USD 24.75 24.95
  • USD 24.75 24.95
  • EUR 27.5 27.68
  • PLN 6.42 6.5

У режимі очікування: через бюрократію у волинській школі не можуть замінити вікна

У загальноосвітній школі села Шельвів уже який рік не можуть завершити програму енергозбереження. Три роки тому тут встановили понад 115 сучасних вікон. Лишилося ще 42 та 8 дверей. На останній сесії Волинської обласної ради на придбання вікон для цієї школи виділили 200 тис. грн. Проте в навчальному закладі сумніваються, що їхню школу нарешті засклять, йдеться у матеріалі газети Волинські Новини №49 (96) від 14 грудня.

МРІЯ ПРО ТЕПЛУ ШКОЛУ

Приміщення ЗОШ І-ІІІ ступенів села Шельвів видно здалеку. Школа – цегляна, двоповерхова й дуже велика. Тут навчається 121 учень, попри те, що заклад розрахований на 300 школярів. За словами директора освітньої установи Миколи Дацюка, це найнижчий показник з часів будівництва школи. Він зустрічає нас на подвір’ї. Показує: частину вікон із центрального входу замінено на металопластикові, частина – ще дерев’яні.

– Через ці вікна дуже втрачається тепло. Звісно, у школі не холодно, температура для навчання нормальна, проте хотілося б, щоб було краще, – каже директор.

Ми заходимо в приміщення школи під час дзвінка на перерву. За мить коридорами вже гасають діти. Заглядаємо в класи – затишно і дуже світло. В одній із навчальних кімнат щойно закінчився урок. Школярі поспіхом записують зав­дання в щоденники, скидають з плечей верхній одяг та гамірливою зграйкою вибігають у коридор. У їхньому класі – дерев’яні рами і відчутна прохолода.

– У більшості класів є пластикові вікна, там тепло. Але ж нам доводиться переходити в інші приміщення для навчання, – розповідає нам учениця 10 класу Ірина Баран, яку ми зустріли тут-таки в коридорі. – Років чотири тому ми у нашому кабінеті історії латали шибки, щоб із вікон не дуло. Зараз краще, але де енергозберігальні вікна, а де старі – відчувається одразу.

Із приміщення навчального закладу виходимо на вулицю. Стежкою навколо школи директор веде нас до котельні. Ми ж дорогою помічаємо старі дерев’яні двері, замальовані синім кольором. Таких по периметру школи восьмеро. Їх теж планують замінити, проте поки ці плани зависли в повітрі.

Микола Дацюк директором школи в Шельвові працює ще із 1985 року. Тоді, каже, школярі вчилися у будинку, який лишився тут ще з польських часів. Коли ж у 1989 році відкрили нову школу, то перейшов директором сюди. Каже: за 30 років із дерев’яними вікнами намучилися усі, адже втрати тепла були колосальні.

– Тоді котельня була колгоспна, а не шкільна, і тепло до нас «мандрувало» ще 400 метрів. Щоб зберегти температуру в класах, наші вчителі щоосені збирали батьків та дітей і разом утеплювали вікна. І досі в окремих приміщеннях, де не встановлено склопакети, так робимо, – каже директор.

У 2014 році в сільській школі модернізували котельню, а до цього у них працювало чотири газові котли. Тепер школу обігрівають два новенькі італійські котли.

– Згідно з технічними характеристиками, вони мають 109% ККД. Крім того, на старих котлах ми спалювали 50 тис. кубометрів газу, а з новими й 30 тис. не спалюємо. Разом з тим, температурний режим лишився той самий, – розповідає заступник директора школи Сергій Подаш.

Того ж року, коли замінювали котли, за державні кошти встановили 92 вікна, які поставили зі східного, північного та західного боків. Пізніше замінили ще 23 вікна.

– Дуже відчувається різниця в температурі там, де дерев’яні вік­на з дірками, і там, де пластикові. Цим вікнам стільки ж, як і школі – 30 років. Ще я пам’ятаю, як ми їх клеїли, фарбували, затикали ватою дірки, скло замінювали. Три роки тому ми замінили 115 вікон, лишилося ще 42. Сподіваємося, що невдовзі в навчальному закладі стоятимуть усі вікна. Тоді, можливо, економія газу буде ще більша, – каже Сергій Подаш.



– Нам залишилося замінити вікна з південного боку й вісім дверей, – підтримує розмову директор школи. – А загалом, у нас є проект, є експертизи на заміну вікон, дверей, даху, утеплення школи, складено кошторис. Проте цей документ за два останні роки вже застарів, потрібно знову все перераховувати. На всі роботи 300-400 тис. грн, думаю, вистачить. Мені дуже хочеться, аби ми були школою, яка відповідає сучасним вимогам.

Та додає: мріє замінити підлогу в спортивному та актовому залах, придбати нові дошки. Каже: так сталося, що їхній навчальний заклад – центр культури села, а в класи соромно зайти – там до дірок затерті дошки висять.



– Звісно, коли ми будемо в об’єднаній громаді, більшість із тих проблем, про які зараз говоримо, ляжуть на плечі бюджету ОТГ. Але дуже хотілося б встигнути зробити зараз усе, щоб за гроші громади можна було фінансувати ремонт доріг, провести освітлення та залагодити інші важливі для усіх нас питання, – каже Микола Дацюк.

ГРОШІ ДАЛИ, А ВІКОН НЕМА

На останній сесії Волинської обласної ради, яка відбулася 23 листопада за сприяння голови фракції УКРОП Вячеслава Рубльова, на заміну вікон у шельвівській школі обласні депутати погодили виділення 200 тис. грн.

– Ми зверталися по ці кошти, адже проект з енергозбереження у цій школі не завершений. Така ж ситуація у селі Зубильному. Там улітку реалізували проект за підтримки Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» – відремонтували спортзал, замінили систему опалення на сучасну, а вікна лишилися старі. Тому просили кошти на заміну вікон в обох навчальних закладах, – розповідає керівник Локачинської районної парторганізації УКРОПу Василь Демидюк. – Звісно, що гроші виділили першочергово.



Проте у шельвівській школі надходження коштів не відчули.

– Ми не є розпорядниками грошей. Вони надійдуть на рахунки локачинського відділу освіти. Якщо він освоїть ці кошти до кінця року, то в нас будуть вікна. Немає проблем із підрядниками, головне, аби зробили роботу, – каже директор школи.

– Сесія Волиньради, на якій мали виділити гроші на вікна у школі Шельвова, мала відбутися ще 9 листопада. Але через те, що голова Волинської облдержадміністрації не вніс подання про зміни до обласного бюджету, щоб депутати змогли розподілити гроші з перевиконання бюджету, сесія відбулася із затримкою у два тижні, – констатує Василь Демидюк. – Я впевнений, що можна зробити все, аби було бажання. Не треба шукати корупцію на рівні школи, клубу чи сільської ради. Бо ті копійки, які надходять у такі райони, як наш, Локачинський, використовують за призначенням. І приховати щось не можна. Головне – це діти, це їхнє здоров’я. Та, схоже, про них у чиновницьких кабінетах не думають.

Що вище – бюрократія чи людяність? Це стане зрозуміло до кінця року. Та колектив школи й діти сподіваються, що проект із енергозбереження, який тут почали ще у 2014 році, нарешті завершиться, і в їхньому навчальному закладі нарешті встановлять вікна. Й усі без винятку класи таки будуть теплими.

Анна Волощук, Локачинський район
Реклама
Загрузка...
Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.