USD 25.15 25.35
  • USD 25.15 25.35
  • EUR 27.9 28.07
  • PLN 6.3 6.44

«Місто – не тільки для заробляння грошей», – Казмірук

Юрій Казмірук став одним з перших «новобранців» команди нового луцького мера після виборів минулого року – його призначили у лютому 2011-го. Та й, схоже, чи не єдиним, кого обійшли хвилі політичних розборок перших кількох гарячих місяців мерствування Миколи Романюка. Очевидно, що однією з причин цього став і авторитет нового архітектора міста, якому в минулому довелося працювати і заступником голови Державного комітету України з будівництва та архітектури, і заступником міністра будівництва‚ архітектури та житлово-комунального господарства України.
Хоч Казмірука кинули на один з найгарячіших «фронтів» роботи луцького муніципалітету. Бо спроби змінити архітектурне обличчя міста нова влада, очевидно, вирішила зробити чи не головною своєю «фішкою». Відтак і питань до архітектора вистачає. Але Юрій Казмірук каже, що не боїться почати робити радикальні зміни в місті, де не був десять років.

- Ви поділяєте те бачення розбудови міста, яке втілювали ваші попередники?
- Поганим був би я архітектором, якби я відмів усе, що було зроблено до мене. Коли ми цьогоріч відзначали День архітектури України, я дякував усім колишнім головним архітекторам міста, котрі працювали на тій посаді до мене. Кожен з них, у міру своїх можливостей, вклав частку душі, таланту, свого вміння в розбудову міста.
Я не намагаюся ламати те, що було зроблено, а органічно продовжувати їх позитивні напрацювання. А, з іншого боку, буду виявляти, виправляти і, спираючись на думку громадськості, крок за кроком рівень містобудування та архітектури піднімати, доповнювати і покращувати, робити усе, щоби Луцьк набував обрисів сучасного європейського міста.
Але тут треба чесно сказати і друге. Усі ми в міру таланту і професіоналізму, освіти чи ментальності – різні люди. Я би деякі речі хотів бачити по-іншому. Хоча, знову таки, із загальної канви вони випадати не повинні, оскільки і я, і мої попередники керувалися у своїй роботі вимогами генерального плану міста, законодавчої і нормативної бази і щиро прагнули зробити щось добре.
- Які ж пріоритети в роботі ви визначили для себе?
- Насамперед це розробка містобудівної документації, зокрема плану зонування території, детального плану території та «законотворча діяльність» в рамках місцевого самоврядування. Тобто напрацювання переліку розпорядчих документів, які б регламентували порядок забудови на території міста. Окрім цього - резервування територій для доступного житла, молодіжного житла. Актуальним є регенерація історичного середовища, енергозбереження в будівництві, розвиток рекреаційних зон.
До речі, нині готується тендер для розробки плану зонування території. На ці роботи у міському бюджеті кошти передбачені.
- Прийняття цих документів стимулюватиме інвестиції в будівництво?
- Однозначно. Закон «Про регулювання містобудівної діяльності» вже спростив дозвільні процедури. Наприклад, передбачена необхідність підведення інженерних мереж і комунікацій до будівельного майданчика. Спрощена процедура проведення експертизи, прийомки в експлуатацію, отримання технічних умов. Водночас збільшена відповідальність головного архітектора проекту, започаткована процедура сертифікації архітекторів. Замовнику чи забудовнику немає потреби тратити дорогоцінний час і кошти на ходіння по кабінетах чиновників. З тою метою створені офіси єдиного вікна, де він може отримати безпосередні адміністративні послуги, консультації. Передбачено видачу вихідних даних, будівельних паспортів на безоплатній основі.
- Було багато нарікань, що саме в сфері архітектури «єдине вікно» не працює. Чи це дійсно так?
- Треба чесно зізнатися, що це майже правда, оскільки в роботі управління є своя специфіка. Для прийняття рішення, яке стосується погодження проектно-кошторисної документації, необхідна відповідна нормативна законодавча база, яка повинна бути під рукою безпосередньо у того спеціаліста, який займається розглядом документації. Відповідні матеріали, що стосується топографічних, геодезичних зйомок, геологічних вишукувань, планувальної документації, знаходяться в спецчастині управління. Працюючи в «єдиному офісі», ми таких документів носити з собою не можемо, а мусимо працювати безпосередньо в управлінні. Але ми стараємося максимально задовольнити послуги через «єдине вікно». Технологічні нюанси будуть доопрацьовані.

- Ви тривалий час не жили у Луцьку. Його сучасний стан вам подобається?
- Так, я протягом майже десяти років був поза межами Луцька. За цей період відбулося дуже багато позитивних зміг, однак чимало й негативних.
Працюючи заступником міністра будівництва, я був причетний до підписання документів, коли Луцьку присвоювали звання міста найкращого благоустрою. Мені було щиро приємно, коли я бачив, що моє рідне місто Луцьк є переможцем державного конкурсу.
Але це було колись... Перевагами міста є його масштабність - Луцьк абсолютно європейський за своїми розмірами. В межах пішохідної доступності можна пройтися від центру до його околиці, і це не буде втомливо. Ми маємо вдале й органічне поєднання нової житлової та історичної забудови, рекреаційних зон.
Перевагою міста є наявність пам'яток містобудування та архітектури, історичної забудови. Не кожне місто може похвалитися такою кількістю пам'яткоохоронних об'єктів. Ми маємо генеральний план історико-культурного заповідника. Ремонтно-реставраційні роботи чи роботи по регенерації ведуться відповідно до вимог генерального плану, де чітко обумовлені зони регулювання забудови, охоронні зони, сформовані видові точки тощо.
Але є й негатив. Зверніть увагу на проспект Волі і одну з наших адміністративних площ - Київський майдан. На жаль, колись презентабельний проспект Волі сьогодні перетворився у торгову вуличку районного центру - через ці злощасні прибудови, надбудови, «шпаківні», причепи.

Київський майдан теж обріс заскленими балконами, прибудовами на перших поверхах. Та презентабельність і монументальність, що закладалася у проект Київського майдану десь поділася. А проект то був затверджений рішенням колегії Держбуду України!
Спокуси не витримали ні забудовники, ні архітектори. Ми маємо хаотично забудовані різностилеві перші поверхи. Один – у металі, інший – в штукатурці, третій – в очереті. Хто як зумів, так і зробив. Різношерстне мощення, озеленення, світильники, лавочки, канаркові фасади.
Не краща ситуація і на міських ринках. І за площею, і за потужністю своєю - вони перевантажені. Ринки потрібні, але не такої якості. Там є порушення санітарних, будівельних, протипожежних норм. Об'єкти торгівлі розміщенні на інженерних мережах і комунікаціях, переплетені функції продуктової, промислової групи товарів. Я вже не кажу про відсутність місць для автомобільних стоянок.
Не зовсім мені подобаються наші рекреаційні зони. Парк культури та відпочинку перетворився на територію для заробляння грошей. Ніхто зараз не думає про естетику. Морозиво у парку пахне шашликами. Тільки дають дозвіл розмістити контейнер для морозива - обов'язково з'являється мангал із димом. І таксі підбирають клієнтів, їдучи центральними алеями парку.
Прикро мене вразило засилля реклами. Де тільки є крони дерев - вони закриті рекламою. Доходить вже до святотатства і цинізму, коли на келіях монастиря висить вивіска «Ломбард», «Дитячий світ».
- Хто ж, на вашу думку, в цьому винен?
- Я вже сказав: причиною такого стало те, що кожен розцінював місто як місце для заробляння грошей на догоду своїй тимчасовій вигоді. Вина в цьому - і архітекторів, бо у багатьох випадах їх рукою водив комерційний інтерес на догоду замовникові. А там, де превалює правовий нігілізм, безкультур'я, безвідповідальність, ми отримуємо такий результат.
І нехай колеги-архітектори на мене не ображаються. А суб'єкти підприємницької діяльності аргументують свою позицію благородною метою, що місту потрібні кошти для поповнення бюджету. Скажу відверто: якщо ми отримуємо такий результат, то ніякі грошові надходження цього не оправдають.
Наведу приклад. Перед міською радою є стоянка автомобілів, яка не дає доходів до бюджету. Але ж якщо на ній розмістити ЗО торгових кіосків - гроші з'являться?! Гріш ціна таким грошам.
Місто повинне мати комплексну забудову, де органічно будуть переплітатися житлова забудова, соціальна інфраструктура, зона для спорту, місця рекреацій, в міру реклами. А промисловість і комунальні будови повинні бути на периферії.
- Але ж ми говоримо про вже побудоване. Його не зруйнуєш. Чи у вас інша думка?
- Однозначно - ні. Американський архітектор Райт сказав, що лікар може поховати свою помилку у землі, а архітектор - хіба обплести стіни плющем. Ото якраз нам така місія випадає.
Життя внесе корективи. Я пам'ятаю час, коли з'являлася вулична торгівля. Спочатку торгували з лотків, потім перейшли у кіоски, у перші поверхи будинків. А потім з'явилися супермаркети. Наскільки я зможу, на цій посаді буду пропагувати європейські підходи до формування міського середовища.
Я розумію, що у свій час була вигода від того, що поєднували автобусну зупинку з торговим павільйоном. Це давало можливість мінімально витрачати кошти з міського бюджету на утримання в першу чергу автобусних зупинок. Але коли ми вивчили ситуацію, виявилося, що багато об'єктів знаходяться на інженерних мережах і комунікаціях, деякі з недотриманням державних будівельних норм. Наприклад, серйозні порушення таких норм - на зупинці на вулиці Рівненській, де взимку загинула людина, ринку «Північному», Центральному ринку, проспекті Волі, 29а.

Загалом у нас сьогодні зареєстровано 184 малі архітектурні форми і декілька десятків самовільно збудованих. Ми зараз якраз займаємося моніторингом цих об'єктів, аби виявити порушення. Проведемо інвентаризацію їх, розробимо план зонування територій, систематизуємо хаотичну забудову.
- Через це містом уже «ходить» інформація, що частину кіосків зноситимуть. Це правда?
- Я не даремно говорив про еволюцію - від лотків до супермаркетів. Сьогодні є абсолютно реальна можливість 20 чи 30 таких розрізнених кіосків об'єднати під одним дахом, як колись існували будинки побуту, де можна було і парасолю, телевізор, взуття відремонтувати, і подушки почистити, і штани підкласти. Сьогодні можна організувати нормальні будинки побуту чи назвати їх блоками первинного обслуговування, магазинами крокової доступності, які технологічно витримані, за всіма нормами запроектовані, забезпечені централізованими мережами і комунікаціями.
- Підприємці, які торгують на зупинках, реалізують переважно продукти. Більше того, в них була угода з попередньою владою, що за право торгівлі вони облагородять зупинку. Тепер виходить, що нова влада їх хоче «кинути»?
- Я сьогодні знаю декілька прикладів зупинок в Луцьку, які більші і довші за платформи на залізничній станції, де дизель-поїзд зупиняється. Ну не може бути автобусна зупинка за драмтеатром довжиною майже у сто метрів! Це уже місце підвищеної небезпеки. Зупинка має бути для того, аби присісти на лавочку старшим людям, заховатися від сонця чи дощу, в крайньому випадку - купити квиток. Прототип такої зупинки - навпроти готелю «Україна». А об'єкти торгівлі мають бути розташовані там, де їм відведено місце планувальною документацією.
Сьогодні ж ми бачимо інше. От на Привокзальному майдані ми зіткнулися з прецедентом, коли так звана мала архітектурна форма - бочка для продажу пива і квасу - має поштову адресу. Антон Чехов писав про дідуся, який адреси не мав, а у нас в Луцьку пивній бочці присвоєна адреса.

- То все-таки не уникнути радикальних кроків? Чи готове управління архітектури «йти на пролом», наприклад, виселяючи ті ж кіоски з Привокзального майдану?
- Ми очікуємо протистояння. Але на пролом ніхто іти не буде, і я не маю наміру цього робити. За п'ять місяців роботи я побачив, як сприймають мої пропозиції ті, чиї інтереси зачіпаються. Однак я звертаюся до громадян для підтримки, а до суб'єктів підприємницької діяльності - для розуміння. Передусім там, де йдеться про принципову зміну, реконструкцію ключових об'єктів міста, яким є залізничний вокзал і прилегла до нього площа. Адже потреба капітального ремонту залізничного вокзалу давно назріла, і усі тут зі мною солідарні. Я пам'ятаю, як у дитинстві приїжджав у Луцьк на вокзал, то можу сказати, що з того часу нічого не змінилося. А Луцьк - місто європейське, і його жителі - налаштовані проєвропейськи. Їм є можливість похвалитися цінною історичною спадщиною.
З кожним суб'єктом підприємницької діяльності буде вестися діалог. Це ж не те, що ми все знесемо і нічого не запропонуємо. Якщо договір оренди не закінчився, то ми будемо пропонувати компенсацію: якесь інше місце, або це може бути якась компенсація в іншій формі - альтернатива чи щось подібне. Однак якщо договір оренди закінчився - вибачайте.



(Фото: проект реконструкції залізничного вокзалу у Луцьку)

- До речі, ремонтні роботи будуть завершені до Дня Незалежності? Лишилося кілька тижнів...
- З проектом, який називається «Капітальний ремонт службово-технічних споруд ст. Луцьк» поєднано пішохідний мостовий перехід і саму реконструкцію вокзалу з благоустроєм Привокзального майдану.
Весь комплекс робіт бажано було б закінчити одночасно. Хоча так, напевно, не буде - замовники різні, і фінансові можливості не дозволяють.
Замовником по залізничному вокзалу виступає Львівська залізниця. По мостовому переходу - управління капітального будівництва міськвиконкому, по Привокзальному майдану - департамент житлово-комунального господарства.
В першу чергу я очікую, що до Дня Незалежності будуть закінчені роботи з добудови переходу. Не хочу обіцяти за Львівську залізницю, але хочу надіятися, що в першому кварталі наступного року буде закінчено капітальний ремонт залізничного вокзалу.
У третьому кварталі наступного року - є можливість благоустроїти і реконструювати Привокзальний майдан. Чи будуть там «шпаківні» і кіоски? Я їх там не бачу. Якщо є потреба в розбудові Привокзального ринку - то він має право на існування. Це може бути і торговий центр, де буде зосереджена і промислова, і продуктова група товарів. Місця там достатньо, і, наскільки я знаю, є розуміння інвесторів з цього приводу.



(Фото: Проект входу на пішохідний міст над залізничними коліями. Такий вхід мають збудувати з боку залізничного вокзалу)

- Привокзальний майдан - ще й важливий транспортний вузол, місце кінцевої зупинки громадського транспорту. Це враховуватиметься під час реконструкції?

- Так, ми хочемо максимально розмежувати транспортні потоки, роззосередити за видами транспорту зупинки: для електротранспорту, автобусів, приватних таксі і маршрутних таксі та пішохідні потоки на Привокзальному майдані.
Що ж стосується взагалі проблем транспортної мережі, то необхідно сформувати в'їзд у місто з боку і Києва, і Ковеля, і Володимира, і Львова. Є нагальна потреба завершити будівництво кільцевої дороги навколо міста, хоча сьогодні це технічно складно зробити.
Цього, очевидно, не розуміли, коли розпайовували землю. Хоча, швидше за все, розуміли і робили це свідомо. Сьогодні влада, для того, аби збудувати об'їзну дорогу, змушена буде викуповувати землю, яку вона у свій час для суспільних потреб могла отримати безоплатно.
- Зі збільшенням транспорту у Луцьку все актуальнішою стає проблема автостоянок. Як мерія збирається вирішувати її?
- Генеральним планом розроблена схема пішохідного і транспортного руху. На 204 тисячі жителів у Луцьку зареєстровано більше 65 тисяч автомобілів. Навантаження на транспортну мережу, на дороги зросло. Стоянок мало.
Міський голова доручив проаналізувати ситуацію і внести пропозиції. До слова, проектом будівництва підземного переходу у центрі Луцька передбачено у передпроектних пропозиціях дворівнені паркувальні місця. По аналогу можу сказати, що вартість такого паркомісця - 200-240 тисяч гривень. Такі затрати великі через ціну конструкції і системи протипожежного захисту, складну технологію.
Я не скептик, але я сумніваюсь, що хтось собі в Луцьку дозволить купити місце в паркінгу за 200 тисяч гривень.
Але можна і треба облаштувати місця для паркування. Хоча багато хто краще поставить автомобіль на газон, аніж заплатить за стоянку. Якщо на тротуарі буде місце вартістю 10-15 гривень в годину, дай Бог, аби лучани мали можливість оплачувати такі послуги.
Є варіант будувати надземні багаторівневі парковки. їх везуть з Китаю. Є інститут паркувальних систем у Києві, який розробив подібний прототип. Їх можна приблоковувати до глухих торців будинків або ставити окремо. Вони вміщують до вісімдесяти автомобілів. Однак знову ж таки вартість місця в механізованому паркінгу – 7-9 тисяч євро. Є можливість у лучан такі кошти заплатити? Чи знайдуться сьогодні інвестори, які згодяться будувати паркінги? Мені важко сказати. Хоча відповідати легко, повірити важко.


- Реконструкція автовокзалу - наскільки далека перспектива?
- Недалека. Десь місяць тому затвердили паспорт оздоблення фасадів. Навіси там вже є. Зараз стоїть питання про оздоблення фасадів і забезпечення комфортними умовами пересування маломобільних груп населення, впорядкувати територію, облаштувати її. Поки так: маленькими торбинками носитимемо великі мішки. Поступово об'єкт набуде обрисів сучасної споруди.
- Зараз повним ходом іде реконструкція Театрального майдану. А як щодо проспекту Волі, який вам так не подобається?

- У процесі реконструкція Театрального майдану, ремонтні роботи на драматичному театрі, відбудова житлового будинку на вулиці Словацького, 7, на черзі будинок на вулиці Лесі Українки, 67, декоративний басейн, приміщення універмагу «Луцьк».

Управління архітектури надало пропозиції щодо реконструкції проспекту Волі від вулиці Шопена до вулиці Вавілова. Пропозиції передбачають заміну мощення на аналогічне, як на початку проспекту Волі. Якщо якісь малі архітектурні форми не вписуватимуться в концепцію благоустрою - вони будуть демонтовані. На центральній вулиці їм не місце. Комплексний благоустрій, освітлення вулиць, підсвітка будинків і споруд, святкове оформлення, озеленення - неповний перелік необхідних робіт. Дороги ремонтуються, вулиці освітлюються. Зверніть увагу на декоративні ліхтарі на вулиці Лесі Українки.

Пам'ятаю, як на проспекті Волі росли старі дерева близько до проїжджої частини. Коли їх демонтували - було багато нарікань, мовляв, «під тими деревами моя молодість пройшла, я там вірші писав, на побачення ходив». А потім всі забули, і тепер початок проспекту Волі - зразок того, як треба робити, а кінець - як не повинно бути.
Сам Бог велів від Театрального майдану і - в ідеалі - до Київського майдану, зробити так, як від центру до вулиці Шопена. Дерева, що роблять тінь, через що окислюється грунт і не росте трава - непотрібні. Пропозиції міському голові покладені на стіл.

(Фото: проект нового будинку на місці нещодавнього демонтованого на розі вулиць Словацького і Шевченка)

- Проясніть ситуацію з перспективами підземного переходу у центрі Луцька. Кажуть, раз бруківку поклали - вже ніякого переходу рити не будуть...
- Практично весь Театральний майдан в оренді у ТзОВ «Магніт» до 2014 року. Завершується розробка проектної документації із влаштування двох підземних переходів, влаштування торгових закладів у підземному просторі, виносу інженерних мереж. Один - від пам'ятника Лесі Українки до ЦУМу і до готелю «Україна». Другий - на перетині вулиці Паркової і проспекту Волі.
До слова, серйозна мова про будівництво підземного переходу біля «Там-Таму», будівництво торговельно-розважального центру на вулиці Сухомлинського та торговельно-розважально-офісного центру по проспекту Соборності. На проспекті Грушевського біля кінотеатру «Промінь» - зроблено аналітичне дослідження про доцільність будівництва підземного переходу також.
Однак те, що всі бачать на поверхні, на жаль, не так райдужно під землею. Коли торкнулися економічних обґрунтувань будівництва переходу біля кінотеатру «Промінь», то зінулися з проблемою переносу інженерних і телекомунікаційних мереж. Водопровід найлегше перенести. А якщо є газ високого тиску або комунікації спецзв'язку, то це серйозне питання. Хоча і цю проблему можна вирішити, просто це складно технічно і затратно фінансово.
Але якщо потреба таких переходів стане вкрай гостро - вартість буде другорядним питанням.

- Та все-таки - як щодо переходу в центрі?
Якщо після розробки проектно-кошторисної документації, замовником якої є ТзОВ «Магніт», після її погодження вдасться приступити до роботи - то дай Бог грошей і сил інвестору все реалізувати. Але сьогодні ТзОВ «Магніт» затвердженої документації не має. Тому й ремонтуємо площу - міняємо асфальт на фігурні елементи мощення.
В кінці-кінців, якщо хтось дозріє до того, аби будувати там щось серйозне - це не велика проблема, воно елементарно розбирається, демонтується, будуються підземні торгові площі і знову відновлюється декоративне мощення.
- Міський голова Микола Романюк нещодавно згадував, що будівництво підземного переходу може зашкодити Свято-Троїцькому собору, мовляв, є небезпека, що він «піде під землю», чи на ньому з'являться тріщини.
- Ні, процедура надання дозволів на проведення будівельних робіт передбачає досить великий обсяг археологічних робіт і геологічних вишукувань, топогеодезичної зйомки, експертизи проектної документації і так далі. Багато служб контролює цей процес.
- Фонтан в центрі Луцька буде?
- Я колись назвав цей фонтан коритом і мене процитували усі журналісти. Але зносити його ніхто не буде - були проведені досить серйозні роботи. Що найголовніше - підведені інженерні комунікації, збудовано насосну, які коштують великих грошей.
Нам дано завдання підготувати пропозиції, скільки кольоровий фонтан з світломузикою коштуватиме і як він виглядатиме.
Приємно відзначити, що соціально відповідальний бізнес не стоїть осторонь від міських проблем і зокрема такого об'єкта, як згаданий фонтан.
До речі, міська влада отримала пропозиції від інвесторів, і мною попередньо погоджено паспорт оздоблення фасадів на проведення капітального ремонту універмагу «Луцьк». Виривати із контексту один якийсь об'єкт не зовсім професійно. До забудови необхідно підходити комплексно.
- І що передбачатиме цей ремонт?
- Планується, залишивши несучий каркас ЦУМу, надбудувати один поверх, влаштувати терасу, замінити зовнішні огороджувальні конструкції на технологічно сучасні, обладнати внутрішній простір ескалаторами і траволаторами, плюс використати підземний рівень магазину. Планується з’єднати підземний перехід і ЦУМ.
Зараз це в стадії напрацювання. Є певні проблеми, адже земля на Театральному майдані – в ТзОВ «Магніт», а підвал ЦУМу – у власності іншого інвестора, поміж ними – коридор інженерних мереж. Але це робочі моменти.



(Фото: проект реконструкції універмагу «Луцьк»)

- Чи не відмовилася влада міста від ідеї перенести Центральний ринок як такий, що псує вигляд історичної частини міста, будучи сусідом замкові?
- Я не радикальний у своїх баченнях. На мою думку, розташування ринку там традиційно історичне. Завжди так було, що біля замку була торговельна площа. Ринок в іншій якості, наприклад народні промисли, доповнив би колорит історичного середовища. У дирекції історико-культурного заповідника є конкурсні варіанти облаштування цього місця.
Однак там є серйозніша проблема - трансформаторна підстанція. Об'єкти торгівлі стоять на кабелях по 10 тисяч вольт. Тому може виникнути великий конфлікт з підприємцями, які, того не розуміючи, криком кричать: дайте нам дозвіл на встановлення кіосків. Вони не розуміють, що це може призвести до біди. А торгівлю живою птицею, нутріями і кролями взагалі винести на вулицю Потебні.
Якщо ми з часом визначимося з концепцією освоєння території навколо замку - ми це оголосимо. Сьогодні варто визначитися з реконструкцією Центрального ринку і забезпечити, в першу чергу, дотримання протипожежних вимог, проїзду для пожежних машин і парковки. Дирекція ринку згідна на проведення ремонтних робіт фасаду капітального головного корпусу.
Не секрет, що ринок обріс об'єктами, які розміщені незаконно. Не секрет, що значна кількість об'єктів розмішені самовільно. Міськвиконком зараз утворив спеціальну комісію за участю спеціалістів управління земельних ресурсів, архітектури, санепідемстанції, відділу торгівлі, муніципальної дружини, управління підприємництва, який веде скрупульозну роботу щодо інвентаризації забудови. Ми, на прикрість тих нерадивих підприємців, будемо нещадно боротися з самовільною забудовою, зносити такі споруди, наводити порядок.
Є об'єкти на території зупинок, які в оренді. Землю почали здавати в суборенду. Орендарі самі не торгують, здають в суборенду землю, де розміщені самовільно збудовані об'єкти і отримують за це кошти, не платячи ні копійки в бюджет, і живуть як рантьє.
- Традиційно в Луцьку ведеться мова про те, що «місто задихається», бо немає де будувати нові житлові квартали. Це справді так?

- Коли розроблявся генеральний план, адміністративні межі не були розширені. Тобто вільних територій для будівництва справді немає. Але це не значить, що будувати немає де. У Луцьку на території, яка примикає до вулиці Стрілецької, є значна площа - до 50 гектарів - де є можливість будувати житло. По цьому вже погоджена проектно-планувальна документація.
Є інші можливості. Не секрет, що серед вкраплень житлової забудови є недіючі промислові, комунальні підприємства, є території з ветхим житловим фондом. Його треба зносити, а на тих земельних ділянках, які звільняються для забудови, будувати житло. Чи доступне, чи комерційне, чи молодіжне - то вже буде влада приймати конкретне рішення.
- Чим керується влада, приймаючи рішення зносити старі будівлі у місті?
- Зберігати треба те, що має статус історичної забудови, має статус пам'ятки архітектури і містобудування, аби автентичну споруду донести до майбутніх поколінь. Всі будівлі, які мають такий статус, треба зберігати. До них застосовуються окремі правила гри. Їх не можна ремонтувати, а лише реставрувати. Чи варто зберігати ті поїдені шашелем старі будинки, яким по 80-100 років? На вулиці Ковельській стільки років стояли перекошені будинки, і лише завдяки волі міського голови їх знесли. Скандали теж були. Але зараз вони демонтовані і ніхто за ними не шкодує, ділянки будуть забудовані виразними архітектурними спорудами.

- Що буде на місці знесеного будинку у центрі на початку вулиці Шевченка?
- Це ділянка у приватній власності. Я вже застав той момент, коли документація була розроблена. Місце інвестиційно привабливе. Історично склалося так, що це була характерна фонова забудова. Пропозиції були провести ремонтні роботи з ізбереженням первісного вигляду або ж побудувати щось нове, наприклад, в стилі хай-тек.
Однак після тривалих переконань власник погодився на відтворення будинку у такому ж вигляді, яким був старий. Ремонтувати там не було чого - цегла розвалювалася в руках.
- На початку розмови ви згадали про неприпустиме засилля реклами у місті. За нової владної команди у місті була розроблена нова концепція реклами. Коли вона почне діяти?
- А вона вже діє. Нині закінчуються терміни дії договорів оренди землі, особистих строкових сервітутів, і підприємці ініціюють їх продовження. Ми уважно розглядаємо й аналізуємо, чи їх розміщення відповідає новій концепції.
- Які плани влади щодо Центрального парку культури і відпочинку?
- Парк має бути місцем відпочинку з набором тих функцій, які доповнюють відпочинок. Я не проти, аби в парку можна було купити морозиво і сік, але я категорично проти того, аби в парку стояли торгові павільйони, де смажать шашлики, гримить музика. Я за те, щоб у парку щебетали солов’ї. З часом ми до того дійдемо. А не так, як біля «Бригантини»: іржавий корабель, у рясці пластикові пляшки, склад дров, стара столярка, «Москвич», «Волинянка» на колодках, виводок дворняг, ворота і виносна торгівля із таксі вперемішку з шансоном і димом.
Зараз у Центральному парку ведуться роботи з освітлення основних пішохідних доріжок, заміни лавочок і смітників, ремонту пішохідних доріжок. До Дня Незалежності будуть реалізовані заходи, затверджені міськвиконкомом. Тут теж є допомога меценатів і спонсорів.
Є пропозиції щодо реорганізації зоокутка, переведення його у статус зоопарку. Статус зоопарку тягне за собою інше фінансування, більшу територію. Тому є потреба розширити територію зоокутка, збудувати нові вольєри, заселяти їх новими видами тварин. Територія колишнього виставкового павільйону і його приміщення люб'язно подарована одним з підприємців для використання одній з релігійних громад. Отримавши в подарунок приміщення, вони логічно порушили питання про пристосування ангару під культову споруду. Але земля під цим ангаром має суто рекреаційне призначення. І зміна цільового призначення не обумовлена чинним законодавством.

- Що змусило вас вернутися до Луцька?

- Напевно, немає жодного архітектора в Україні, який би, як я, був головним архітектором району, області, України... Я ще тільки не мав статусу головного архітектора міста...

- Це, звичайно, жарт. Я вже в такому віці, коли багато чого досягнув. Я в Києві абсолютно самодостатня людина. Але Луцьк багато зробив для мене, тепер прийшла пора віддавати борги.
І коли розглядалося питання про повернення - я не дуже довго думав. Я мав розмову міським головою і депутатами Верховної Ради з того приводу. Якби вони мене рекомендували, я би засумнівався, чи мені йти. Не прийміть за нескромність, але я маю достатньо досвіду, знаю, як і що робити. І головне - моя точка зору співпадає із позицією міського голови. Налагодилася конструктивна співпраця із депутатським корпусом, надіюся, що громадськість підтримає мої дії. Мета у нас одна - зробити Луцьк європейським містом.
Дай Бог реалізувати свої задуми. А працювати я буду так, як велить мені моя професійна совість. Я маю право відстоювати свою позицію. Згідний на компроміс. Але я хочу, аби дослухалися до моєї професій думки. У своїй діяльності сповідую принцип трьох «П»: порядність, принциповість, професіоналізм. І в такій послідовності, як я озвучив.

Розмовляла Тетяна ГРІШИНА
Загрузка...
Коментарів: 11
VSC Показати IP 8 Серпня 2011 11:59
Грамотные мысли, грамотного человека. Только вот одно "но", как бы их реализовать. Ведь раскрадут все, как при Антоне-воришке.
Виктор Показати IP 8 Серпня 2011 16:24
Грамотный архитектор.Желаю чтобы все проекты были реализованы.Очень хочется чтобы Луцк был туристическим, привлекательный для всей Украины и зарубежья.
Луцьк Показати IP 8 Серпня 2011 19:01
Все це дуже прекрасно тільки б назву матеріалу я б поміняв) Розказую чому. Приблизно місяць тому на Волинських новинах зявилась інформація про те що на даху кінотеатру Промінь добудовано літнє кафе одного з нічних клубів)), після кількох годин активного обговорення на сайті стаття зникла... мені точно відомо що зникла вона після дзвінка в редакцію ВН з цього нічного клубу. Та це не головне , головне що Романюк на сесії міської ради розпинався що цьому кафе не місце на даху кінотеатру, а кафе добудоване і активно працює. Так що не треба тут розказувати що архітектура міста не прибуткова справа))))) ПіСі:Чекаю відповідь від архітектора )))
Журналіст Показати IP 8 Серпня 2011 19:56
Якщо відкинути "Бригантини", "Магніти", "переходи і проходи", "архітекторів райтів", "ломбарди і базари", то колишній архітектор міста Шевчук разом зі своєю приватною шарашкіною конторою на фоні цих розумних ідей може спокійно провалюватися в унітаз і сам за собою спустити воду. Про Казмірука. Якщо в якомусь одному тексті є поєднання термінів "інтелігент" і "чиновник" (не в тексті Тетяни Грішиної, вона - молодець!!!), то це саме по собі звучить абсурдно, як спарювання вужа і їжака. Сам Казмірук - рідкісне поєднання чиновника і інтелігента і рідкісне виключення з цієї "абсурдності". Він легко дає зрозуміти, що саме по собі будівництво ще нічого не означає. Важливо, які проблеми воно вирішує, чи навпаки, ускладнює. В тому й то біда управління: воно орієнтоване на цифри і планові показники, а не на ставлення людей до свого міста. Є сподівання, що усе те, що буде проектуватись і будуватись в Луцьку при нинішньому архітекторові (крім собачих будок), буде проходити серйозний конкурс, аби знову не витворити шедеврів архітектурного безглуздя, яких багато в Луцьку. Голові міста і його "еліті" на ймення "депутати" залишається шанувати такого спеціаліста і всіляко його підтримувати. Ще раз дякую Грішиній за чудовий текст і розумних співрозмовників.
Луцьк Показати IP 8 Серпня 2011 22:17
Ну і де мій коментар???
Джек Показати IP 9 Серпня 2011 09:49
при цьому архітекторі ні чого не збудується бо він нічого не підписує, боїться всього і вся, Французький заступник.
Лірник Показати IP 9 Серпня 2011 13:20
дЖЕКУ. Присвячується. Усе буде гаразд, усе буде будуватись. У скептиків великі очі і повні штани страху. Когда так велики глаза от страха, В них может залететь любая птаха, Насрать в зрачок и многоцветный мир Утратит свежесть красок, звуки лир Предстанут, как бряцанье кандалов, А мир - он, мне поверьте, не таков!
M Показати IP 9 Серпня 2011 17:18
Це що, провладна піар-стаття?
Олег Савчук Показати IP 11 Серпня 2011 06:10
"вільних територій для будівництва справді немає. Але це не значить, що будувати немає де. У Луцьку на території, яка примикає до вулиці Стрілецької, є значна площа - до 50 гектарів - де є можливість будувати житло." Чорт, як (за)розумно сказано. Територій для будівництва справді немає, але є значна площа де є можливість будувати житло. Я подумаю над цим куском тексту.
андрей Показати IP 27 Серпня 2011 15:12
а чому не зробили електричного екскаватора на залізничний перехід? що забракло архітектурної майстерності чи у нього димлом липа?
Ксю Показати IP 22 Жовтня 2011 10:00
Після того, як я прочитала статтю склалося враження, що Казмірук дуже інтелігентна, врівноважена людина, патріот свого міста, але....Мені одного разу вдалось зустрітись з ним, якщо це можна так сказати. Він навіть не вислухавши суті проблеми виставив за двері, сказавши що у нього є заступники. Гріш ціна таким гоноровим керівникам, особливо коли вони працюють в міськраді і покликані допомагати лучанам. ГАНЬБА!!!!!

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.