В Україні суттєво зріс рівень стресу серед дітей
В Україні 37% дітей мають значний (високий або підвищений) рівень стресу, тоді як восени 2024 року цей показник складав лише 27%.
Про це йдеться в результатах соціального дослідження, яке провела Rating Group, передає Кореспондент.
«Зростання стресу в підлітків супроводжується певними (часто негативними) відчуттями. У кожної десятої дитини/підлітка, в якої виріс стрес, основним відчуттям останнім часом є розчарування. Натомість діти, у яких з 2024 року зменшився стрес, частіше відчувають радість, спокій, інтерес. У них менше хвилювання, суму, розчарування», – йдеться в результатах дослідження.
У кожному п’ятому випадку основне відчуття дітей і батьків за останній час збігається, найчастіше йдеться про хвилювання. Хвилювання також є найчастішим відчуттям серед дітей із високим і підвищеним рівнем стресу.
Читати ще: Пережитий у дитинстві стрес може прискорити старіння мозку: вчені розповіли, хто в групі ризику
Суттєво кращу стресостійкість мають діти, в яких довірливі стосунки з батьками, та діти, в яких є улюблена справа (хобі), за виключенням відеоігор. Близько 77% дітей, які відносно частіше спілкуються з батьками й близькими про свої почуття й переживання, мають гарну стресостійкість (серед тих, хто спілкується рідко, таких трохи більше половини). Рівень стресу в дітей, які часто спілкуються з батьками, вдвічі нижчий.
Діти, які часто займаються улюбленою справою, частіше (68%) мають низький або помірний рівень стресу, а серед тих, хто мало присвячується хобі, таких менше половини. Натомість гірше, коли умовно єдиним або основним хобі дитини є проведення часу за гаджетами та відеоіграми. Також сидіння у телефоні є не дуже корисною реакцією на стресову подію: діти, які у відповідь на тригер поринають у телефон чи комп’ютер, також мають низьку резильєнтність.
57% дітей, які мають спільне хобі з батьками, є добре адаптованими до стресу. Це ж стосується 64% батьків, які мають з дітьми спільне хобі.
Більшість дітей, які часто займаються фізичною активністю, мають високу адаптованість до стресу (майже 60%). Серед тих, хто не займається спортом або робить це рідко, таких 38%.
«Спорт і фізичні активності – надійні чинники зменшення стресу дитини», – наголошують дослідники.
Опитування проводилося 3-7 жовтня серед батьків і дітей. Загалом був опитаний 2531 респондент, з них 1572 – діти 10-18 років, 959 – їхні батьки.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це йдеться в результатах соціального дослідження, яке провела Rating Group, передає Кореспондент.
«Зростання стресу в підлітків супроводжується певними (часто негативними) відчуттями. У кожної десятої дитини/підлітка, в якої виріс стрес, основним відчуттям останнім часом є розчарування. Натомість діти, у яких з 2024 року зменшився стрес, частіше відчувають радість, спокій, інтерес. У них менше хвилювання, суму, розчарування», – йдеться в результатах дослідження.
У кожному п’ятому випадку основне відчуття дітей і батьків за останній час збігається, найчастіше йдеться про хвилювання. Хвилювання також є найчастішим відчуттям серед дітей із високим і підвищеним рівнем стресу.
Читати ще: Пережитий у дитинстві стрес може прискорити старіння мозку: вчені розповіли, хто в групі ризику
Суттєво кращу стресостійкість мають діти, в яких довірливі стосунки з батьками, та діти, в яких є улюблена справа (хобі), за виключенням відеоігор. Близько 77% дітей, які відносно частіше спілкуються з батьками й близькими про свої почуття й переживання, мають гарну стресостійкість (серед тих, хто спілкується рідко, таких трохи більше половини). Рівень стресу в дітей, які часто спілкуються з батьками, вдвічі нижчий.
Діти, які часто займаються улюбленою справою, частіше (68%) мають низький або помірний рівень стресу, а серед тих, хто мало присвячується хобі, таких менше половини. Натомість гірше, коли умовно єдиним або основним хобі дитини є проведення часу за гаджетами та відеоіграми. Також сидіння у телефоні є не дуже корисною реакцією на стресову подію: діти, які у відповідь на тригер поринають у телефон чи комп’ютер, також мають низьку резильєнтність.
57% дітей, які мають спільне хобі з батьками, є добре адаптованими до стресу. Це ж стосується 64% батьків, які мають з дітьми спільне хобі.
Більшість дітей, які часто займаються фізичною активністю, мають високу адаптованість до стресу (майже 60%). Серед тих, хто не займається спортом або робить це рідко, таких 38%.
«Спорт і фізичні активності – надійні чинники зменшення стресу дитини», – наголошують дослідники.
Опитування проводилося 3-7 жовтня серед батьків і дітей. Загалом був опитаний 2531 респондент, з них 1572 – діти 10-18 років, 959 – їхні батьки.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
У Китаї збудували багатоповерхівку менш ніж за 29 годин. Як це можливо
27 Жовтня 2026 23:48
27 Жовтня 2026 23:48
Маловоддя на Волині: рівень води у річках та озерах продовжує коливатися
27 Жовтня 2026 23:30
27 Жовтня 2026 23:30
США можуть зняти санкції з російського інвестфонду, який називають чорною касою Путіна, – NYT
27 Жовтня 2026 23:12
27 Жовтня 2026 23:12
Відомий український блогер потрапив у ДТП та розбив авто підписниці
27 Жовтня 2026 22:54
27 Жовтня 2026 22:54
Прикордонники за однією партою зі школярами: як писали радіодиктант у волинському селі на кордоні з Білоруссю
27 Жовтня 2026 22:36
27 Жовтня 2026 22:36
Де в Європі найдешевші харчі: порівняли ціни України та інших держав ЄС
27 Жовтня 2026 22:18
27 Жовтня 2026 22:18
За рішенням суду визнано загиблим Героя з Городищенської громади Анатолія Власюка
27 Жовтня 2026 22:00
27 Жовтня 2026 22:00

Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.