21 рік ми тут. Цю будівлю ми відвоювали. У нас було сім судів із колишніми господарями», – сказав представник релігійної громади прогресивного іудаїзму Сергій Швардовський.Він оголосив, що упродовж 28 листопада – 6 грудня в Луцьку тривають Дні єврейської культури, в рамках яких відбуватимуться – і онлайн, і наживо – різноманітні заходи, присвячені одному з головних єврейських свят Хануці.
Із вечора 28 листопада євреї відзначають Хануку – свято дива, світла та перемоги. Ханука – це свято чистоти і перемоги світла над пітьмою, воно вчить людей ніколи не впадати в розпач. Як каже єврейська мудрість, трохи світла достатньо для того, щоби розсіяти велику темряву.
Головний символ свята – світильник ханукія із запаленими вісьмома свічками. Запалювання ханукії символізує духовну стійкість і перемогу святості над нечистотою, світла над темрявою. Свічки запалюють протягом восьми днів, щодня додаючи по одній.«Цього року департамент культури Луцької міської ради запропонував нам спільно організувати такий унікальний захід. І сьогодні ми можемо представити нашу ідею. Протягом багатьох років ми збирали матеріали для нашого маленького, скромного, але дуже затишного музею – це кімната «Історія нашого дворика». Тут містяться експонати не тільки з Луцька, а й із усієї Волинської області. Люди погодилися віддати нам їхні пам’ятні документи, фотографії або побутові речі», – зазначили представники єврейської громади міста Сергій Швардовський і Тетяна Плотнікова.Як додали, кімната-музей ще поповнюватиметься новими експонатами. Водночас наголосили, що тут немає речей, пов’язаних із Голокостом. Історію переслідування та масового знищення євреїв, своєю чергою, розповідатимуть завдяки документальним фільмам, які транслюватимуть на телевізорі, що міститься в центрі музею.Заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк звернула увагу, що заходи, присвячені єврейській історії та культурі, з нагоди відзначення Хануки особливі.
«Дуже правильно, що ми можемо поділитися цією радістю, цим святом на теренах нашого міста. Наша громада багатокультурна. Ми вже мали кілька нагод поділитися з жителями нашої громади тим, що поруч із нами живуть люди, які бережуть культуру своїх предків. У департаменті культури виникла ідея – дати можливість кожному ознайомитися з тим сокровенним, тим теплим, чим ви живете. Це така таємнича цікавість, адже ти розумієш, що є інші культури, представники інших національностей, але глибоко в це не вникаєш. Але якщо трішки відкрити віконечко цих цікавих подій, то хочеться глибше пірнути в цю історію, ознайомитися з традиціями, звичаями, характерними для жителів нашої громади. Сподіваюся, ви матимете все більше можливостей розповідати про свої традиції», – звернулася до членів єврейської общини Ірина Чебелюк.Як зауважила директорка департаменту культури Тетяна Гнатів, на Дні єврейської культури в Луцьку першочергово хотіли запросити колективи з інших міст, влаштувати масштабні святкування на центральній площі міста, але пандемія коронавірусу та, зокрема, запровадження червоної зони епідемічної небезпеки на Волині внесли свої корективи.
«Тому частину заходів ми змушені проводити онлайн. Водночас нині ми зібралися в особливому місці, говоримо про збір артефактів… Як на мене, найважливіше – людська пам’ять, спогади очевидців. Я переконана, що сюди приходитимуть цілими сім’ями і згадуватимуть історію свого роду. Це тепле та затишне місце несе глибокий і сакральний зміст», – сказала вона.
Анонсувала, що в межах Днів єврейської культури в Луцьку кілька подій все-таки відбудуться наживо. Це, наприклад, екскурсія «Луцьк єврейський», святковий Шабат і вистава «Мільйон парашутиків».
Ольга ШЕРШЕНЬ
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 1
Єгор
Показати IP
21 Грудня 2021 19:40
Справді є всі шанси, що місце стане сімейним. Щось люди приноситимуть, щось можна ще на Віоліті і в соцмережах шукати, аби експозиція розширювалася
Зателефонував священнику: на Закарпатті врятували 19-річного волинянина, який заблукав у горах
Сьогодні 17:56
Сьогодні 17:56
Завтра у Луцьку прощатимуться з Героєм Віктором Оверчуком
Сьогодні 17:28
Сьогодні 17:28
Дали штраф: директор банківського департаменту хотів виїхати через «Устилуг» із підробленими документами
Сьогодні 16:59
Сьогодні 16:59
У 2024 році дезертирувало більше українських солдатів, ніж за попередні два роки, – FT
Сьогодні 16:31
Сьогодні 16:31
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.