Бабуся і голуби: історія волинянки, яка робить світ добрішим
«Головне, що я ще маю сили допомагати. А голубів підгодовую, бо вони - провісники Бога. Бачиш, як колами літають, кланяються, дякують», ‒ говорить бабуся Настя, яка частенько підгодовує голубів на Театральному майдані Луцька. Історія дивовижної жінки - в матеріалі Таблоїд Волині.
Її ім’я ‒ Анастасія. Про себе каже просто: «Як мене звати? Баба Настя мене звати».
Народилася і росла баба Настя у селі Лище у багатодітній сім’ї. «Нас семеро було. 3 дівчини і 4 хлопця. В живих зараз залишилися лише я і молодша сестра. Вона одружилася і виїхала до Росії, часом приїжджають до мене. Дуже чекаю і люблю онуків своїх», ‒ ділиться бабуся. По закінченню школи ще молода баба Настя не покинула Лище, а пішла працювати в колгосп. «Кликали заміж. Двічі. Але я не пішла. У нас вдома деякий час жила монашка. Я її дуже любила. Вона завжди розповідала про Страшний суд мені, про Бога, про віру. Завжди, коли говорила щось про суд Божий, то було так страшно. Звідси і з’явилася моя мрія – стати монашкою. А щоб податися в монашки паспорт потрібно було мати, а у мене не було. Та й в кого були паспорти в селі. В місто потрібно було їхати. От так я потрапила до Луцька», ‒ розповідає жінка.
У місті ж пішла працювати нянею в сім’ю. «З дітьми дуже потоваришувала і коли вже залишала їх, то всі плакали, не хотіли, щоб я йшла. Працювала потім у друкарні і простою робочою. Отримала квартиру і жила сама. Так і не вийшла заміж, то й дітей своїх не маю. Підібрала одного разу собаку, а він взяв і виріс такий великий, як бульдог. Втік і не повернувся», ‒ пригадує баба Настя.
А далі життя підкинуло їй «сюрприз» ‒ лікарі діагностували рак. Лікування не допомагало. Спочатку почала занепадати духом, проте потім взяла себе в руки. «Ходила до лісу. Або сама, або з подругою. Візьмемо хліба й цибульки та й добре. Цілий день там пропадаємо. Повітря свіже ‒ цілюще», ‒ переконує вона.
Десь тоді й почала підгодовувати бездомних собак, котів і голубів: «Встану собі зранку, зберуся помаленьку і йду на ринок. Там купую пшеницю чи хліб і йду годувати голубів. Люди спочатку дивувалися, потім звикли, почали давати гроші».
При наступному обстеженні лікарі пухлину не виявили. Жінка, каже: багато молилася, допомагала іншим і була постійно на природі.
Зараз баба Настя мешкає в жіночому монастирі Святителя Василія Великого. «Маю котика, а священики сваряться, бо часом до храму забігає», ‒ усміхається вона і переконує, що відчуття самотності оминуло її: «Я була завжди в роботі, в турботах, в захопленнях. Та й мрія моя здійснилася, живу ж зараз в монастирі». Інколи баба Настя свариться із людьми, звичайними перехожими: «Ганяють голубів, дітей пускають, щоб бігли на них, а ті випадково на хвіст наступлять пір’я виривають. Є ще такі, що спеціально ловлять, хапають і обрізають крила. Був випадок, коли мені у мої 85 років довелося бігти з кулькою за двома хлопцями, які ганяли голубів. Люди сміялися, мабуть, та я не бачила».
Баба Настя дуже любить життя, щодня молиться Богу і не шкодує про свої вчинки.
Каже, що головне, що має ще сили допомагати.
Від неї віє теплотою і щирістю. Її життя неідеальне, але справжнє. Тому, коли бачите бабу Настю, підійдіть, привітайтеся, подякуйте. Хоча б за те, що вона робить все навколо добрішим.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Її ім’я ‒ Анастасія. Про себе каже просто: «Як мене звати? Баба Настя мене звати».
Народилася і росла баба Настя у селі Лище у багатодітній сім’ї. «Нас семеро було. 3 дівчини і 4 хлопця. В живих зараз залишилися лише я і молодша сестра. Вона одружилася і виїхала до Росії, часом приїжджають до мене. Дуже чекаю і люблю онуків своїх», ‒ ділиться бабуся. По закінченню школи ще молода баба Настя не покинула Лище, а пішла працювати в колгосп. «Кликали заміж. Двічі. Але я не пішла. У нас вдома деякий час жила монашка. Я її дуже любила. Вона завжди розповідала про Страшний суд мені, про Бога, про віру. Завжди, коли говорила щось про суд Божий, то було так страшно. Звідси і з’явилася моя мрія – стати монашкою. А щоб податися в монашки паспорт потрібно було мати, а у мене не було. Та й в кого були паспорти в селі. В місто потрібно було їхати. От так я потрапила до Луцька», ‒ розповідає жінка.
У місті ж пішла працювати нянею в сім’ю. «З дітьми дуже потоваришувала і коли вже залишала їх, то всі плакали, не хотіли, щоб я йшла. Працювала потім у друкарні і простою робочою. Отримала квартиру і жила сама. Так і не вийшла заміж, то й дітей своїх не маю. Підібрала одного разу собаку, а він взяв і виріс такий великий, як бульдог. Втік і не повернувся», ‒ пригадує баба Настя.
А далі життя підкинуло їй «сюрприз» ‒ лікарі діагностували рак. Лікування не допомагало. Спочатку почала занепадати духом, проте потім взяла себе в руки. «Ходила до лісу. Або сама, або з подругою. Візьмемо хліба й цибульки та й добре. Цілий день там пропадаємо. Повітря свіже ‒ цілюще», ‒ переконує вона.
Десь тоді й почала підгодовувати бездомних собак, котів і голубів: «Встану собі зранку, зберуся помаленьку і йду на ринок. Там купую пшеницю чи хліб і йду годувати голубів. Люди спочатку дивувалися, потім звикли, почали давати гроші».
При наступному обстеженні лікарі пухлину не виявили. Жінка, каже: багато молилася, допомагала іншим і була постійно на природі.
Зараз баба Настя мешкає в жіночому монастирі Святителя Василія Великого. «Маю котика, а священики сваряться, бо часом до храму забігає», ‒ усміхається вона і переконує, що відчуття самотності оминуло її: «Я була завжди в роботі, в турботах, в захопленнях. Та й мрія моя здійснилася, живу ж зараз в монастирі». Інколи баба Настя свариться із людьми, звичайними перехожими: «Ганяють голубів, дітей пускають, щоб бігли на них, а ті випадково на хвіст наступлять пір’я виривають. Є ще такі, що спеціально ловлять, хапають і обрізають крила. Був випадок, коли мені у мої 85 років довелося бігти з кулькою за двома хлопцями, які ганяли голубів. Люди сміялися, мабуть, та я не бачила».
Баба Настя дуже любить життя, щодня молиться Богу і не шкодує про свої вчинки.
Каже, що головне, що має ще сили допомагати.
Від неї віє теплотою і щирістю. Її життя неідеальне, але справжнє. Тому, коли бачите бабу Настю, підійдіть, привітайтеся, подякуйте. Хоча б за те, що вона робить все навколо добрішим.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 11
Анонім
Показати IP
24 Лютого 2015 09:19
якби всі були такі прості як баба Настя... той світ би був добрішим та кращим- і жили б набагато краще.... Де просто- там ангелів зо сто ))))
Галя
Показати IP
24 Лютого 2015 09:32
Респект ВН! Хороший матеріал в час, коли так бракує добра..
Галі до Галя
Показати IP
24 Лютого 2015 09:45
Респект Таблоїд! А - ВН, що не погордували поширити...)
Лучанка
Показати IP
24 Лютого 2015 09:35
Це те Добро, яке має врятувати світ, В час, коли навкруги агресія і ненависть, ця жіночка годує птахів. В дощ, сніг, мороз і спеку! Я впевнена, що якби ( не доведи Господи!) поряд розривалися вибухівки, вона все одно би робила свою добру справу! Маю змогу спостерігати за нею майже кожен день вже на протязі десь 4-х років. І ще...Мами й татусі! Дійсно, спостерігайте за дітьми, коли вони ганяють птахів. Бо бачила один раз випадок, коли пташці пошкодили крило і вона не могла літати. Всі проходили поряд, дехто зупинявся і намагався зловити, щоб якось допомогти. Але більшість проходила не звертаючи уваги. Був випадок, що зупинився хлопець познімав на мобільний і пішов далі. І тільки один тато с хлопчиком років 9-ти цілеспрямовано підішов допомогти . І коли вони його обережненько почали відловлювати, мабуть торкнулися крила рукою і суставчик встав на своє місце, - голуб піднявся в повітря і полетів! Світ не без добрих людей!
Автор матеріалу
Показати IP
24 Лютого 2015 10:37
Дуже дякую, що ви запитали автора перш, ніж поширити матеріал.
Юрист до Автор матеріалу
Показати IP
24 Лютого 2015 18:37
Це не обов*язково, якщо є гіперпосилання на першоджерело
Анонім
Показати IP
24 Лютого 2015 10:56
Дуже гарний матеріал. Чомусь в нас так мало доброти, одна злість, ненависть бурлить. І в цей час, тай завжди будьмо добріші благородніші.Це ж не важко.
Джулія
Показати IP
24 Лютого 2015 17:43
А мені пам'ятників шкода і площу навколо них. Хто був у сквериках Київстару в кінці вул. Л.Українки-підтримає.
( до Джулія
Показати IP
26 Лютого 2015 13:34
а мені тебе шкода
my_gift до (
Показати IP
27 Лютого 2015 21:15
І людей слід шкодувати, і тварин...
А в Європі, між іншим, в одних країнах годувати голубів законом заборонено, в інши-у корм протизаплідні засоби додають. Чого б то?..
розум
Показати IP
27 Лютого 2015 10:01
Доброта врятує світ, пам"ятаймо завжди про це, і намагаймося стати добрішими.
Міськраду на Волині суд зобов'язав розробити історико-архітектурний опорний план міста
Сьогодні 16:26
Сьогодні 16:26
Китай створив полігон – копію частини столиці Тайваню
Сьогодні 15:36
Сьогодні 15:36
Ігор Поліщук привітав луцьких спортсменів з визначними досягненнями на чемпіонаті Європи та зимових Юнацьких Олімпійських іграх
Сьогодні 15:19
Сьогодні 15:19
Загибель помічника Залужного: ДБР завершило розслідування щодо офіцера, який подарував гранати
Сьогодні 14:29
Сьогодні 14:29
Волинянин вкрав електроенергії на понад 430 тисяч гривень
Сьогодні 13:56
Сьогодні 13:56
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.