USD 26.15 26.35
  • USD 26.15 26.35
  • EUR 29.15 29.4
  • PLN 6.7 6.82

Втрачений час. Боротьба з корупцією за президента Порошенка

У власній передвиборній програмі президент Петро Порошенко обіцяв реформувати правоохоронні органи та провести антикорупційну люстрацію суддів, правоохоронців, податківців та митників. За п’ять років, що минули, в Україні й справді з’явилося чимало нових відомств із антикорупційною спеціалізацією, а у старих відбулися процеси люстрації чи переатестації.

Але корупційні скандали продовжують супроводжувати владу, а довіра до політичних інституцій та правоохоронців залишається критично низькою. Нещодавнє розслідування програми «Наші гроші» показало, що розкрадання в оборонній сфері покривали не лише «старі» правоохоронні органи, але й «нове» Національне антикорупційне бюро України (НАБУ). А опубліковані в лютому результати опитування Центру Разумкова свідчать: 78 відсотків українців не довіряють судам, 71 відсоток – президенту, 70 відсотків – прокуратурі, 65 відсотків Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП), по 64 відсотки – НАБУ і Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК).

DW поговорило із експертами у сферах боротьби з корупцією та реформування системи правосуддя, аби з’ясувати, які з елементів антикорупційної реформи спрацювали, а які – заслужено мають негативну репутацію.


Підконтрольне НАЗК

У червні 2018 року Порошенко написав у Twitter, що ключова цінність антикорупційних органів включно із НАЗК полягає у їхній повній незалежності від органів влади. Щоправда, усі опитані DW експерти в один голос запевняють – саме НАЗК є прикладом того, як політична залежність паралізує належну роботу відомства. За словами голови правління Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, жодна з п’яти ключових задач, які стоять перед агентством зараз не виконуються. «Це стосується електронного декларування, перевірки нормативних актів на корупційні ризики, моніторингу способу життя (чиновників, – DW) і партійних фінансів», – перелічує експерт. Замість цього, впевнений він. НАЗК стало інструментом тиску на незручних для влади людей.

Не ідеальне НАБУ

Набагато менше скепсису у словах співрозмовників щодо Національного антикорупційного бюро. Виконавчий директор Transparency International Україна Андрій Боровик відзначає – на відміну від інших правоохоронних органів, де реформи дуже часто імітувалися чи саботувалися, створення бюро відбувалося з нуля та за допомогою прозорих процедур. За даними самого бюро, з початку роботи у жовтні 2015 року і до кінця року минулого, НАБУ спрямувало до суду 176 справ, у той час як у провадженні досі знаходиться 635 розслідувань. За цей час було обвинувачено 292 особи, але лише стосовно 28 з них набув законної сили обвинувальний вирок суду. Через це бюро часто критикують за низьку ефективність роботи, а вже згадане розслідування «Наших грошей» показало, що й співробітники НАБУ могли брати участь у покриванні злочинних схем в українській оборонній сфері. Але Шабунін наполягає: «Навіть у ФБР агентів саджають за корупцію, і ситуацію могли б пом’якшити відсторонення підозрюваних у цих злочинах та сприяння у розслідуванні з боку керівництва бюро». Відносно низьку ефективність НАБУ він пояснює тим, що відомство працює не у вакуумі – перепоною для засудження корупціонерів залишається саботаж з боку САП та відсутність незалежного антикорупційного суду.


Прокуратура – менше, не краще

Реформа прокуратури, за словами Боровика, у реальності призвела лише до того, що функція слідства була передана іншим відомствам, а самих прокурорів стало менше, але жодних інших змін орган, який потребував реформування, так і не зазнав. Втім ключова проблема тут пов’язана не з процедурами та правилами, а з людьми, впевнені експерти. Прикладом цьому є ситуація із САП, наполягає Боровик. «Якщо змінити керівництво Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на більш мотивоване боротися з корупцією, це може призвести до швидкого прогресу у багатьох справах», – зазначає експерт. Без цього, впевнені співрозмовники DW, усі зусилля НАБУ залишатимуться марними.

Нереформоване СБУ

Найбільш «консервативним» з огляду змін за останні п’ять років експерти називають Службу безпеки України (СБУ), яка не зазнала жодних структурних змін. При цьому головною проблемою служби Шабунін називає наявність в її арсеналі значної кількості не властивих контррозвідувальному відомству функцій. «У СБУ бореться з корупцією в сім разів більше людей, ніж з тероризмом, а при цьому голова управління «К» (яке займається економічними злочинами, – Ред.) має підозру в незаконному збагаченні», – відзначає експерт. Щоправда, у випадку СБУ він також звертає увагу на те, що підозри у корупції не мають стосуватися усіх співробітників відомства, частина яких робить важливу роботу для забезпечення державної безпеки.


Незмінні судді

Попри масштабну судову реформу, її проведення мало що змінило в українській системі судочинства, каже експерт із судової реформи Реанімаційного пакету реформ Михайло Жернаков. За його словами, зміна процедур та проведення конкурсів не призвели до оновлення суддівського складу. «Зроблено насправді багато, але таке враження, що зроблено усе так, аби нічого не змінилося», – розповідає експерт. Як приклад він навів ситуацію із нещодавнім конкурсом на посади суддів Верховного суду, де стосовно 16 з 78 переможців Громадська рада доброчесності винесла висновок про їхню недоброчесність. Винятком у цій ситуації є процес формування антикорупційного суду, де залучення міжнародних експертів дозволило відсіяти майже всіх сумнівних кандидатів. Але, попри президентську обіцянку створити антикорупційний суд ще до лютого, обрані претенденти ще очікують висновок Вищої ради правосуддя та затвердження підписом Порошенка.

Невідповідність очікуванням

Попри загальну критику, Боровик не поспішає називати антикорупційну реформу проваленою і пояснює суспільне розчарування високими очікуваннями після Майдану. «Так, у низку органів потрапляють люди, які не мали б туди потрапити, а в деяких випадках відомства потребують повного перезавантаження, але була створена законодавча база, і в негативних випадках тепер можна робити висновки і йти далі», – заспокоює експерт. Також поза увагою суспільства, на його думку, залишаються такі кроки, як створення системи ProZorro чи відкриття реєстрів, які значно зменшують підґрунтя для корупції. Але цей позитив, на думку Боровика, не має приховувати того факту, що у сфері боротьби з корупцією Україна втратила багато часу дарма. А нещодавнє рішення Конституційного суду щодо визнання статті кримінального кодексу про незаконне збагачення неконституційною свідчить – навіть вже наявні здобутки можуть бути легко нівельованими, попереджають експерти.
Загрузка...
Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.