USD 39.70 40.10
  • USD 39.70 40.10
  • EUR 39.90 40.40
  • PLN 9.75 9.98

Атовець, поет, бард Юрій Щербик: «Рано жити майбутнім»

5 Грудня 2018 11:04
У колі побратимів, родини, друзів, шанувальників презентував нову, вже третю у творчому доробку, збірку «Рано жити майбутнім» Юрій Щербик. Зустріч з воїном-поетом відбулася у затишній читальній залі Луцької бібліотеки-філії №10 напередодні важливих свят – Міжнародного дня волонтера і Дня Збройних сил України. Вірші та прозовий щоденник, які були написані цьогоріч в окопах під селищем Зайцево Донецької області, Юрій присвятив всім захисникам України, своїм побратимам у складі 72-ої ОМБр ім. Чорних Запорожців та 24-ої ОМБр ім. Короля Данила, а також тим, хто вміє чекати солдатів з війни.
Після двох перших збірок «Небо Донбасу» і «На лінії невидимих фронтів» поетові довелося знову повернутись на Схід, на фронт. «Нова книга автора «Рано жити майбутнім» – теж переважно про війну, про ті біди, які вона приносить жителям України, про військові будні армійців, про те, що потрібно швидше наблизити мир», – пише у передмові волинська літераторка, членкиня літературно-мистецького об’єднання «Зорі над Стирем» Лукія Василевська. Тут зібрані спостереження і роздуми, вірші та фоторепортажі Юрія Щербика про реальні події та людей, котрі стали співавторами більшості цих творів. Фото обкладинки – палаючий будинок – теж авторства поета. Світлини про «донбаські будні» в інтер’єрі книгозбірні показали побут українських солдат, обличчя бойових товаришів, важливі моменти, пережиті ним на лінії фронту.

Війна все ще тут – на Донбасі.

Затримались «гості незвані»,

Все інше тому не на часі…
Словами вдячності та хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять відомої волинської поетеси, письменниці Світлани Костюк – літературної наставниці Юрія Щербика, завдяки якій побачила світ його друга збірка «На лінії невидимих фронтів». Згадали загиблих побратимів. У новій книзі – вірш пам’яті бойового товариша, розвідника Володимира Майбороди (Мая):

Хочу просто навколішки стати

Хай крізь сльози, та твердо сказати:

ТИ ГЕРОЙ! А вони – НЕ ВМИРАЮТЬ!

У виконанні барда прозвучала пісня про полеглого друга – Максима Гринчишина під бойовим псевдо «Прометей».
Рідна домівка, скромна і затишна, – місце, з якого чоловік вирушає на війну і куди повертається з фронту. Дім, в якому живе сім’я і який він захищає від загарбників, – з цього і починається Батьківщина. Зустріч з Юрієм Щербиком візуально «перенесла» глядачів до його оселі, де він мешкає з мамою Марією Іванівною: старенька тепла піч, полички з книжками, дорогі серцю речі. Саме так – в дружній і невимушеній розмові за чашкою чаю та печивом – велася розмова автора з читачами про те, що змушує сьогодні українців йти на війну і платити високу ціну за свободу.

Україна рідніша – чи мати?

Не потрібно мені розділяти

Нероздільне!..
Вірші із нової збірки Юрія читали його друзі-колеги з літературно-мистецького об’єднання «Без меж» Наталія Максимчук, Ольга Антош, Олександр Горбачевський, акторки аматорського театру «Вперше» Ольга Трохачова, Дарина Кухарук і Руслана Волосюк. Скромний, добрий і талановитий – таким вони люблять свого товариша по «літературному цеху». Обравши поезії Юрія у співзвуччі з власним досвідом і переживаннями, вони розповіли його римованими рядками про будні солдата, моменти затишшя, роздуми про мир і його ціну, дрібниці, в яких криється щастя. Поета радує прихід весни і шум дощу, він спостерігає за ластівками, які звили своє гніздо у бліндажі вояків…

Але ж, ластівки, може, буде

Тут мир, як свої ви оселі

Будуєте… Може, у села

Почнуть повертатися люди!
Особливою гостею на презентації Юрія стала школярка Дарія Дем’яненко: її патріотичний малюнок, який у листі прибув на східний фронт, прикрашав стіну бліндажа, в якому жили армійці. За написаним на звороті малюнка номером телефону Юрій сконтактував з родиною дівчинки, щиро подякував їй за недитячу мудрість і любов до України.
Юрій Щербик розповів, що вижити в умовах війни людині допомагає творчість: «Я там вижив, бо друзям обіцяв нові пісні». У новій збірці є низка поезій, що мають саме такі назви: «Про пісню», «Про поезію», «Про слово і музику». Бард виконав декілька пісень власного авторства, а також представив нову пісню на слова Віталія Назарука, музику Віктора Охріменка «Хай тобі, синочку, ясне сонце світить!». Одна з його пісень була присвячена непростим дорогам волонтерів, які везуть на фронт найнеобхідніші для солдатського побуту речі.
Серед гостей події були присутні ті, які підтримували Юрія під час його перебування на фронті: поет, пісняр Віталій Назарук, член Української спілки малолітніх в’язнів-жертв нацизму Олександр Ніколаєв, волонтерка центру «Серце патріота» Ольга Балицька, волонтери Волинської спілки воїнів Афганістану, багато друзів по зброї, колектив бібліотеки-філії №10 на чолі з Надією Чміль. Колегу-поета прийшли привітати відомі волинські літератори: голова літературно-мистецького об’єднання «Без меж» Валерій Гнатюк, члени районної літературно-мистецької студії «Зорі над Стиром» Миколай Шостак і Марія Пишук, поетеса, письменниця Лєна Шторм та багато інших.
Вітає Віталій Назарук
Вітає Віталій Назарук
Виступає Олександр Ніколаєв
Виступає Олександр Ніколаєв
Друга вітає Валерій Гнатюк
Друга вітає Валерій Гнатюк
Вірші читає Марія Пишук
Вірші читає Марія Пишук
З Лєною Шторм
З Лєною Шторм
Знані волинські поети Марія Пишук і Миколай Шостак відгукнулися власними поезіями на рядки Юрія Щербика, які стали головним лейтмотивом його збірки:

Здається: може руки обпекти

Ця книга… Ні. Якщо ж торкнешся ти

Не тільки до обкладинки, й до слів –

За біль пробач… та я цього й хотів.

Поки «війна землею йде», за словами Миколая Шостака, ця тема буде актуальною у творчості поетів: «Війна знову вдерлася в наше життя. І найчутливіші серця поетів, піснярів відкликаються на цю події першими. І музи не мовчать! Ми переконалися на прикладі простого поета-солдата Юрія Щербика, серце якого вміє настільки ненавидіти не так ворогів, як саму війну, настільки вміє любити там, на війні, в пекельних умовах».
Поздоровляє Миколай Шостак
Поздоровляє Миколай Шостак
Нова збірка «Рано жити майбутнім» Юрія Щербика вже знайшла своїх перших читачів: під час зустрічі кожен зміг висловити свої враження і подяку, розповісти про дружбу з автором, пригадати знакові події в житті. У по-домашньому теплій атмосфері гості презентації продовжили своє спілкування – друзі подарували винуватцю події величезний торт, якого вистачило усім. І побажали від усього серця: нехай будуть нові вірші про Перемогу!


Фото події – Віктора Петрука

Маша Пилипчук
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 2
valdis peish Показати IP 5 Грудня 2018 14:56
він вроді до майдана вроді в рибальскому магазині кльово працював
українки Показати IP 5 Грудня 2018 15:27
Горджуся тобою, Юрію, твоїм талантом і відданістю Україні! Особливо чекатиму на твої нові вірші про ПЕРЕМОГУ!

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus