Верховний Суд відмовив Грицюку у поновленні на посаді директора ЛПЕ

Верховний Суд відмовив колишньому керівнику комунального підприємства «Луцьке підприємство електротранспорту» Ігорю Грицюку у задоволені касаційної скарги щодо відміни рішення Апеляційного суду Волинської області, який раніше постановив відмінити рішення суд першої інстанції. Саме рішенням суду першої інстанції Ігоря Грицюка було поновлено на посаді директора ЛПЕ.

Про це йдеться у вироку Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня.

Нагадаємо, екс-керівник ЛПЕ Ігор Грицюк добивався через суд поновлення на посаді, але колектив підприємства не пустив його в депо й погрожував зупинити рух тролейбусів. Загалом кар’єру на посаді директора ЛПЕ Ігор Грицюк розпочав із порушення. У подальшому його діяльність була не менш скандальною: він намагався придбати обладнання з порушенням тендерних процедур, закуповував на підприємство старі польські тролейбуси, які ніколи не виїжджали на рейс, а собі на відрядження виділяв майже 100 тисяч гривень. Також є інформація про безпідставне списування пального на службове авто. У результаті за 1,5 року керування Ігоря Грицюка борги ЛПЕ зросли на 3 мільйони і працівники попросили місцеву владу звільнити його.

Як вдалося встановити під час судового засідання, у липні 2017 року екс-керівник ЛПЕ Ігор Грицюк звернувся до суду із позовом до Луцької міської ради, третя особа - Первинна профспілкова організація Вільної профспілки залізничників України комунального підприємства «Луцьке підприємство електротранспорту», аби скасувати розпорядження міського голови, визнати незаконним розірвання контракту, а також щодо поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, завданої незаконним звільненням.

Ігор Грицюк вимагав поновити його на посаді та заплатити моральну шкоду

Свої вимоги екс-посадовець обґрунтовував тим, що 29 березня 2016 року його прийнято на посаду директора КП «Луцьке підприємство електротранспорту» згідно з контрактом, який підписано Луцьким міським головою та додатковою угодою за результатами прийнятого та погодженого виконавчим комітетом річного звіту підприємства термін дії контракту продовжено до 30 березня 2020 року.

Однак, 29 червня 2017 року розпорядженням секретаря міської ради Ігоря Грицюка було звільнено з займаної посади з у зв'язку з вимогою профспілкової організації та на підставі листа Міністерства інфраструктури України. Зі слів колишнього керівника ЛПЕ, первинна профспілкова організація Вільної профспілки залізничників України КП «Луцьке підприємство електротранспорту» не брало участі у прийнятті та підписанні колективного договору, який діяв на момент його звільнення, а також і при підготовці та підписанні колективного договору, що діє на цей момент.

Він наголошував, що профспілка не уповноважена всім колективом на представлення інтересів колективу. Отже, вільна профспілка не вправі ставити питання щодо звільнення директора. Також, у позові Ігор Грицюк наголошував, що у розпорядженні секретаря міської ради не вказано будь-яких порушень ним трудового законодавства, чим порушено його право, як звільненого, знати, що саме стало підставою для його звільнення та можливість заперечення тих чи інших обставин. Крім того, порушена процедура звільнення керівника підприємства. Розпорядження про звільнення написано 29 червня 2017 року і згідно із ним його звільнено цього ж дня. Проте 29 і 30 червня він повністю виконував свої трудові обов'язки, зокрема розписувалася кореспонденція, вирішувалися фінансові питання, серед яких виплати заробітної плати, а також інші виробничі питання.

Відтак, посилаючись на викладене, Ігор Грицюк просив скасувати розпорядження міського голови від звільнення, визнати незаконним розірвання контракту та додаткової угоди, поновити його на посаді директора КП «Луцьке підприємство електротранспорту», стягнути з Луцької міської ради на його користь грошові кошти в розмірі середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн, допустити негайне виконання рішення в частині поновлення його на посаді та стягнення середнього заробітку за місяць.

Позов задовольнили частково

Рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 14 листопада 2017 року позов Ігоря Грицюка було задоволено частково.

Зокрема, скасовано розпорядження Луцького міського голови про звільнення Грицюка з посади ЛПЕ, визнано незаконним розірвання контракту та додаткової угоди та поновлення його на посаді директора КП «Луцьке підприємство електротранспорту». Окрім того, на його користь з міської ради було стягнуто грошові кошти у розмірі середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, а також 20 тисяч гривень завданої моральної шкоди. Також було допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в межах суми платежу за один місяць. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що Ігоря Грицюка було звільнено з посади директора без дотримання вимог трудового законодавства, чим порушено його право на працю. Крім того, колективний договір Первинна профспілкова організація Вільної профспілки залізничників України КП «Луцьке підприємство електротранспорту» не підписувала, будь-якого іншого документа представляти інтереси трудового колективу ця профспілка суду не надала, а отже, не була уповноважена представляти інтереси колективу.

Апеляційний суд скасував рішення суду первинної інстанції

14 грудня 2017 року Апеляційний суд Волинської області скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Так, скасовуючи рішення місцевого суду, апеляційний суд виходив із того, що на підприємстві можуть діяти кілька профспілок, які є рівними перед законом і мають рівні права щодо здійснення представництва та захисту прав і інтересів членів профспілки. До того ж, КЗпП України не передбачено, що вимога про звільнення в разі порушення законодавства про працю, умов колективного договору керівником може бути заявлена лише тією профспілкою, яка була стороною колективного договору.

Окрім того, Грицюк не надав належних та беззаперечних доказів, які б свідчили про дотримання ним законодавства про працю та спростування обставин (невиплата заробітної плати працівникам та незаконне звільнення з роботи водія), що стали підставою для звернення профспілкового комітету первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України КП «Луцьке підприємство електротранспорту» з вимогою про розірвання контракту з керівником підприємства.

Грицюк не заспокоївся та подав касаційну скаргу до Верховного суду

В грудні 2017 року Ігор Грицюк подав касаційну скаргу до Верховного суду України на рішення Апеляційного суду Волинської області, в якій просив скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Окрім того, він вказав на те, що у вільній профспілці не було виборного органу. Питання розірвання контракту є повноваженням та питанням усього трудового колективу, а не окремих осіб, однак такі вимоги законодавства за своїм змістом не влаштовують Луцьку міську раду і апеляційний суд цю вимогу взагалі упускає, бо вона не вписується у рішення.

Він говорив, що стороною судового процесу не була діюча профспілка підприємства, яка є чисельною та є представником трудового колективу, будучи стороною колективного договору. Нова профспілка не зверталась до діючої профспілки для створення єдиного представницького органу та не підписала відповідну угоду.

У касаційні скарзі йшлося, що обов'язковою складовою процедури звільнення керівника КП «Луцьке підприємство електротранспорту» має бути отримання згоди Міністерства інфраструктури України. Фактично секретар міської ради знехтував рішенням Міністерства інфраструктури, що призвело до його незаконного звільнення. Підстави звільнення необґрунтовані, не підтверджені фактами та доказами.

Втім, у березні 2018 року голова первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України КП «Луцьке підприємство електротранспорту» подав до суду відзив на касаційну скаргу, згідно з яким профспілка діє на підставі статуту, затвердженого установчими зборами засновників, а тому має такі ж самі права, що і діюча на підприємстві первинна профспілкова організація КП «Луцьке підприємство електротранспорту». Невиплата заробітної плати працівникам КП «Луцьке підприємство електротранспорту» саме з вини директора - це грубе порушення законодавства про працю та умов колективного договору, який діє на підприємстві.

Також у квітні 2018 року відзив на касаційну скаргу подала Луцька міська рада, згідно з яким на підприємстві можуть діяти кілька профспілок, які є рівними перед законом і мають рівні права щодо здійснення представництва та захисту прав і інтересів членів профспілкою. Луцькою міською радою також дотримано процедуру звільнення позивача, передбачену наказом Міністерства інфраструктури України. Однією з підстав звільнення позивача був лист Міністерства інфраструктури України, у якому міститься згода на звільнення позивача. Лист, на який вказує позивач, надійшов вже після його звільнення.

Потому від Ігоря Грицюка надійшла відповідь на відзив первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України КП «Луцьке підприємство електротранспорту», згідно з якою він належним чином виконував зобов'язання передбачені колективним договором, а звинувачення у невиплаті заробітної плати не знаходять відображення в дійсності. Окрім того, він подав відповідь на відзив Луцької міської ради, згідно з якою міська рада описує виключно процедуру погодження звільнення Міністерством, при цьому умисно уникаючи опису всієї процедури звільнення. Відповідачем не заявлялось клопотань щодо залучення співвідповідачем КП «Луцьке підприємство електротранспорту» та не було жодних заперечень надано в суді першої інстанції щодо неправомірності стягнення з Луцької міської ради середнього заробітку.

Верховний суд відмовив Грицюку у задоволенні касаційної скарги

Відтак, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам статей 213, 214, 316 ЦПК України 2004 року щодо законності та обґрунтованості.

Зокрема, як встановив суд, 5 червня 2017 року відбулося засідання профкому первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України КП «Луцьке підприємство електротранспорту», на якому розглядалося питання про порушення позивачем трудового законодавства, а саме: невиплата заробітної плати працівникам, незаконне звільнення з роботи водія, а також прийнято рішення визнати роботу директора підприємства Ігоря Грицюка вкрай незадовільною та такою, що шкодить та негативно впливає на організацію діяльності підприємства в цілому, звернутись до секретаря Луцької міської ради з вимогою розірвати контракт між міською радою та тодішнім керівником ЛПЕ.

Потому профспілковим комітетом первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України КП «Луцьке підприємство електротранспорту» направлено звернення секретарю Луцької міської ради з вимогою про розірвання контракту між міською радою та Ігорем Грицюком.

Процедура звільнення керівника підприємства передбачена наказом Міністерства інфраструктури України, відповідно до якого звільнення керівника має бути погоджено із Міністерством інфраструктури України. На адресу Луцької міської ради надходив лист Міністерства інфраструктури України про погодження звільнення з посади Ігоря Грицюка.

Установивши, що Ігор Грицюк у встановлений статтею 45 КЗпП України строк (два тижні після отримання рішення про звільнення) не оскаржив рішення профспілки, в якому порушено вимогу про розірвання трудового договору (контракту), порушення позивачем трудового законодавства, яке стало підставою для звернення профспілки до Луцької міської ради та надання Міністерством інфраструктури України згоди на звільнення позивача, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.

При цьому колегія суддів зазначає, що відповідно до положень трудового і процесуального законодавства саме роботодавець має довести відповідність звільнення працівника трудовому законодавству. Луцька міська рада довела, що підставою звільнення є звернення профспілки підприємства, яке обґрунтоване порушенням позивачем вимог трудового законодавства щодо здійснення виплат заробітної плати та незаконного звільнення працівника.

Розглядаючи зазначений позов, суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно зі статтями ЦПК України 2004 року, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Отож, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду постановив касаційну скаргу Ігоря Грицюка залишити без задоволення, рішення Ареляційного суду Волинської області залишили без змін.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---