Військовий із Лисичанська після втрати ноги продовжив службу у бригаді ТрО, яка захищає небо над Волинню
Військовослужбовець із Лисичанська Дмитро Скоморох втратив у російсько-українській війні частину ноги і тепер має протез. Зараз 49-річний чоловік завершує проходити медико-соціальну експертну комісію та реабілітацію у Луцькому госпіталі.
Дмитро Скоморох – будівельник із Лисичанська, а нині діючий військовослужбовець. Як розповів чоловік Суспільному, планує повертатися у свій підрозділ.
Військовий каже: продовжує захищати Україну у складі 111-ої бригади тероборони, яка зараз виконує завдання із захисту неба Волині. «Виконую господарчі функції. Займаюся обмундируванням, озброєнням. Дивлюся, щоб в усіх все було. Якщо щось у когось немає, я виписую, роздаю», – говорить боєць.Полон 2014-го та бойовий досвід із перших днів повномасштабного вторгнення РФ в Україну
Бойовий досвід Дмитра Скомороха розпочався у перший день повномасштабної війни: він пішов до луганської 111-ої бригади тероборони. У військкоматі, розповідає, вже нікого не було, працівники повтікали за декілька днів.
«Ми 26 лютого заїхали в обласний військкомат, там було кинуто все. Вони навіть особисті речі не забрали. Навіть кабінети не позакривали. Там склади ломилися від абмундірованія. Ми зайшли і одразу піймали першого коригувальника», – каже боєць.
Про полон і знущання ворога дізнався раніше особисто – 2014 року, коли його в Лисичанську викрали з роботи бойовики незаконного збройного формування.
«Мене забрав батальйон «Прізрак». Тиждень били, катували, трішечки різали. Аби я зізнався у тому, що працюю на «Правий сектор». Я не зізнався, бо не було в чому», – сказав боєць.
Читати ще: Військовий з Луцька, який втратив обидві ноги, планує продовжити службу
У червні 2022 року Дмитро Скомороха на Луганщині потрапив під мінометний обстріл і отримав перше поранення.
«Легкі поранення кінцівок, але коли мене привезли в шпиталь, то я втрачав свідомість. Коли розібралися, то дізналися, що в мене онкологія. Проходив три курси хіміотерапії. І не закінчивши, скажемо так, реабілітацію, повернувся в підрозділ, бо не вистачало людей», – каже чоловік.Втратив ногу, наступивши на російську міну
У грудні 2022-го військовослужбовець отримав друге поранення поблизу міста Кремінна на Луганщині. Саме там чоловік втратив частину лівої ноги, підірвавшись на ворожій міні.
«Підірвався спочатку мій побратим, ми надали йому допомогу, а коли почали його нести, то підірвався я. Я коли впав, дивлюсь: поруч берц стоїть і перше, що я сказав: все відвоювався. На той момент я думав, що війна для мене закінчилася», – каже боєць.
У Києві військовий пройшов протезування. Там же на нього чекала дружина, яка дуже підтримувала і допомогла за декілька місяців стати на ноги. «Вона сказала, що щоб там не було – я буду поруч з тобою. Я дуже їй вдячний, у мене найкраща дружина у світі», – говорить чоловік.Спершу, каже Дмитро Скоморох, соромився показувати протез на вулиці. Крім того, зі слів чоловіка, семирічна донька тяжко сприйняла поранення батька.
«В тата скоро нога виросте? І коли вона дізналася, що вона не виросте, то вона ридала! Але потім нічого, часто вихвалялася мною. Ставлюся спокійно, коли діти кажуть: «Ой, мамо, дивися, що у дяді», – сказав військовий.
Читати ще: Втратив обидві ноги: військовий з Волині вчиться ходити на протезах та чекає народження сина
Залишити службу, каже Дмитро, навіть не мав думки. Говорить: у війську все коротко та зрозуміло, а в цивільному житті багато підводних течій і нюансів.
«Зустрічався зі своїми колишніми сослуживцями, яких уже списали. І кожен з них казав, що все віддав би, щоб повернутися. На службі все коротко, ясно і зрозуміло. В тебе є наказ і ти його виконуєш», – зазначив боєць.Читати ще: «Потрібно покласти багато людей, щоб контрнаступ був швидким», – доброволець з Волині про втрату ноги, образу на чоловіків у тилу та ціну контрнаступу. Інтерв’ю
Те, у якому піднесеному стані перебуває військовий після важкої травми є унікальним, – розповіла клінічна психологиня Марія Омельчук.
«Це дуже велика рідкість. Його не зламала його травма, те, що він отримав важке поранення. Він досить вмотивований, такі хлопці навіть є підтримкою і опорою для побратимів», – говорить фахівчиня.
Дмитро Скоморох додав: це тому, що його основна мотивація по життю – це не скиглити, думати про свою родину та майбутнє.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Дмитро Скоморох – будівельник із Лисичанська, а нині діючий військовослужбовець. Як розповів чоловік Суспільному, планує повертатися у свій підрозділ.
Військовий каже: продовжує захищати Україну у складі 111-ої бригади тероборони, яка зараз виконує завдання із захисту неба Волині. «Виконую господарчі функції. Займаюся обмундируванням, озброєнням. Дивлюся, щоб в усіх все було. Якщо щось у когось немає, я виписую, роздаю», – говорить боєць.Полон 2014-го та бойовий досвід із перших днів повномасштабного вторгнення РФ в Україну
Бойовий досвід Дмитра Скомороха розпочався у перший день повномасштабної війни: він пішов до луганської 111-ої бригади тероборони. У військкоматі, розповідає, вже нікого не було, працівники повтікали за декілька днів.
«Ми 26 лютого заїхали в обласний військкомат, там було кинуто все. Вони навіть особисті речі не забрали. Навіть кабінети не позакривали. Там склади ломилися від абмундірованія. Ми зайшли і одразу піймали першого коригувальника», – каже боєць.
Про полон і знущання ворога дізнався раніше особисто – 2014 року, коли його в Лисичанську викрали з роботи бойовики незаконного збройного формування.
«Мене забрав батальйон «Прізрак». Тиждень били, катували, трішечки різали. Аби я зізнався у тому, що працюю на «Правий сектор». Я не зізнався, бо не було в чому», – сказав боєць.
Читати ще: Військовий з Луцька, який втратив обидві ноги, планує продовжити службу
У червні 2022 року Дмитро Скомороха на Луганщині потрапив під мінометний обстріл і отримав перше поранення.
«Легкі поранення кінцівок, але коли мене привезли в шпиталь, то я втрачав свідомість. Коли розібралися, то дізналися, що в мене онкологія. Проходив три курси хіміотерапії. І не закінчивши, скажемо так, реабілітацію, повернувся в підрозділ, бо не вистачало людей», – каже чоловік.Втратив ногу, наступивши на російську міну
У грудні 2022-го військовослужбовець отримав друге поранення поблизу міста Кремінна на Луганщині. Саме там чоловік втратив частину лівої ноги, підірвавшись на ворожій міні.
«Підірвався спочатку мій побратим, ми надали йому допомогу, а коли почали його нести, то підірвався я. Я коли впав, дивлюсь: поруч берц стоїть і перше, що я сказав: все відвоювався. На той момент я думав, що війна для мене закінчилася», – каже боєць.
У Києві військовий пройшов протезування. Там же на нього чекала дружина, яка дуже підтримувала і допомогла за декілька місяців стати на ноги. «Вона сказала, що щоб там не було – я буду поруч з тобою. Я дуже їй вдячний, у мене найкраща дружина у світі», – говорить чоловік.Спершу, каже Дмитро Скоморох, соромився показувати протез на вулиці. Крім того, зі слів чоловіка, семирічна донька тяжко сприйняла поранення батька.
«В тата скоро нога виросте? І коли вона дізналася, що вона не виросте, то вона ридала! Але потім нічого, часто вихвалялася мною. Ставлюся спокійно, коли діти кажуть: «Ой, мамо, дивися, що у дяді», – сказав військовий.
Читати ще: Втратив обидві ноги: військовий з Волині вчиться ходити на протезах та чекає народження сина
Залишити службу, каже Дмитро, навіть не мав думки. Говорить: у війську все коротко та зрозуміло, а в цивільному житті багато підводних течій і нюансів.
«Зустрічався зі своїми колишніми сослуживцями, яких уже списали. І кожен з них казав, що все віддав би, щоб повернутися. На службі все коротко, ясно і зрозуміло. В тебе є наказ і ти його виконуєш», – зазначив боєць.Читати ще: «Потрібно покласти багато людей, щоб контрнаступ був швидким», – доброволець з Волині про втрату ноги, образу на чоловіків у тилу та ціну контрнаступу. Інтерв’ю
Те, у якому піднесеному стані перебуває військовий після важкої травми є унікальним, – розповіла клінічна психологиня Марія Омельчук.
«Це дуже велика рідкість. Його не зламала його травма, те, що він отримав важке поранення. Він досить вмотивований, такі хлопці навіть є підтримкою і опорою для побратимів», – говорить фахівчиня.
Дмитро Скоморох додав: це тому, що його основна мотивація по життю – це не скиглити, думати про свою родину та майбутнє.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Наближається демографічна зима: народжуваність у світі падає до критичної точки, – WSJ
Сьогодні 00:35
Сьогодні 00:35
Вчені за допомогою ШІ створили «фонетичну абетку» кашалотів
Сьогодні 00:23
Сьогодні 00:23
Шалене весілля: на Закарпатті гості посварилися з нареченим і пішли коліями до Словаччини
14 Травня 2024 23:38
14 Травня 2024 23:38
В Європі планують залишатися близько 70% українців. Дослідження
14 Травня 2024 23:18
14 Травня 2024 23:18
Дитина загиблого військового, зачата за життя батька, має право на частку грошової допомоги, – Верховний Суд
14 Травня 2024 23:00
14 Травня 2024 23:00
Концерти НАОНІ Оркестра на Волині перенесли
14 Травня 2024 22:39
14 Травня 2024 22:39
На Волині лісові землі вартістю понад шість мільйонів гривень вимагають повернути у власність держави
14 Травня 2024 22:22
14 Травня 2024 22:22
Кабмін розширив проєкт єОздоровлення для дітей
14 Травня 2024 22:02
14 Травня 2024 22:02
У Нововолинську відкрили першу приватну етногалерею
14 Травня 2024 21:45
14 Травня 2024 21:45
На Волині терміново відключають електроенергію
14 Травня 2024 21:31
14 Травня 2024 21:31
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.