USD 35.50 36.30
  • USD 35.50 36.30
  • EUR 37.00 38.70
  • PLN 8.00 8.40

Від циклістів до велодрому. Коротка історія луцького велоруху, або Коли Луцьком проїхався перший ровер

23 Січня 2022 11:17
Світ їздить на велосипедах уже більше 200 років. А коли перший велосипед проїхався вулицями Луцька?

У 1817 році один баварець вирішив змайструвати дерев’яний пристрій на колесах. Що його на це наштовхнуло, невідомо. Того ж року він показав своє творіння публіці. Автор Карл Драйз отримав патент, а його винахід назвала дрезиною.

Це була дерев’яна вирізьблена продовгувата конструкція на двох колесах. Людина сідала на неї зверху і відпихалася ногами від землі, приводячи машинерію в рух. Їхати так можна було втричі швидше за людську ходьбу, але повільніше за коня.

Далі патенту справа не пішла. Через незручність, а може, через якісь упередження чи інші причини, публіка не оцінила винаходу. Педалі до дрезини застосували аж в середині ХІХ століття. Німецький винахідник Філіп Фішер дав нове дихання пристрою, який з того часу набував усе більшої популярності.

А от термін «велосипед» придумав француз Ернест Мішо. З тих часів педалі кріпилися до переднього колеса, такого ж великого, як зріст людини. Інженери один перед одним змагалися, хто зробить кращий, зручніший і безпечніший велосипед. У 1869 році в Парижі нараховувалося 1300 велосипедів.

Не відставали й англійці. Синонім велосипеда «ровер» походить з Туманного Альбіону. Таку назву мав велосипед Джона Старлі. Його велосипед був комфортнішим і швидшим за своїх попередників. Мав два однакові колеса, передачу на задні колеса і цим дуже нагадував сучасні велосипеди.

Велосипед довгий час для багатьох залишався чимось дуже незвичним і диким. Ходили чутки, що велосипедисти, як і масони й євреї, винні в усіх бідах світу. Темні люди пов’язували двоколісну машину і її вершників з нечистими силами.

З часом ровер ставав усе популярнішим, у містах стали з’являтися велосипедні клуби. Влада вводила правила дорожнього руху і обов’язкову реєстрацію з номерними знаками. Проте загалом у Російській імперії велорух дуже відставав від європейського.
Хоча велосипед на кінець ХІХ століття став уже дуже популярним, в тому числі в Російській імперії, Луцьк ця культура ще довгий час оминала. Головною причиною був адміністративний статус повітового міста, через що Луцьк в цьому столітті тільки занепадав.

Коли вперше з’явився велосипед в Луцьку, сказати важко. Документально вони фіксуються тільки на початку ХХ століття. Наприклад, в одному з архівних аркушів ідеться про номерні знаки і плату за них. Ще один податок для лучан.

Не все було легко з велорухом в Російській імперії. Спочатку роверам заборонялося з’являтися в публічних місцях. А на дорогах поза населеними пунктами велосипедисти повинні були затуляти собою свої машини, щоб не налякати худобу, яка наближалася назустріч.

Ще один факт: велосипедам дозволили їздити в містах імперії лише наприкінці ХІХ століття. Проте це не спрощувало життя тому, хто хотів стати «циклістом». Для водіння треба було здати екзамен перед комісією з трьох поліцейських. За успішної здачі видавали документ і велосипедний номер. Тенденції у справі велоруху в імперії задавав Петербург. Чи дотримувалися усіх цих правил в провінціях, можна тільки іронічно здогадуватися.
Справжнє пожвавлення велосипедного руху в Луцьку відбулося в міжвоєнний період. Загалом спорт у той час був на важливій повістці дня. Циклісти на вулицях міста – дуже звичне явище і вже буденне. Саме в цей час ровер стає предметом особливої культури відпочинку, а не просто способом пересування чи дивною машиною.

Кількість велосипедів стрімко збільшується. У 1925 році в місті зареєстровано 125 велосипедів. За 5 років їхня кількість збільшилися у кілька разів. У Луцькому повіті на той час було зареєстровано майже півтори тисячі роверів.

Лучани виїжджають на велосипедах на природу, катаються по місту, фотографуються. Деякі з цих кадрів збереглися і до наших днів.

У 1927 році в Луцьку утворилося Волинське товариство циклістів, з метою пропаганди велоспорту і організації змагань. А через деякий час вони відкрили мотоциклетний відділ.
Всіма очікуваний велотрек, або «колярський тор», як його називали польськомовні газети, був справою державного значення. Координував будівництво особисто волинський воєвода Генрик Юзевський. Стадіон, який назвали іменем Юзефа Пілсудського, урочисто відкрили у 1933 році.

Споруда вміщала в собі футбольне поле 110х70 метрів з біговою доріжкою на 400 метрів навколо нього. Центральна трибуна вміщувала 400 осіб, а загалом спостерігати за спортивними змаганнями могли щонайменше 6 тисяч глядачів. Був побудований тунель, через який виходили на поле учасники спортивних баталій. На території стадіону також були розміщені майданчики для волейболу та баскетболу, майданчик для гри в хокей. Ну і, власне, велотрек, з якого все почалося.
Велосипедні змагання в Луцьку з нагоди відкрияття стадіону
Велосипедні змагання в Луцьку з нагоди відкрияття стадіону
У тридцятих велорух тільки посилювався. У пресі того часу періодично висвітлювалися змагання, заїзди, туристичні мандрівки. Ця історія точно не перервалася б, якби не війна. Але починалася зовсім інша доба…

Олександр КОТИС
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Loading...
Система Orphus