Історія одного доносу на вулиці Спокійній у Луцьку. Фото

Ця невеличка луцька вулиця нині називається Романюка. Але вона має свою історію. Іноді – неспішну, а іноді – бурхливу.

«Я, Соломко Фаїна (Спокійна, 6) стверджую, що в помешканні Рози Перекаш (під тим же №) переховується від робіт 16-річний хлопець Юзік Перекаш, який ховається то по селах, то в місті. В це помешкання прибувають підозрілі особи (не замельдовані), які перебувають по кілька днів. Це будинок розпусти та спекуляції», – такий донос написала 16 травня 1942 року одна лучанка на свою сусідку.У Державному архіві Волинської області зберігся не лише її лист, але й довідка від адміністратора ІІІ району міста Агріпініна: «Юзік Перекаш не був замельдований в будинку №6 на вулиці Спокійній і не жив. З показань сусідів, іноді приходив до сестри, але більше 1–2 ночей не ночував. Щодо підозрілих осіб, то ніхто з інших жителів нічого не знають і підтвердити покази Соломко не можуть».

Хтозна, чи притягнули Юзіка Перекаша до відповідальності та що з ним стало далі. Адже під час війни за якесь порушення юнака могли запросто розстріляти.

Як бачимо, часами Спокійною вулиця була лише за назвою. А іноді тут вирували пристрасті на межі життя і смерті. На цьому місці (нині тут вулиця Романюка) євреї селилися ще у XVIII столітті. Тут розташовувалися їхні лазня, школа та синагога. Навчальний заклад Талмуд-Тору побудували на ділянках, що належала кільком євреям, в тому числі представникам відомої в Луцьку родини Кронштейнів. Це був двоповерховий будинок з цокольним поверхом, де розміщувалися 12 класів, канцелярія та їдальня.У міжвоєнні часи вулиця називалася Вольності. У 1920 році луцьке староство хотіло розмістити там відділ поліції, для чого передбачалося відремонтувати приміщення. Але такий поворот геть не сподобався євреям, адже на вулиці могли опинитися близько 400 дітей, які вчилися там. Врешті знайшли компроміс: для поліції забрали іншу будівлю, а в Талмуд-Тору звідтіля переселили деякі єврейські установи.За перших совєтів в Талмуд-Торі розмістили єврейську неповну середню школу. Її директором був Лянге. Там же діяла школа малописьменних.

Читати ще: Уламок колишнього штетлу посеред сучасного Луцька. Фото

Після німецької окупації місто поділили на шість районів, за кожним з яких закріпили школу. Тож на Спокійній, як вона стала називатися, запрацювала школа №4. Під час війни нацисти знищили луцьких євреїв. Якщо станом на 1938 рік їх налічувалося понад 24 тисячі, то у 1945 році – кілька десятків.З 1964 року вулиця названа іменем Євгена Романюка, голови виконкому Луцької міської ради у 1957-1961 роках. Нині лише поодинокі будівлі нагадують про минуле. Та й ті потроху змінюють свій вигляд. Але любителі старовини ще можуть зачепитися поглядом за цікаві двері, рідкісні тепер віконниці чи стару дверну ручку.

Сергій НАУМУК

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---