Іноді замість двох джипів краще купити тепловізор, - волинські волонтери

На східних рубежах знову відновилися бойові дії. І ця розмова з волинськими волонтерами, яка відбулася близько місяця тому, стала ще більш актуальною.

Ми розмовляли з Костянтином Зінкевичем і Наталією Ариванюк, коли вони зустрічали волинян, які повернулися з реабілітації на Кіпрі.

Власне, тоді розмова плавно перейшла до теми волонтерської допомоги, пожертв і допомоги благодійників. Волонтери додають: люди втомилися жертвувати гроші. Коштів на картках стає все менше. Але потреб не меншає, просто вони дещо змінилися.

Так, приміром, програму реабілітації військовослужбовців на Кіпрі планують поки призупинити. Натомість «кіпробандерівці» подумують, що зараз, коли активізувалися військові дії, варто витрачати зібрані благодійні кошти на фронт. Там велика потреба в кровоспинних препаратах і ще в багато-багато чому.

За кордоном медицина подалася далеко вперед. Приміром, в них є спеціальна плівка, яка захищає тіло після опіків, бо на 90% складається з води із живильними речовинами і охолоджує тіло. Обгорілу людину можна обернути цією плівкою і з меншими втратами транспортувати до медичного закладу. Бо часто поранені вмирають після отриманих опіків саме від больового шоку.

Присилають часто й ліки. Але проблема в тому, що ці медичні препарати не ліцензовані в Україні, тож прийняти наші лікарні не мають права. Але медицина там зайшла набагато далі, аніж в Україні.

«У нас є лікар в групі, і коли нам приходить невеличка коробочка з Франції чи Швейцарії, то він стоїть і ахає. Коли всі дивуються: що ж там такого, - він пояснює: «Ти бачив чим ми користуємося? Ніби таке саме на вигляд. Але в лікарні в нас це «Жигулі», а оце – «Мерседес». Я тільки мріяв вирізати так пластирі для різних ран в важкодоступних місцях. А тут все готове». Що й говорити: навіть катетери наші і закордонні в порівняння не йдуть», - каже Костянтин Зінкевич.Отримані з-за кордону медикаменти та інструменти часто їдуть просто на фронт: від однієї групи до іншої. Їдуть і в місцеві лікарні, бо саме там – на передовій в районних лікарнях Донеччини, Луганщини, Дніпропетровщини, Харківщини - надають першу медичну допомогу. Волонтер додає: якби не війна, ці лікарні й досі б не бачили того обладнання, інструментарію, які їм привозять волонтери.

Іноді доводиться вибирати, що придбати: медикаменти чи амуніцію. Зараз, принаймні, хоч форму видають. Яку-не-яку. Хоч вона й зношується швидко і горить. А закордонні комбінезони, які не горять, часто рятують бійцям життя. Але іноді доводиться робити вибір.

«Часом деяким українцям, які збирають гроші на ліки, я пояснюю: для того, щоб не збирали гроші на ліки, може варто хлопцям придбати речі, які не допустять до їх поранення, щоб ті ліки не знадобилися. Приміром, кілька кевларових бронежилетів і біноклів. Або дайте гроші на тепловізор, щоб він побачив ворога здалеку. Є дорогі речі, які необхідно купувати. Оптика страшно дорога. За одного тепловізора ми можемо пригнати 1-2 джипа. Але ми приймаємо рішення на користь тепловізора. Причому, дорожчого на 400 євро, бо «Пульсар 50» дає огляд на 1400 метрів. І це має значення: хоч він дорожчий, але ворога можна побачити ще здалеку, коли можна не допустити ближнього бою, підготуватися, дати відсіч. Хоча допомога сьогодні близька до нуля», - каже волонтер.

Є й питання, що закордонні друзі не все можуть переслати українцями. До прикладу, тепловізор – ні. А ось прилади нічного бачення, дальноміри, біноклі, GPS – можуть приїхати.

Власне, додає волонтерка Наталія Ариванюк, потреби на цьому не завершуються. Бійцям потрібна білизна – майки, труси, шкарпетки. Причому, дешеві шкарпетки не підходять, бо в них пріють ноги, коли бійці цілодобово носять взуття. І це – побутові незручності, які відволікають військових від несення служби. Волонтери ж звітуються за кожну копійку благодійних коштів.Активісти додають: вони допомагають не лише 14 ОМБ, хоч з неї все починалося. Волиняни розкидані скрізь, є в усіх частинах. Є і нові окремі батальйони – розвідувальні, або призначені для диверсійної діяльності. І вони на сьогодні менше забезпечені.

Проте, каже Костянтин Зінкевич, українське військо рік тому і зараз – небо і земля. Але розслаблятися не можна. «Треба закінчити війну і довершити революцію», - додає він.

Ця розмова відбувалася місяць тому, але актуальності своєї не втратила. На жаль, все відбулося якраз навпаки, бо на сході знову неспокійно. Українські війська відбили вчорашній наступ на Мар’їнку, хоча вночі обстріли не припинилися. Серед військових багато поранених, яким збирають медикаменти.

Якщо ж волиняни вирішать надіслати кошти, ось реквізити:

Картка Приватбанку на ім'я ПАНАСЮКА Олексія – 4731 2171 0884 8209 рахунок у Польщі (Euro, $):BankZachodniWBKS.A. (BZWBK) MykolaSvystun, rach. 25 1500 1807 1118 0008 8636 0000 (IBAN) PL 25 1500 1807 1118 0008 8636 0000, (BIC) KRDBPLPW

Або

5168 7420 1686 1621- Ариванюк Наталія

Розмовляла Юлія Малєєва

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---