USD 26.75 26.85
  • USD 26.75 26.85
  • EUR 29.00 29.18
  • PLN 6.30 6.39

Ми це бачили: як народжується спектакль. ФОТО. ВІДЕО. ІНТЕРВ’Ю.

Заповнений гардероб, програмки у руках, хол, мармурові сходи, паркет, зручні стільці, і ось піднімається завіса – із цього починається театр для глядача. Для актора, режисера, художника все починається значно раніше. Адже насправді вистава народжується у результаті тривалої та складної підготовки, спільної творчої роботи та зусиль багатьох людей, які працюють у театрі.

«Волинські Новини» пропонують зазирнути за лаштунки Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка та дізнатися, як живе театральна республіка, зсередини.

Так, вистава тривалістю понад дві години насправді народжується значно раніше та «зростає» у лоні театру близько двох місяців перед тим, як постати перед своїм глядачем.



Театр - дуже складний організм, оповитий любов’ю людей до мистецтва. Окрім акторів, яких ми бачимо на сцені, у театрі працює понад 200 людей, які активно беруть участь у його житті. А кожній виставі передують складні творчі процеси.

Багатьох театралів зв’язали сімейні узи, для когось із них театральна кар`єра почалася після університету, інших батьки привели у театр п`ятирічними дітьми.

«Дуже гарно, коли всі як одне ціле, як сім’я… Коли всі цехи, і технічний персонал, творчий, художній персонал працює разом, коли всі зацікавлені і всі горять… тоді, власне, й виходить хороший результат», - розповідає наш провідник по «театральній республіці» - керівник літературно-драматургічної частини театру Леся Коваль.

З її слів, крім акторів у театрі працюють і пожежники, і білетери, і вахтери, і прибиральники, електрики і столяри, а також юрист, яка допомагає з оформленням авторських угод з авторами п’єс.

Власне, Леся Коваль працює тут із 1996-ого року, адже спершу працювала у Києві, а згодом, із 2005-ого – вже у Луцьку.



Кореспондент «ВН»: З чого складається театр?

Леся Коваль: Це складне запитання, тому що театр складається, якщо можна так висловитися, зі… всього. Починаючи з духовного, закінчуючи якимись матеріальними речами. Тут дуже багато всіляких переплетень. Завжди видно, чим актор цікавиться, який спосіб життя веде. Бо сцена дуже прибільшує, деталізує якісь речі, і яку б роль актор не грав - завжди видно, чим живе людина.

Це стосується й тих професій у театрі, які люди зазвичай не бачать: костюмерів, швачок, реквізиторів, бутафорів, монтувальників… Людина, яка живе театром, залишається тут надовго та, коли у неї інші захоплення, – тоді просто довго працювати тут не зможе. І таким чином відбувається своєрідний природний відбір, тому що відноситись банально як до професії, як до роботи, як до заробляння грошей, як до… проведення часу… тут, практично, не можна.



Як народжується вистава

Це, в принципі, безперервний процес пошуку цікавих п’єс, тобто кожен театр намагається триматись якоїсь певної лінії, якогось своєрідного стандарту як для себе, коли виходять вистави певного рівня...бажано, щоб наступні були принаймні не слабші, - пояснює Леся Коваль.

«Це дуже тривалий процес і дуже клопітка робота, у якій задіяна неймовірна кількість людей: і тих, кого ми потім бачимо на сцені і тих, котрі лишаються за лаштунками».



Петро Ластівка - художній керівник Волинського академічного обласного музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка з березня 2011 року. Про театр каже так:

«Мене народили в театрі, я виріс за кулісами, з першим своїм ходом ногами я вийшов зразу на сцену грати у виставі Грипича і Геляса, видатних майстрів українського театру… Потім був період зйомок у кіно, коли я був юний і молодий (сміється), а потім у зв’язку з наукою в інституті, я акторську професію геть відкинув…свідомо знав, що буду режисером. І таким чином я все своє життя присвятив театру, режисурі, вдосконаленню своєї професії».

Режисер. Втілення сценарію

Режисер висловлює своє бачення майбутньої вистави та обговорює це з художником. Опісля художник презентує ескізи зі сценографії та костюмів. Своєю чергою, надалі відповідні цехи за цими ескізами виготовляють декорації, костюми та реквізит. Роль режисера – звести це все: і художню, і музичну частину, і бачення самої п’єси з акторами - в одне ціле, - розповіла Леся Коваль.



Режисера і актора Дмитра Мельничука нам вдалося «упіймати» за 15 хвилин до початку прем’єрної вистави «Інтимний уїк-енд на трьох», постановкою якої він займався. Цього сезону він представив свою роботу на великій сцені - французьку комедію «Інтимний уїк-енд на трьох» французького автора Жана Пуаре. Тим часом Дмитро найчастіше ставить спектаклі на камерній сцені.

«Наразі є в розробці три твори, над якими я думаю майже щовечора, іноді - і кожну ніч, слухаю музику, читаю тексти. Це матеріал для камерної сцени, є там і одна комедійна п’єса, є дві серйозних, назви поки що розкривати не хочу, але так маю сподівання - якщо з цього щось вийде, то це буде дійсно дуже хороша річ і цікава театральній громадськості Луцька», - розповів Дмитро Мельничук.



Режисера та актора драми Павла Гарбуза ми зустріли у театрі під час репетиції. Наразі він працює над постановкою музичної опери для дітей «Коза-дереза» на музику Миколи Лисенка.

ДИВ. ВІДЕО «ПАВЛО ГАРБУЗ. БЕСІДА»

«Всі захопилися цим матеріалом, він надзвичайно гарний і професійний, і ми всі захопилися музикою Миколи Лисенка і всією душею й серцем працюємо над тим, що він придумав», - розповідає Павло Гарбуз.

Художня частина. Візуалізація

Розробкою декорацій та костюмів для майбутніх вистав у театрі займається головний художник Богдана Бочкай.

Для кожної вистави виготовляють макет декорацій у масштабі 20:1.







Головний художник показує макет до спектаклю «З любов’ю… Оскар». До цієї вистави костюми та декорації розробляла саме Богдана Бочкай. Вона розповіла, що працює не над усіма постановками, які заплановані в театрі, що до театру деколи запрошують і інших художників, тому що це - дуже громіздка робота, яка вимагає багато часу.

«Буває так, що над створенням вистави працює два художники: сценограф та художник з костюмів, та буває, що й один - художник-постановник, який працює над ескізами як декорацій, так і костюмів. Мої побажання, мрії, погляди щодо конкретної вистави, які втілені в ескізах або макеті, оживають завдяки великій кількості людей: слюсарю, столяру, техніку-фарбувальнику, художникам-декораторам, реквізиторам, художникам-модельєрам, костюмерам, художнику-гримеру та гримеру-пастижеру, художникам зі світла тощо»,- розповідає Богдана Бочкай.

Вона додає, що працювати з іншими художниками цікаво, адже в кожного є власний стиль та почерк.

Костюми

Костюми для вистав створюють у швейному цеху, який також знаходиться у приміщенні театру. Кожна вистава має свою кількість персонажів, і завдання костюмера полягає у тому, щоб дбати про одяг та аксесуари, завчасно приносити необхідні для вистави костюми та розкладати їх по гримерках.

У костюмерній знаходяться тільки ті костюми, які будуть задіяні у певній виставі найближчим часом. Частина костюмів знаходиться у театрі, а решта - на одному із костюмерних складів. Костюмер Світлана Луцюк розповіла, що працює у театрі вже чверть віку.



«Як актор дбає про ролі - так ми дбаємо про костюми», - каже вона.




Декорації

Важливою частиною кожної вистави є декорації, які виготовляють столяр, слюсар, художники-бутафори. Декорації зберігаються у прилеглих до сцени приміщеннях–кишенях.








Декорації встановлюють працівники монтувального цеху театру.








Встановлення сценічних декорацій у театрі триває від 40 хвилин до 1,5 години.

Реквізит

Реквізит - це всі елементи, які знаходяться на сцені під час вистави. Його готують індивідуально для кожної вистави: для деяких реквізит майже не потрібен, а є такі, над якими працюють і художник-бутафор, і працівники реквізитного цеху, які підбирають елементи, що займає багато часу.

«Чашечки, блюдечка, одіялка, телефони, чарки - це все - це і є реквізит, який я готую до вистави», - каже завідувач реквізитного цеху Марина Вітковська, яка працює у театрі вже 43 роки.

«Як вистава проходить стадію репетицій, так і готується реквізит. Тобто до виходу вистави «у люди» реквізитний цех повинен мати все необхідне. Десь за днів 10 у нас вже повинне бути все те, що обігрується на сцені акторами», - додає вона.




Марина Вітковська також розповіла, що для приготування сценічного коньяку, потрібно заварити чай і зафарбовувати «коньяк». Якщо ж потрібне червоне вино, то купують чай каркаде - і «червоне вино» готове.



«Горілка» у нас - то кип’ячена водичка. Випадків, щоб на сцені бували реквізити зі справжнім алкоголем - не буває», - каже завідувач реквізитом.

Техніка

Важливим елементом кожної вистави є світло та звук, якими займаються звукорежисер та художник зі світла.




Також на сцені за кулісами знаходиться пульт помічника режисера, який керує процесом вистави.



Перед виходом на сцену - гримерна

Регламент театру передбачає, що актори повинні з’явитись у гримерній за 45 хвилин до початку вистави. Якщо актор виходить на сцену у другій дії – то не пізніше першого дзвінка.

Процес перевтілення актора у свого героя починається із нанесення сценічного гриму.






Потім актору допомагають зробити зачіску та перевдягнутись.





Загалом ці процеси тривають від 10 до 30 хвилин.



Так, після декількох місяців копіткої праці художнього керівника, сценаристів, режисерів, художників, костюмерів, акторів, бутафорів, хореографів – усієї театральної сім’ї актор готовий до того, щоб винести новонароджену виставу до свого глядача.

Завіса.



Постскриптум:
Коли на світ народжується вистава, то для того, щоб жити, їй потрібне сприйняття глядачів.

«Коли вперше відкривається завіса вистави для глядача, вже саме він, глядач, надалі вирішує долю тієї чи іншої постановки. Бо жива вона не лише завдяки працівникам театру, причетним так чи інакше до її створення, а й завдяки тому теплу, яким насичує її глядач. І, коли відбувається цей своєрідний енергетичний обмін, виходить доволі гарний результат.

Дякуючи такій співпраці, вистава отримує щоразу все більше і більше нових життєвих сил», - підсумовує наш провідник «театральною республікою» Леся Коваль.

Підготували Іванна МАРТИНІВ та Роман ДОМБРОВСЬКИЙ






Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Реклама
Loading...
Коментарів: 13
кгб Показати IP 27 Березня 2013 13:07
театр імені ластівок. ну іще там дехто...
Знайка Показати IP 27 Березня 2013 13:17
дуже пізнавально! Дякую!
))) Показати IP 27 Березня 2013 13:34
да, классно.
Не цікаво Показати IP 27 Березня 2013 14:08
Не цікаво. Навіщо підлядати в замочну щілину? Навіщо дивитися шопи з театральним ганчірям: воно й без цього відоме. Чи на дешеві парфуми театралів? А я б взяв би в кількох акторок і акторів інтервю, чому вони грають не лише на сцені, а й в житті, чому вони на 90% безсімейні, чому в них ростуть діти без батьківської опіки, чому вони на кожному кроці виставляють і демонструють свою театральність, чому вони міняють сімю, як циган коней, чому вони вкрай обмежені інтелектуально? Зовнішня краса - це ще не усе: вона має властивість швидко линяти. А демонструвати одежу, пропахлу нафталіном, пошиту в 50-х роках, чи як "коньяк" готують для сцени - це нецікаво. Актори на свої зарплати і в житті коньяків не пють. Гнітюче враження, бо знаю театр зсередини.
Глядач до Не цікаво Показати IP 28 Березня 2013 10:36
Повністю згідний! Треба було б інтервю в тієї акторки взяти.
Misteria Показати IP 27 Березня 2013 14:46
Дуже класний матеріал!!! Авторам респект) молодці)
ВН до Misteria Показати IP 27 Березня 2013 15:31
Хвали мене моя губонько
Цікаво. До "Не цікаво" до Misteria Показати IP 28 Березня 2013 12:06
Якщо Ви такий сміливець у висловлюванні щодо акторських доль і "знавець театру зсередини", то чому не назветесь. Може, Ви тому і не в театрі, що занадто вимогливим для Вас був театр. Базікання про акторські долі - це як побрехеньки на базарі, що б не ляпнув - усе так. А акторські долі складні, бо їх душі переповнені емоціями тисяч доль, а театр - це саме життя. Шановний, не бабрайтесь своїми ... руками в долях жертовних людей, які поклали на вівтар театру свої долі. Я ще ніколи не бачив акторських дітей бандюгами, зеками, люмпенами. Попри всі складнощі, акторські діти виростають інтелігентними людьми. Вашу жовч і "високий інтелектуалізм" можуть полікувати саме в театрі. Завітайте, Вам буде легше на душі. Але почніть з лялькового. До речі, актори, навіть на свої малі зарплати, гонорово п'ють зрідка, на свята саме коньяк... Щоб жовч в мозок не вдаряла.
люблю театр. і наш теж. Показати IP 27 Березня 2013 18:33
аж 8 світлин однієї пані - значить, скоро буде зі званням. одне, правда, вже отримала, але це не заздрість - радію за оленку. а всіх театралів вітаємо зі святом, як не як, нашому дикому життю інколи потрібна театральна гра, щоб у тому ж таки житті можна було розрізнити правду і фальш, гру і справжність.
Більшевич Показати IP 27 Березня 2013 20:52
Дякую за такий класний і не сірий сюжет. ОРИГІНАЛЬНО!!!
Андрій Гардашніков Показати IP 27 Березня 2013 22:04
Аж захотілося на Волинь, в Луцьк на виставу вашого театру... Хоч я і не театрал зовсім, але надихає стаття... Браво!
рома Показати IP 28 Березня 2013 19:06
ну то підіть, візьміть, а потім свою статтю напишіть. Чи розуму замало???
Настунечка Показати IP 6 Квітня 2013 18:00
Само по собі стаття варта уваги. Скоріш за все більшого про наш театр не скажеш і не покажеш. Звичайний провінційний театр.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Loading...
Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.