Гірські породи виділяють стільки ж вуглекислого газу, як і вулкани: дослідження

Нове дослідження демонструє, що вивітрювання гірських порід може бути основним джерелом викиду діоксиду вуглецю (вуглекислого газу). Кількість цих викидів можна зіставити з вулканічними.

Про це пише УП. Життя із посиланням на Sci Tech Daily.

Отримані дані від дослідження показали, що гірські породи можуть діяти не лише як поглинач вуглекислого газу, але і як джерело. Результати мають важливе значення, адже наразі цей факт не враховують в кліматичних моделях.

Експеримент проводили під керіництвом Оксфордського університету. Повний звіт опублікували в журналі Nature 4 жовтня.

Вченим відомо, що гірські породи містять величезні запаси вуглецю у стародавніх рештках рослин і тварин. Це вказує, що його кругообіг діє ніби термостат, який допомагає регулювати температуру Землі.

Читати ще: Гора Монблан понижчала ще на два метри

Як приклад, під час хімічного вивітрювання гірські породи можуть поглинати діоксид вуглецю, коли певні мінерали підпадають під вплив слабкої кислоти з вмісту дощової води. Цей процес допомагає протидіяти безпервним викидам вуглекислого газу вулканами. Крім того, цей кругообіг здатний підтримувати температуру Землі придатною для життя.

Однак у новому дослідженні вперше виміряли додатковий процес вивільнення діоксиду вуглецю з гірських порід у атмосферу. Він з’являється, коли гірські породи, сформовані на давньому морському дні, виштовхуються назад на поверхню Землі.

Це може бути під час формування гір на кшталт Анд або Гімалаїв. Під час процесу органічний вуглець у гірських породах піддається впливу кисню повітря та води, який може вступати в реакцію та виділяти вуглекислий газ.

Читати ще: Швейцарські льодовики за два роки втратили 10% об’єму

Раніше вимірювати кількість вивільнення вуглекислого газу з органічного вуглецю було важко. Проте у дослідженні використали мікроелемент реній – він вивільняється у воді, коли вуглець порід реагує з киснем.

Відбір проб річкової води для вимірювання рівня ренію дозволяє кількісно оцінити виділення діоксиду вуглецю. Однак проби з усієї річкової води у світі взяти доволі важко. Тому для масштабування на поверхню Землі дослідники зробили дві речі.

Спочатку з’ясували, скільки органічного вуглецю є в породах поблизу поверхні, а потім дізналися, де він найшвидше руйнується внаслідок ерозії у крутих гірських районах.

Доктор Джессі Зондерван, очільник дослідження, сказав, що проблема була в поєднанні глобальних карт з даними про річки, враховуючи невизначеності. Усі дані завантажили в суперкомп’ютер, який змоделював складну взаємодію фізичних, хімічних і гідрологічних процесів.

Зібравши все докупи, вчені отримали загальну кількість вуглекислого газу, яка виділяється під час вивітрювання гірських порід. Дослідники зрозуміли, що гарячі точки його вивільнення були зосереджені в гірських хребтах з високою швидкістю підняття, що призводить до оголення осадових порід, таких як Східні Гімалаї, Скелясті гори та Анди.

Читати ще: Вчені підтвердили вік найдавніших слідів людини у Північній Америці

Вчені встановили, що глобальний викид вуглекислого газу в результаті вивітрювання органічного вуглецю гірських порід становить 68 мегатонн на рік. Водночас це приблизно у 100 разів менше, ніж викиди при спалюванні викопного палива.

Подальша робота буде спрямована на те, як людський вплив може збільшити цей природний витік протягом наступного століття.

«Хоча викиди вуглекислого газу в результаті вивітрювання гірських порід невеликі порівняно з сучасними людськими викидами, розуміння цих природних потоків допоможе нам краще прогнозувати наш вуглецевий бюджет», – сказав Зондерван.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---