Мандросвіт з Луцька: Україна – це (не) Європа

Мандросвіт спільно з ІА Волинські Новини реалізує проект «Європейські ініціативи в Україні, аби з’ясувати, наскільки «їстівні» для українців європейські цінності.

Для тих, хто щойно приєднався до Мандросвіту, я коротко представлю авторів цього блогу. Ми – двоє лучанок – Юля Камінська та Олена Сідімянцева, вирушаємо в піврічну мандрівку-експедицію «За півроку до Марокко», під час якої будемо пересуватися автостопом Європою, житимемо в місцевого населення і плануємо дістатися до африканської країни Марокко. На власному прикладі ми не лише покажемо, що в такому форматі можна якнайкраще пізнати країни зсередини, але й спільно з ІА Волинські Новини реалізуємо проект «Європейські ініціативи в Україні».

Нагадаємо, що 1 листопада 2014 року частково почала діяти Угода про асоціацію між Україною та Європейським союзом. Ми з Оленою не політологи й не фінансисти, тому не беремося прогнозувати економічні та політичні наслідки її ратифікації. Ми - мандрівниці й звичайні громадяни своєї країни, нас більше цікавить соціокультурний аспект наближення України до Європи.

Тому ми вирішили не просто їздити Європою від міста до міста півроку, а досліджувати життя європейців, аби зрозуміти, чи прийнятні для нас, українців, європейські цінності.

Звісно, ми б могли цього й не робити, але, протягом чотирьох місяців готуючись до подорожі, перечитали багато блогів інших мандрівників і зрозуміли, що мандрівка заради мандрівки – не для нас. А нещодавно наша хороша подруга-дизайнер, яка теж багато подорожує, коротко і чітко підтвердила наші міркування: «Я в якийсь момент відчула, що якщо ти в подорожах нічого не створюєш, то це «попахує» ескапізмом. Консюмеризм той самий, тільки не речей, а вражень».

*Довідка:
Ескапі́зм (від англ. escape — втеча; втекти, врятуватись) — втеча від дійсності, втрата реальності. В психології та психіатрії — важливий захисний механізм людської психіки, характерними для якого є бажання ухилитися, втекти, сховатися від безрадісних фізичних і психічних аспектів реального життя в світі примарному, вигаданому.
Консюмеризм (споживацтво) – уклад суспільства, що потурає купівлі товарів та послуг у великих кількостях, понад усяку необхідність.

В українському суспільстві ще не сформувалося єдиного ставлення до зближення з Європейським Союзом. Одні з нетерпінням чекають вільних кордонів та радіють перспективам українських товарів на європейському ринку, інші бояться зростання цін та міфічної «гей-пропаганди». При тотальній технократії та загальному доступу до мережі Інтернет, нам усе ще бракує достовірної, живої інформації про життя в Європі, що й породжує стереотипи. От я, наприклад, уявляю європейців такими собі свідомими, сумлінними й толерантними людьми, а Олена вважає їхнє життя нуднувато-стабільним, надбезпечним і дорогим.

А яким є насправді це європейське життя?

Якими є відносини між людьми Європейського Союзу? Як вони ставляться до гостей з-за кордону та до емігрантів? Як пильнують зону свого комфорту? Наскільки екологічно вони споживають природні ресурси? Чи пропагується в них здоровий спосіб життя? Як в Європі захищають пам’ятки, природу і тварин? Чи сумлінно європейці працюють і сплачують податки? Скільки тривають декретні відпустки в різних країнах ЄС і хто їх бере – мама чи тато? Чи складно влаштувати дитину в дитячий садок? Скільки коштує вища освіта і яка її якість? Чи задоволені європейці платним медичним обслуговуванням? Яке місце в їхньому житті займає релігія? Як підтримуються традиції та сімейні цінності? Як забезпечуються права ЛГБТ? Як живуть європейці на пенсії? Який рівень громадянської відповідальності кожного європейця?

На всі ці питання ми прагнемо знайти відповіді в живому спілкуванні з кожним європейцем, якого зустрінемо на своєму шляху. Будемо брати бліц-інтерв’ю у водіїв, поліцейських, держслужбовців, молодих мам, велосипедистів, безробітних, дизайнерів, емігрантів, охоронників, студентів, пенсіонерів - всіх-всіх-всіх.

Нам цікаво з’ясувати, які механізми забезпечують європейцям мирне співіснування в тісному просторі. Що корисного в них можна запозичити, а чого краще остерігатися? Наскільки правдивою є сентенція «Україна – це Європа» і чи не обмежується вона суто географічними координатами нашої держави?

Ви маєте знати більше!
Слідкуйте за Мандросвітом. Ми вам іще покажемо!

Юля КАМІНСЬКА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---