USD 39.00 39.40
  • USD 39.00 39.40
  • EUR 39.25 39.50
  • PLN 9.76 9.94

«Коли терпіти вже несила». Луцька молодь, Євромайдан. Початок

30 Листопада 2014 19:00
Рівно рік минув з того часу, як мирний протест перестав бути мирним, окропивши людською кров’ю Майдан Незалежності у Києві. Саме 30 листопада 2013 року відбувся перший силовий розгін Євромайдану, який і поклав початок перелому в колесі історії, що тепер називають Революцією Гідності.

Не останню роль у цих подіях відіграла й студентська молодь. Зокрема, активно Революцію Гідності підтримали й волиняни.

Про те, як свого часу ставилися до Майдану, що підштовхнуло до певних кроків та чому саме молоді люди, як правило, стають каталізаторами революційних подій, кореспонденти Інформаційного агентства Волинські Новини запитали у пересічних представників молоді.


Ми готові змінюватись! - луцька студентка
«Неодноразово брала участь у майданівських подіях, бо хочу змін. Тоді мені набрид старий режим і хотілося чогось кращого для себе, своїх майбутніх дітей та для країни. Неодноразово з друзями ходили на мітинги, підтримували, хоча було й холодно та складно, але ми трималися. Більшість із протестів роблять саме молоді люди – студенти, група людей, яка не боїться змін. Ми готові змінюватися. Бо, як відомо, старші люди більш звикли до певного режиму і вони можуть не витримати кардинальних змін», - з запалом у юних очах каже одна із опитаних учасниць Революції Гідності, луцька студентка.


«Приїжджай! Нам потрібна допомога!», або коли несила вже терпіти

Буремні події минулорічної давності згадує і лучанин Влад Зінкевич, який разом із родиною, «душею й тілом» підтримували Майдан:

«Першою чергою, зачепило за живе побиття студентів у ніч на 30 листопада. Цього вже несила було терпіти. Тим більше, коли із Києва телефонують друзі й кажуть: «Приїжджай! Нам потрібна допомога!». Саме тоді настав той переломний момент, коли варто було вийти і показати власну позицію, аби, врешті-решт, назавжди покінчити з цим безладом», - з гордістю та смутком розповідає хлопчина. Він додав, що його родина активно підтримувала Майдан, без зайвих роздумів ставши учасниками Революції Гідності. Як виявилось, кореспонденти Інформаційного агенства Волинські Новини розмовляли із сином знаного учасника Майдану Костянтина Зінкевича. Він разом із іншими активістами започаткував великий волонтерський рух на допомогу українській армії.
Попросіть у Бога розуму зуміти відрізнити зерно від полови. І без вагань відштовхуйте «щурів»

Своєю чергою, активіст Майдану, засновник волонтерського руху, та батько юного патірота Констянтин Зінкевич, який, до слова, балотувався до Верховної ради на виборах 26 жовтня, зауважив, що сьогодні, 30 листопада, усі обговорюють ніч, у яку стався перший розгін і побиття студентів на Майдані у Києві.
«Хочу сказати, що цей розгін ретельно планувався. Я провів на Майдані ніч, що передувала побиттю. Все було піднесено, патріотично, притягнули першу польову кухню, перша каша у палатці. Виступи музикантів, настрій у студентів рок-н-рольний, усе було «по фен шую», крім одного. Переважна маса із кількох сотень людей - це були студенти і молодь. Але я помітив групи міцних, орієнтовно 40-річних чоловіків, які робили вигляд, що «тусуються» разом з усіма.

Таких груп було більше п’яти, а це - досить багато, як на таку невелику територію біля пам’ятника.

Чому це запам’ятав? Бо я намагався з ними порозмовляти. А вони виявились небагатослівні, і якомога швидше хотіли відв’язатись. Зараз я розумію, що ці дядьки у ту ніч планували розгін Майдану.

Так само із самого початку там же впроваджувались «щурі». І цей рік показав, що «щурі» намагаються з’явитись біля тих людей, які щось роблять. А тоді на Майдані робилась найважливіша робота - хлопці і дівчата відстоювали Україну і свою гідність.

Зараз же під час боротьби із зовнішнім ворогом ми щиро допомагаємо армії, добровольчим батальйонам та їхнім сім’ям. І коли ти цілодобово зайнятий цією справою, важко часом оцінити ситуацію. Тож, коли навколо відбуваються незрозумілі або відверто погані речі, варто роззирнутись по бокам. Патріотами зараз себе називають усі. Але, люди, будьте обачними! Попросіть у Бога розуму зуміти відрізнити зерно від полови. І без вагань відштовхуйте «щурів», - з трепетом поділився він власними спогадами про страшну та переломну у свідомості українських патріотів ніч.

Революцію роблять романтики
Однак неможливо розмовляти про роль студентства у творенні української історії, не запитавши при цьому думки викладачів, перед якими свого часу стояв нелегкий вибір – підтримати патріотично-налаштовану молодь чи ні.

«Викладачі не тільки спостерігали зі сторони, як студенти ходили на акції протесту рік тому, а й брали найактивнішу участь у них. Це був той випадок, коли було повне взаєморозуміння між студентськими масами та професорсько-викладацьким складом. Звичайно, основна робота студентів – це навчання, але в революційні часи та епохальні події, що увійшли в історію під назвою Революція Гідності, усі громадяни, незалежно від соціального статусу та віку, були змушені взяти участь у тих політичних процесах, що відбувалися рік тому. Говорять, що романтики роблять революцію. Усі революції відбуваються у столицях, містах і усі революції, без винятку, роблять молоді. Недарма «древні» сказали, що війна – справа молодих, ліки проти зморшок. А революція - це якраз справа найбільш соціально-активної та суспільно-небайдужої частини населення, до якої й належать старшокласники та студіююча молодь, віком 16-26 років. Саме це й було дуже природньо та соціально-виправдано», - згадує минулорічні події волинський політолог, старший викладач кафедри політології Східноєвропейського національного університетут імені Лесі Українки Тарас Літковець.


Довідково:

Силовий розгін мирного протесту на Майдані Незалежності у Києві — незаконна акція силових відомств України, проведена силами спецпідрозділів «Беркуту» вночі 30 листопада 2013 року з метою очищення площі від учасників стихійного протесту, відомого як Євромайдан.

Протести розпочалися 21 листопада 2013 року як реакція на рішення Кабміну про призупинення процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Протестувальники безперервно перебували на Майдані, при чому їхня кількість змінювалася. Станом на ніч 30 листопада, коли відбулася акція силовиків, на площі залишалося близько 400 протестувальників, переважно студентів. Внаслідок дій «Беркуту» постраждали щонайменше 79 осіб. Акція набула широкого розголосу й осуду з боку великої частини суспільства (зокрема, правозахисників).


Події 30 листопада стали переломним моментом в українських протестах кінця 2013 року, змістивши акцент протестів із проєвропейського на антиурядовий, а також додавши їм масовості.



Підтоготували Вікторія СЕМЕНЮК та Вадим ПАНАФІДІН
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Редакція сайту прийняла рішення тимчасово закрити коментування під новинами, які стосуються військових подій на сході.
В Україні триває війна, зокрема інформаційна. Таким чином, ми не можемо допустити, щоб ресурс Інформаційного агентства Волинські Новини використовували як майданчик для дестабілізації ситуації.


Утім нам важлива думка нашого читача, тож запрошуємо до обговорення публікацій на сторінках агентства в соціальних мережах.




Система Orphus